Усе почалось з неймовірної розповіді вчительки про Всесвіт. І побачити його своїми очима – стало моєю заповітною мрією. А всім відомо, що найзаповітніші мрії при великому бажанні можуть здійснюватися.
Одного разу я поверталась зі школи, коли переді мною появився жовтий маленький хлопчик. Він промовив: "Я чарівний Промінець Великого Сонця і одержав завдання здійснити твою мрію. Завтра біля планети Земля пролітатиме Велика Комета, яка вміє покидати свою орбіту. Наше завдання осідлати її, вона повезе нас у Всесвіт".
Я швидко виконала домашню роботу і вклалась у своє ліжко. Перед сном підійшла до вікна. Зверху на мене дивилась Зоряна Ніч. Що ж побачу я завтра?
Мене розбудив Промінець. «Всесвіт – безмежний зоряний простір, у якому багато галактик, зірок, планет й інших небесних тіл. Сьогодні ми помандруємо по твоїй Галактиці Сонячною системою, її ще називають Чумацький шлях. А складається вона з восьми планет, зірок та інших небесних тіл, що рухаються навколо центральної зірки – великого Сонця. Саме до неї входить і твоя рідна планета Земля», - промовив він. Швидко дихнув на мене і ззовні я стала одягнена у щось подібне на скафандр. «Поза Землею ще нема умов життя для таких, як ти. Тому цей костюм допоможе нам у мандрівці», - продовжив мій екскурсовод.
За вікном щось приземлилось. Я вперше побачила її. Комета була великою кам'яно-крижаною брилою. Промінець показав мені маленький люк, я тут же заглянула в його середину. Там була відділена кабіна. Крім неї ядро Комети складалося із каменю, пилу і криги. За командою Промінця ми злетіли. За мить подолали земне тяжіння. Ми рухалися в напрямку до Сонця. Коли оглянулась, раптом побачила за нами потягнувся густий хвіст, який збільшувався, чим ближче ми прямували до світила. В нічній темряві він світився яскравим сяйвом. Промінець промовив: «Під час наближення до Великого Сонця лід починає нагріватися і випаровуватися, випускаючи гази і частинки пилу. Яскравість – це відбиття світла та світіння».
Поки він говорив, нас оточив довгий шар жовто-білих хмар. Не встиг ще закінчити Промінець свою промову, як Комета здійснила точне приземлення на щось тверде і гаряче. Це була Венера – планета земної групи, трошки менша від рідної Землі. Саме через товстий шар хмар, який складається переважно з вуглекислого газу, більша частина світла Сонця відбивається від планети. Тому хоч для інших вона дуже яскрава, сама за щільними хмарами наколи не бачить світила. Я глянула на Промінець. Його очі відзеркалювали довгий момент формування Венери, коли Сонце своїм магнітним рукавом повернуло її обертання в зворотньому напрямку. Тому я зустріла її дуже самотньою. До того жодний супутник, подібний Місяцю, не вештається довкола неї. Вона живе своїм життям. І календар цей незвичайний: рік становить 225 днів, а тривалість доби довша від її року. «Хоч я розташована ближче до Сонця, одержую в два рази більше світла і тепла, ніж твоя планета, проте у мене не панує життя. Через жовто-білу хмару тепло не може покинути мене. Середня температура на моїй поверхні + 467 °C , я – найгарячіша планета Сонячної системи і великий безжиттєвий парник. Ти – перша жива істота, котру я побачила, досі мене відвідували тільки космічні апарати для досліджень», - промовила Венера. Вона дуже зраділа нашій зустрічі. А я, оскільки поверхня була занадто теплою, почала перестрибувати через її кратери, їх було густо-густо…
Раптом задзвенів будильник. Я прокинулась. Був ранок. Засмутилась, бо перервалась моя чудова мандрівка. Проте була задоволена, адже на уроці природознавства зможу розповісти про швидку Комету та гарячу Венеру.
Космічний туризм
Не за горами ера космічного туризму!
Подорож у Всесвіт – поки що лише чарівна уявна мандрівка. Але всім відомо, що мрії збуваються. Уявляю, як сідаю у спеціальний апарат, який віддалено нагадує авто. Я – космічний турист!
Уже сьогодні вчені наполегливо прокладають шлях для старту космічного туризму!