МІНІ-ПРОЕКТ 1. МАЙСТЕРНІСТЬ МАСКУВАННЯ
| Тварина | Маскування |
| Тварини-жертви, забарвлення яких збігається з фоном навколишнього середовища | |
| Гусінь білана капустяного | Забарвлення зеленого кольору робить непомітною на листках капусти і не скльовується птахами |
| Зебра | Чергування світлих і темних смуг на тілі тварини збігається із чергуванням світла й тіні в навколишньому середовищі, тому її погано видно вже на відстані 40-50 м, контури стають розмитими, що ускладнює пошук її хижаками |
| Заєць біляк | Улітку забарвлення тварини буро-сіре, узимку — чисто біле, що збігається з кольором середовища. Ворогами є рись, лисиця, вовк, бродячі собаки |
| Тварини - мисливці, забарвлення яких збігається з фоном навколишнього середовища | |
| Ласка | Улітку спинка тварини світло-бура, а черевце — біле або жовтувате, узимку тіло набуває сніжно-білого кольору. Один із найдрібніших хижих звірів, полює на мишей, щурів, кротів, ящірок, вужів, жаб і комах, зазіхає навіть на молодих кроликів, курчат, голубів. |
| Ящірка прудка, жаба озерна | Забарвлення тіла збігається із забарвленням навколишнього середовища. Є «мисливцями на комах». |
| Тварини, форма тіла і забарвлення яких зливаються з оточенням | |
| Листохвостий гекон | Формою тіла, структурою шкіри і забарвленням дуже нагадує сухе або опале листя — його природне середовище існування, тому помітити його складно. Корм — невеликі наземні комахи |
| Паличник | Їхні тіла дуже схожі на гілочки або листя, що комах практично неможливо відрізнити від справжніх рослин. Основними ворогами наличників є птахи, що відшукують поживу в траві або серед гілок і листя дерев і кущів |
| Карликовий морський коник | Коралові рифи — суворе місце для життя, тому їх мешканці, щоб вижити, часто вдаються до маскування. Тіло карликового морського коника завдовжки 2,5 см, вкрите бугорками й забарвленням нагадує корала, бо живе він у коралових рифах. |
| Тварини, форма тіла і забарвлення яких збігається з формою тіла і забарвленням захищених тварин | |
| Незахищена (їстівна) муха-дзюрчалка | Наслідує (імітує) забарвлення захищеного (неїстівного) виду (оси). |
| Американський вуж | Забарвлення — від світло-сірого до темно-коричневого, малюнок на тілі — від червоного до чорного. Ця неотруйна змія завдовжки близько 1 м дуже вдало маскується під отруйну списоголову змію |
Маскування — пристосування, яке робить когось непомітним, невидимим для інших.
Захисне забарвлення – забарвлення тварини до кольорів середовища проживання.
Мімікрія – набуття форм захищених тварин.
| Чому тварини маскуються? |
Для жертви стати непомітним і мати шанс вижити, для хижака – вполювати здобич. Підвищує шанси організмів на виживання й залишення більшого числа нащадків. Якщо жертва не помітить хижака, він наблизиться до неї настільки, що швидко її схопить. Якщо жертва буде непомітною для хижака, вона не зазнає нападу. |
| Які є види маскування? | Мімікрія, захисне забарвлення, маскування |
| Чому досконале маскування не завжди забезпечує виживання? | Здатність до певного маскування передається спадково, тому доцільне тільки в стабільних умовах навколишнього середовища. Якщо умови змінюються, воно може втратити своє значення або навіть зашкодити. Потрібен довгий час, щоб тварина знову змогла пристосуватися до зміненого середовища |
| Чому необхідно охороняти тварин? | Тварини є невід'ємною частиною природи, ланкою ланцюга живлення, зникнення одного виду може призвести до зникнення іншого виду |
2. Опрацювання додаткової літератури.
| назва тварини | спосіб життя | чому вдається до маскування | вид маскування |
| окунь | водний | Захист від більших тварин, рибоїдних птахів | Захисне забарвлення (має зеленувато-коричневий колір з кількома темними поперечними смутами, щоб добре маскуватися поміж водних рослин) |
| метелик-склівка | Наземно-повітряний | Захист від земноводних, птахів | мімікрія (його крила не мають лусочок, тому він маскується під жалких ос та шершнів) |
| гусінь березового п'ядуна | Наземно-ґрунтове | Захист від птахів | Маскування (форма тіла й забарвлення схоже на листки, гілки, кору або колючки рослин) |
| Муха бджоловидка | Наземно-повітряне | Захист від птахів, павуків | Мімікрія (форма та забарвлення нагадує звичайну бджолу) |
| хамелеон | наземне | Щоб бути непомітним для іншого хижака або непомітним дістатися до своєї жертви | Маскування (здатні швидко змінювати забарвлення залежно до умов) |
| восьминіг | водне | Щоб непомітним дістатися до своєї жертви, або бути непомітним для більшого хижака | Маскування (миттєво змінюють колір до умов дна завдяки розширенню або звуженню клітин шкіри, які містять барвну речовину) |
| гепард | наземне | щоб непомітним дістатися до своєї жертви | Захисне забарвлення (забарвлений в кольори савани) |
| газель | наземне | щоб бути непомітною для хижаків-гепардів | Захисне забарвлення (забарвлена в кольори савани) |
Чому треба охороняти тварин? Тварини є невід'ємною частиною природи, складовою її ланцюга живлення. Тому зникнення одного виду може призвести до зникнення іншого виду
ТЕМА III. ПОВЕДІНКА ТВАРИН
Лабораторне дослідження 5. Спостереження за поведінкою тварин.
Умовні позначення етограми.
| Знак | Пояснення |
| | | рух прямо |
| ° | біг по колу |
| + | дружелюбна поведінка |
| — | ворожа поведінка |
| @ | пошук корму |
| * | догляд за шерстю |
Оформлення етограми (опис поведінки тварини способом визначення кількості елементарних дій або поз, які часто повторюються).
• Спостерігаємо за поведінкою ховрашка (10-15 хвилин).
• Підраховуємо вручну кількість дій за період часу.
• Результати дослідження оформляємо у вигляді таблиці даних або діаграми (графіка).
Таблична етограма.
| | | ° | + | — | @ | * |
| 15 | 6 | 6 | 3 | 5 | 8 |
Етограма у формі стовпчатої діаграми.
Етограма у вигляді кругової діаграми
ПРАКТИЧНА РОБОТА 7
Визначення типів угруповань тварин (за відеоматеріалом або описом) анонімні чи персоніфіковані (індивідуальні)
Анонімні угруповання.
Взаємозв'язки тварин безадресні й однаково спрямовані на всіх представників спільноти, відсутня постійна структура, нема ієрархії, демонструють дивовижну згуртованість у групових діях по добуванні їжі, захисті від ворогів (косяк риб, табун коней, стадо корів, стадо вівцебиків, кенгуру).
Відкриті анонімні угруповання не проявляють агресії до нових особин свого виду (табун жирафів, корів), особини приєднуються до групи родичів, а потім так само легко полишають її. Закрите анонімне угруповання не розрізняє один одного «персонально», але відразу відчуває «чужинців» (колонії сірих пацюків відрізняють «своїх» від «чужих» за специфічним запахом колонії).
Особистісні угруповання тварин.
Базуються на особистих контактах тварин однієї з одною, у таких спільнотах можливий розподіл ролей за рольовою ієрархією (сім'я бджіл, мурах, термітів, родина бобрів європейських), старші турбуються про цілісність спільноти й безпеку її членів, характерна наявність ієрархії домінування (родина миші хатньої, сірої гуски, курей звичайних, зграя вовків звичайних, касаток, гієноподібних собак), можлива справжня внутрішньовидова агресія між особинами для підтримання порядку.
Ієрархія домінування - це система «підпорядкування-домінування» в угрупованні суспільних тварин, вона дає змогу уникати постійних конфліктів у угрупованні за доступ до обмежених ресурсів, партнера.
ІІ. Визначення типу угруповань.
Завдання 1. Угруповання степ. Зграя птахів, стадо корів, …, кенгуру.
Анонімні угруповання: усі особини рівні, згуртовані у групових діях, відсутня постійна структура, взаємозв'язки тварин безадресні й однаково спрямовані на всіх представників спільноти.
Завдання 2. Угруповання лісостеп. Зграя стерхів (білих журавлів), зграя вовків.
Особистісні угруповання: взаємозв'язки адресного розподілу обов'язків, спрямовані на конкретні особини, наявний вожак групи. У стерхів ключ вирію веде ведучий птах, котрий має досвід перельоту. У зграї вовків найсильніший самець є лідером групи, йому підпорядковуються інші особини, він отримує найкращі ресурси.
III. Підсумок
1. Анонімні (А) та персоніфіковані (Б) типи угруповань.
А: 1 (стадо свиней), 3 (стадо моржів)
Б: 2 (прайд левів)
2. Переваги групового способу життя тварин: злагодженість дій при добуванні їжі, захисті, забезпечення ресурсами при менших затратах, краще виживання виду (ресурси розподіляються таким чином, що в першу чергу забезпечуються найбільш життєздатні).
Недоліки групового способу життя тварин: зменшення ресурсів для всіх членів угруповання, міжвидова агресія між особинами.