Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська література 8 клас Авраменко О.М."
Сторінка 26
1 Відповідність між народним співцем і країною (регіоном):
1 кобзарі — А Україна
2 скальди — В Скандинавія
3 трубадури — Д середньовічна Франція
4 поети-кіфареди — Г Стародавня Греція
2 «Українським Гомером» називають А Остапа Вересая
3 Протяжне проказування, подібне до співу, називають В речитативом
4 Героїчний епос та коли виникли думи.
Героїчний епос – це оповідна поезія, зароджена в давні часи як форма зображення важливих подій історії, життя народу, героїчних учинків персонажів, такій поезії властиві масштабність, монументальність.
Кожен народ має свій героїчний епос, наприклад, для українського народу – це «Слово про похід Ігоря», народні думи.
Народні думи виникли в ХV столітті (тоді зароджувалося козацтво).
Тематика дум:
● турецько-татарська неволя, або невільничі плачі («Маруся Богуславка», «Утеча трьох братів із города Азова», «Невольницький плач», «Самійло Кішка»);
● боротьба з татаро-турецькими загарбниками («Козак Голота», «Івась Коновченко»);
● боротьба з польською шляхтою («Хмельницький і Барабаш», «Корсунська перемога», «Іван Богун»);
● соціально-побутові («Дума про сестру та брата», «Бідна мати і три сини»)
5 Жанрові особливості думи:
● складаються з трьох частин: заспів, або зачин («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»);
● нема поділу на строфи-куплети, рядки групуються за завершеністю думки (тиради);
● рядки найчастіше поєднані дієслівною римою, одразу римуються декілька рядків;
● виконують речитативом (протяжним проказуванням, подібним до співу, супроводжуючи грою на бандурі, кобзі, лірі чи лютні)
● урочистий стиль посилюється прийомом ретардації (хаотичне повторення частин тексту з метою уповільнення розповіді);
● вірш нерівноскладовий (кількість складів у рядку від 4 до 20);
● наявні художні засоби: багато дієслівних повторів, магічні числа (три, сім, тощо), сталі епітети, риторичні структури, метафора;
● твори героїчного змісту (тематика боротьби з турецько-татарськими, польськими загарбниками, соціальним та національним гнітом) або соціально-побутового змісту;
● відтворюють історичні події з реальними персонажами;
● належить до роду літератури: ліро-епос (віршована мова та сюжет).
Дума – вид українського народного героїчного епосу, велика за обсягом віршована оповідь героїчного або соціально-побутового змісту про важливі історичні події чи героїв цих подій, який виконується речитативом у супроводі кобзи, бандури або ліри
6 Розповідь про народних співців — кобзарів
7 Імена відомих кобзарів: Гнат Гончаренко, Остап Вересай, Михайло Кравченко, Петро Ткаченко, Євген Мовчан, Павло Носач, Євген Адамцевич
8 Раніше образ кобзаря зустрічався в повісті Володимира Короленка «Сліпий музикант»
8 Тарас Шевченко згадує українських народних співців і Гомера у рядках «...коли б грецький сліпець Гомер воскрес і послухав хоча б одну думу у виконанні українського сліпого співця, то розбив би на тріски свій козуб, званий лірою і пішов би міхоношею до найбіднішого нашого лірника» (Часто кобзарі були сліпими, тому їх водили помічники-поводирі, або їх ще називали міхоноші. У народі талановитих кобзарів називали «Гомерами України»)
Спів кобзарів завжди бентежив поета, він поважав їх за майстерність та високу духовну роль у національній боротьбі.
10 Поміркуйте, чому Остапа Вересая називають «українським Гомером»
Давньогрецький Гомер з історичних джерел постає сліпим старцем, котрий мандрував Грецією, сам створював і виконував свої твори на кіфарі (був поетом-кіфаредом). Він є автором поем «Одіссея», «Ілліада», що дали початок європейській культурі, а Греція зобов’язана йому духовним розвитком.
Остап Вересай був сліпим (у чотири роки втратив зір) кобзарем, а його ім'я стало легендою, бо понад 70 років він мандрував і виконував українські думи. Кобзар мав чудовий слух і гарний голос. За виступ у Петербурзі талановитий кобзар отримав від царської родини табакерку з дарчим надписом, яка потім не один раз рятувала його при зустрічах зі жандармами. На фотографії 1873 року бачимо уже старого Вересая з лютнею в руках. Його виконанням захоплювалися Микола Лисенко і Петро Чайковський, співець спонукав цікавитись українською культурою, думами виховував духовність, почуття національної гідності.
11 Поміркуйте, чому на звороті банкноти з портретом Т. Шевченка (номіналом 100 гривень) зображено саме кобзаря з хлопчиком-поводирем на тлі Чернечої гори в Каневі
Я вважаю, що це пов’язано з тим, що Тараса Шевченка українці називають Великим Кобзарем. Він зростав на кобзарських піснях і думах, а згодом свою поетичну збірку назвав «Кобзар». Похований у Каневі на Чернечій горі.
Чому Тараса Шевченка називають Кобзарем українського народу
12 Упишіть в перетнуті кола ознаки дум й історичних пісень, а на перетині кіл — спільні особливості цих жанрів:
1) Ознаки дум: тиради, нерівноскладовість рядків, дієслівна рима, речитатив, будова з трьох частин, прийом ретардації.
2) Ознаки історичних пісень: строфи, рівноскладові рядки, римування, невеликий обсяг.
Спільні риси: героїчний або соціально-побутовий зміст, достовірність, супровід співом, ліро-епос, художні засоби
13 Жанрові особливості історичних пісень:
● невеликі за обсягом;
● строфічна (куплетна) будова (складається з рівновеликих за кількістю рядків строф – переважно чотиривіршів або двовіршів);
● чітке римування;
● сталий віршований ритм на основі рівноскладових рядків з правильним чергування наголошених і ненаголошених складів;
● наявні художні засоби: художній паралелізм, сталі епітети, риторичні структури, метафора, повтори тощо
● твори героїчного (тематика боротьби з турецько-татарськими, польськими загарбниками, соціальним та національним гнітом) або соціально-побутового змісту;
● відтворювали історичні події з реальними персонажами;
● супроводжувалися співом;
● рід літератури: ліро-епос (віршована мова та сюжет)