Інші завдання дивись тут...

Сторінка 26

1  Відповідність між народним співцем і країною (регіоном):

1 кобзарі — А Україна

2 скальди — В Скандинавія

3 трубадури — Д середньовічна Франція

4 поети-кіфареди — Г Стародавня Греція

 

2  «Українським Гомером» називають  А Остапа Вересая

 

3  Протяжне проказування, подібне до співу, називають В речитативом

 

4  Героїчний епос та коли виникли думи.

Героїчний епос – це оповідна поезія, зароджена в давні часи як форма зображення важли­вих подій історії, життя народу, героїчних учинків персонажів, такій поезії властиві масштаб­ність, монументальність.

Кожен народ має свій героїчний епос, наприклад, для українського народу – це  «Слово про похід Ігоря», народні думи.

Народні думи виникли в ХV столітті (тоді зароджувалося козацтво).

Тематика дум:

● турецько-татарська неволя, або невільничі плачі («Маруся Богуславка», «Утеча трьох братів із города Азова», «Невольницький плач», «Самійло Кішка»);

● боротьба з татаро-турецькими загарбниками («Козак Голота», «Івась Коновченко»);

● боротьба з польською шляхтою («Хмельницький і Барабаш», «Корсунська перемога», «Іван Богун»);

● соціально-побутові («Дума про сестру та брата», «Бідна мати і три сини»)

 

5  Жанрові особливості думи:

● складаються з трьох частин: заспів, або зачин («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»);

● нема поділу на строфи-куплети, рядки групуються за завершеністю думки (тиради);

● рядки найчастіше по­єднані дієслівною римою, одразу римуються декілька рядків;

● виконують речитативом (протяжним проказуванням, подібним до спі­ву, супроводжуючи грою на бандурі, кобзі, лірі чи лютні)

● урочистий стиль посилюється прийомом ретардації (хаотичне повторен­ня частин тексту з метою уповільнення розповіді);

● вірш нерівноскладовий (кількість складів у рядку від 4 до 20);

● наявні художні засоби: багато дієслівних повторів, магічні числа (три, сім, тощо),  сталі епітети, риторичні структури, метафора;

● твори героїчного змісту (тематика боротьби з турецько-татарськими, польськими загарбниками, соціальним та національним гнітом) або соціально-побутового змісту;

● відтворюють історичні події з реальними персонажами;

● належить до роду літератури: ліро-епос (віршована мова та сюжет).

Дума – вид українського народного героїчного епосу, велика за обсягом віршована оповідь героїчного або соціально-побутового змісту про важливі історичні події чи героїв цих подій, який виконується речитативом у супроводі кобзи, бандури або ліри  

 

Розповідь про народних співців — кобзарів

 

7  Імена відомих кобзарів: Гнат Гончаренко, Остап Вересай, Михайло Кравченко, Петро Ткаченко, Євген Мовчан, Павло Носач, Євген Адамцевич

 

8  Раніше образ кобзаря зустрічався в повісті Володимира Короленка «Сліпий музикант»

 

8 Тарас Шевченко згадує українських народних співців і Гомера у рядках «...коли б грецький сліпець Гомер воскрес і послухав хоча б одну думу у виконан­ні українського сліпого співця, то розбив би на тріски свій козуб, званий лірою і пішов би міхоношею до найбіднішого нашого лірника» (Часто кобзарі були сліпими, тому їх водили помічники-поводирі, або їх ще називали міхоноші. У народі талановитих кобзарів називали «Гомерами України»)

Спів кобзарів завжди бентежив поета, він поважав їх за майстерність та високу духовну роль у національній боротьбі.

 

10  Поміркуйте, чому Остапа Вересая називають «українським Гомером»

 Давньогрецький Гомер з історичних джерел постає сліпим старцем, котрий  мандрував Грецією, сам створював і виконував свої твори на кіфарі (був  поетом-кіфаредом). Він є автором поем «Одіссея», «Ілліада», що дали початок європейській культурі, а Греція зобов’язана йому духовним розвитком.

Остап Вересай був сліпим (у чотири роки втратив зір) кобзарем, а його ім'я стало легендою, бо понад 70 років він мандрував і виконував українські думи. Кобзар мав чудовий слух і гарний голос. За виступ у Петербурзі талановитий кобзар отримав від царської родини табакерку з дарчим надписом, яка потім не один раз рятувала його при зустрічах зі жандармами.  На фотографії 1873 року бачимо уже старого Вересая з лютнею в руках. Його виконанням захоплювалися Микола Лисенко і Петро Чайковський, співець спонукав цікавитись українською культурою, думами виховував духовність, почуття національної гідності.

 

11 Поміркуйте, чому на звороті банкноти з портретом Т. Шевченка (номіналом 100 гривень) зображено саме кобзаря з хлопчиком-поводирем на тлі Чер­нечої гори в Каневі

Я вважаю, що це пов’язано з тим, що Тараса Шевченка українці називають  Великим Кобзарем. Він зростав на кобзарських піснях і думах, а згодом свою поетичну збірку назвав «Кобзар». Похований у Каневі на Чернечій горі.

Чому Тараса Шевченка називають Кобзарем українського народу

 

12  Упишіть в перетнуті кола ознаки дум й історичних пісень, а на перетині кіл — спільні особливості цих жанрів:

1) Ознаки дум: тиради, нерівноскладовість рядків, дієслівна рима, речитатив, будова з трьох частин, прийом ретардації.

2) Ознаки історичних пісень: строфи, рівноскладові рядки, римування, невеликий обсяг.

Спільні риси: героїчний або соціально-побутовий зміст, достовірність, супровід  співом, ліро-епос, художні засоби

 

13  Жанрові особливості історичних пісень:

● невеликі за обсягом;

● строфічна (куплетна) будова (складається з рівновеликих за кількістю рядків строф – переважно чотиривіршів або двовіршів);

● чітке римування;

● сталий віршований ритм на основі рівноскладових рядків з правильним чергування наголошених і ненаголошених складів;

● наявні художні засоби: художній паралелізм, сталі епітети, риторичні структури, метафора, повтори тощо

● твори героїчного (тематика боротьби з турецько-татарськими, польськими загарбниками, соціальним та національним гнітом) або соціально-побутового змісту;

● відтворювали історичні події з реальними персонажами;

● супроводжувалися співом;

● рід літератури: ліро-епос (віршована мова та сюжет)

Інші завдання дивись тут...

  • kenny98rus
    Спасибо огромное! Пожалуйста, делайте продолжение, прекрасная помощь, т.к. времени абсолютно нет!
    3 жовтня 2019 04:47