Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська література 7 клас Авраменко О.М."
1 Спровадити пацюків із вагової Климкові допоміг Г Зульфат
2 Портретна характеристика «на скронях йому густо висіялася кучерява розсадка сивини, а лице було все в зморшках. І в кожній зморшці, здавалося Климкові, чаїлася добра, лагідна усмішка» Г шевця
3 Відповідність між реплікою та літературним героєм
1 Ти б поставила отуто коло мене тачку, пішла в ряди й виміняла, чого тобі треба. Ато — «чорнобривці» —> Д швець
2 А то й справді був би моїм братиком... У нас із мамою нікого більш немає. Жив би в нас —> Г дівчина
3 Мовч!.. Молока треба!.. Підеш на Лобову до Файзуліних. Там є молоко —> Б дідусь Гареєв
4 Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!! —> В Климко
4. На мою думку, Наталя Миколаївна передумала міняти свою сукню на харчі, бо їй була противна поведінка бородатого дядька на возі, що привіз у голоний край продукти для виміну. Він нагло перебирав речі, що несли люди, не маючи жодного співчуття до них. Коли якась жінка дала зауваження бороданю, з натовпу «на жінку несердито зацитькали, ніби просили її мовчати». Учителька «дивилася на бороданя широко розплющеними очима. В них не було ні презирства, ні гніву, а лише зляканий подив, … її брова напружено піднялася вгору і дрібно-дрібно тремтіла». Бороданю сподобалась червона сукня. Він сказав, що бере товар. На що Наталя Миколаївна рішуче відповіла: «Ні-ні. Вам я його не проміняю. Нізащо». Вона не захотіла мати жодної справи з поганою людиною, адже мала особисту гідність та самоповагу на викрики типу «Ей ти, вчи-тельша!.. Горда! Іди сю...».
5 Вчителька назвала Зульфата Кармелюком, адже він теж був непримиренним до несправедливості та образ бороданя, захистив її.
6. Головний герой ніколи не скаржився на негаразди, не нарікав на долю. Ця риса людської вдачі характеризує його відповідальним, терплячим, оптимістичним. Звичайно, він був засмучений, що не там шукав сіль, промарнував час у хворобі.
7 Ефект від прийому повтору в реченні «в очах [Климка] бриніли сльози, бриніла сиза роса на бур'янах та кавунячому огудинні, а руки так трусилися, що він міцно сплів їх пальцями і затис між коліньми»: акцентувати увагу на труднощі, які доводиться долати хлопчикові, та єдності людини з природою, яка ніби плаче, співчуваючи йому.
8 Самопожертва – жертвування собою, своїми особистими інтересами заради блага інших. Ця людська риса виявляється у багатьох вчинках: Климко й Зульфат допомагають учительці з немовлям, Климко вирушає по сіль, віддає тридцятку чужій бабусі, на базарі допомагає шевцю врятувати дівчину, залишає молоко для немовляти вчительки, не ховається від голоду у тітки Марини, повертається зі сіллю в свій голодний край, підказує дорогу полоненому втікачеві.
9 У розділах переважають сірі тони в зображенні подій, що пов’язані з воєнним часом, про який ведеться мова в творі, у які вкраплені яскраві кольорові плями.
У ІІІ розділі: згарище від станції, грабунок італійських солдатів, обмін на базарі, облаштування житла для вчительки з дитиною. Яскрава кольорова пляма – червона трояндова сукня Наталі Миколаївни («вона стояла з немовлям на руках, притиснувши до себе разом з немовлям трояндову, мов сто троянд, сукню»).
У ІV розділі: застуда в дорозі, облава на ринку, Яскрава кольорова пляма – хустка дівчини на плечах («на плечах у неї була ще одна хустка — велика, у веселих червоних та зелених квітах, а темно-вишневі шовкові китиці ледь не торкалися землі»).
10 Покажіть на карті України, де відбуваються події повісті: станція біля Донецька -> Артемівськ (тепер Бахмут) -> Слов’янськ -> Дебальцеве -> станція біля Донецька
11. Репліки Наталі Миколаївни й дідуся Гарєєва.
— Тобі тут буде хорошо, Наташ Миколавна. Можна жит!.. Ай-я-яй... Маленькому — чай! Не годиться. Маленькому молоко давай … А хліб не буває брак. Хліб ніколи не брак... Молока треба!
— Ні-ні, я вас прошу: не треба, не турбуйтеся, — благально мовила Наталя Миколаївна.
— Мовч! — сердито, як і на Зульфата, сказав їй дідусь Гарєєв,… а вона лише усміхнулася, схилившись над дитиною.
Наталю Миколаївну мова характеризує як людину спокійну, ввічливу, терпеливу. Дідусь Гарєєв співчутливий, прямолінійний, має життєвий досвід.
12. Простий план до розділів III і IV повісті Гр. Тютюнника «Климко»
13.1. Незрозумілі слова з останніх розділів: кухоль (металева або череп'яна посудина з ручкою для пиття), погріб (спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів), патефон (портативний музичний апарат, який відтворює звуки, записані на особливі пластинки), безкозирка (кашкет без козирка, який носять військові моряки), пожухлі (які утратили блиск, яскравість, потьмянів (про барви, тони)).
13.4 На українських землях під час війни перебували італійські й чеські солдати, бо вони були союзниками німецьких загарбників.