ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4
ВЛАСТИВОСТІ ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ
ДОСЛІД 1
Дія оцтової кислоти на індикатор.
Занурте скляну паличку в розчин оцтової кислоти, який міститься в пробірці, і нанесіть його краплю на універсальний індикаторний папірець
1. Що спостерігаєте? Колір індикаторного папірця змінюється на червоний.
Напишіть рівняння електролітичної дисоціації оцтової кислоти.
СН3СООН ↔ СН3СОО- + Н+
ДОСЛІД 2
Реакція оцтової кислоти з металом.
У пробірку обережно помістіть невелику гранулу цинку і налийте 1—2 мл розчину оцтової кислоти.
Що відбувається? Спостерігаємо виділення бульбашок газу.
Якщо ознак реакції не помітите, вміст пробірки нагрійте, але не до кипіння.
ДОСЛІД З
Реакція оцтової кислоти з основним (амфотерним) оксидом
У пробірку помістіть трохи порошку купрум (ІІ) оксиду і налийте 1—2 мл розчину оцтової кислоти.
Що спостерігаєте? Спостерігаємо розчинення порошку купрум (ІІ) оксиду.
Нагрійте вміст пробірки, але не до кипіння.
ДОСЛІД 4
Реакція оцтової кислоти з лугом.
У пробірку налийте 1 мл розчину оцтової кислоти і добавте до нього краплю розчину фенолфталеїну. Доливайте в пробірку по краплях розчину натрій гідроксиду. Зафіксуйте зовнішній ефект, який засвідчить, що кислота повністю прореагувала з лугом. У міру додаванн лугу розчин поступово знебарвлюється, індикатор набуває кольору нейтрального середовища.
ДОСЛІД 5
Реакція оцтової кислоти з нерозчинною основою (або амфотерним гідроксидом).
У пробірку налийте 1—2 мл розчину лугу і добавте невелику кількість розчину купрум (ІІ) сульфату. Що спостерігаєте? Утворення осаду блакитного крльору.
Долийте до суміші з осадом 2 мл розчину оцтової кислоти. Що відбувається в пробірці? Блакитний осад розчиняється, розчин стає прозорим.
ДОСЛІД 6
Реакція оцтової кислоти із сіллю
У пробірку насипте трохи кальцій карбонату і долийте 1—2 мл розчину оцтової кислоти. Що спостерігаєте? Виділення бульбашок газу.
Під час проведення кожного досліду записуйте свої дії і спостереження в подану нижче таблицю. Після завершення дослідів запишіть у таблицю висновки і відповідні рівняння реакцій у молекулярній та йонно-молекулярній формах.
| Послідовність дій |
Спостереження | Висновок |
|
Дослід 1. Наносимо краплю оцтової кислоти на індика- торний папірець |
Колір індикатора зміню- ється на червоний. СН3СООН ↔ СН3СОО- + + Н+ |
Розчин оцтової кислоти має кисле середовище, що створюється завдяки електролітичній дисоціації оцтової кислоти |
|
Дослід 2. У пробірку, в якій міститься гранула цинку, наливаємо 1-2 мл оцтової кислоти |
Виділяються бульбашки газу 2СН3СООН + 2Zn → → 2СН3СООZn + Н2↑ |
Оцтова кислота взаємодіє з активними металами з утворенням солі й виділенням водню. |
|
Дослід 3. У пробірку, в якій міститься порошок купрум (ІІ) оксиду, наливаємо 1-2 мл оцтової кислоти |
Порошок купрум (ІІ) оксиду поступово розчиняється 2СН3СООН + CuO → → (СН3СОО)2Cu + Н2O |
Оцтова кислота взаємодіє з основними оксидами, утворюючи сіль і воду. |
|
Дослід 4. У пробірку з 1 мл оцтової кислоти додамо краплю фенолфталеїну і доливаємо по краплях розчину натрій гідроксиду |
У міру додавання лугу розчин поступово знебарвлюється СН3СООН + NaOH → → СН3СООNa + Н2O СН3СООН + Na++ OH- → → СН3СОО-+ Na+ + Н2O СН3СООН + OH- → → СН3СОО- + Н2O |
Оцтова кислота взаємодіє з лугами, утворюючи сіль і воду. Дана реакція є реакцією нейтралізації. Індикатор набуває кольору нейтрального середовища. |
|
Дослід 5. У пробірку з 1 мл лугу додамо розчину купрум (ІІ) сульфату. До суміші з осадом доливаємо 2 мл розчину оцтової кислоти |
Спостерігаємо утворення блакитного осаду. CuSO4 + 2NaOH = = Cu(OH)2↓ + Na2SO4
Осад розчиняється, розчин стає прозорим. 2СН3СООН + Cu(OH)2↓ → → (СН3СОО)2Cu + 2Н2O |
Оцтова кислота взаємодіє
з нерозчинними основа- ми, утворюючи сіль і во- ду. Дана реакція є реакцією нейтралізації. |
|
Дослід 6. У пробірку з кальцій карбонатом доливаємо 1-2 мл оцтової кислоти |
Виділяються бульбашки газу 2СН3СООН + CаСО3 → → (СН3СОО)2Cа + Н2O + СО2↑ 2СН3СООН + Cа2+ + СО32- → → 2(СН3СОО)- + Cа2+ + Н2O+ + СО2↑ 2СН3СООН + СО3 2- → → 2(СН3СОО)- + Н2O + СО2↑ |
Оцтова кислота взаємодіє з солями-карбонатами з утворенням солі і води й виділенням вуглекислого газу. |
Вправа 248. Поясніть, з якою метою в досліді 4 використовують індикатор. Щоб за зміною кольору індикатора показати зміну середовища: з кислого на лужне і в кінцевому випадку на нейтральне.
Вправа 249. Яким буде результат досліду 6, якщо кальцій карбонат замінити
на:
а) натрій карбонат; Результат досліду не зміниться, бо оцтова кислота взаємодіє з солями-карбонатами і у розчині залишиться аніон СО3 2- .
2СН3СООН + Cа2+ + СО3 2- → 2(СН3СОО)- + Cа2+ + Н2O + СО2↑
2СН3СООН + СО3 2- → 2(СН3СОО)- + Н2O + СО2↑
б) кальцій сульфат? Оцтова кислота взаємодіє з солями летких і слабких кислот. Pеакція не відбуватиметься, бо є оборотною.
СН3СООН + CаSО4 → не відбуватиметься.
2СН3СООН + Cа2+ + SО4 2- ↔ 2(СН3СОО)- + Cа2+ + 2Н+ + SO42-
2СН3СООН ↔ 2(СН3СОО)- + 2Н+
СН3СООН ↔ СН3СОО- + Н+