...

§ 44. ГОЛОНАСІННІ.

Лише дві групи рослин здатні утворювати насіння: це голонасінні (насіння голе, оскільки насінні зачатки розташовані відкрито на лусках шишок) та покритонасінні. (насіння квіткових рослин оточене стінкою плода, оскільки насінні зачатки розташовані у зав’язі).

Більшість голонасінних є вічнозеленими рослинами (дерева, ліани або чагар­ники), і лише деякі представни­ки (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.

Виберіть одну правильну відповідь.

1. Укажіть представника хвойних, що належить до листопадних рослин: а) сосна; б) ялина; в) модрина; г) яловець.

2. Зазначте спосіб запилення, притаманний сосні звичайній: а) за допомогою комах; б) за допомогою птахів; в) за допомогою вітру; г) властиве самозапи­лення.

Дайте відповідь на запитання.

1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин?

У голонасінних рослин насінини не захищені стінкою плода, їхні насінні зачатки роз­ташовані не в зав'язі, а відкрито на лусках шишок. У насінних рослин спочатку відбувається запилення, потім запліднення, яке не залежить від вологого середовища, тому вони здатні зростати і в посушливих місцевостях. Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин (сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, яловець, тис, секвойя).

2. Які особливості будови хвойних?

Найбільше видів голонасінних належить до хвойних. У більшості хвойних листки дрібні і мають вигляд голок, які називають хвоєю. Стовбури хвойних вкриті тонкою корою, під якою помітні річні кільця деревини, у корі та дере­вині хвойних є багато канальців  (називаються смоляними ходами), при ушкодженні клітини їх виділяють густу рідину – живицю, вона затягує рану й запобігає проник­ненню збудників хвороб та шкідників. Смоляні ходи є й у хвоїнках.

3. Як відбувається розмноження сосни? Чим відрізняються чоловічі й жіночі шишки сосни?

Сосна живе до 400 років і може сягати заввишки до 50 м, насіння сосна починає утворювати на 12-15-му році життя. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках - вко­рочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі (там утворюються  пилкові зерна) та жіночі (там утворюються насінні зачатки) шишки, що розташовані на одній росли­ні.

Чоловічі шишки світло-жовті та зібрані групами, мають лише один тип лусок (з їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, у яких форму­ються пилкові зерна). Пилкове зерно вкрите двома оболонками, між цими оболонками у двох місцях є порожнини, заповнені повітрям - повітряні мішки, вони роблять пилок дуже легким.

Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору, розташо­вані поодинці на верхівках пагонів, мають луски двох типів (зовнішні луски - покривні - захищають внутрішні луски з двома насінними зачатками від ушкоджень, луски щільно приляга­ють одна до одної).

Під час запилення луски розсуваються, насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пил­кове зерно, після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою дуже повіль­но і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців із часу запилення, насіння сосни дозріває наприкінці наступ­ного (другого від часу запилення) літа. Спочатку жіноча шишка розростається, зеле­ніє, а потім буріє, луски її розсуваються, і насіння висипається. Завдяки крилоподіб­ним виростам воно добре розсіюється вітром, невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози.

4. Яка роль голонасінних у природі? Як людина використовує деревину голо­насінних?

Голо­насінні збагачують повітря киснем та зменшують уміст вуглекислого газу в атмосфері, утворюють значну масу кисню та органічної речо­вини.

Деревина голонасінних - цінна сировина для виготовлення меблів, будівельних матеріалів, паперу, декоративних виробів. У господарстві людини голонасінні, переважно хвойні, використовують як будівельний матеріал,а також як паливо. Наземні частини голонасінних містять багато лікарських речовин та вітамінів, з хвої та живиці отримують різноманітні речо­вини, які застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості. Хвойні виділяють у повітря фітонциди, що вбивають хвороботворних бактерій, тому у хвойних лісах розташовують санаторії та лікарні для людей із захворюваннями дихальної системи.

Поміркуйте. Чому на гірських схилах висаджують сосну та яловець?

Коренева система сосни та ялівця глибоко проникає в ґрунт, тому її найчастіше використовують для створення штучних лісонасаджень, висаджують на крутих гірських схилах для запобігання їхньому розмиванню та для закріплення пісків.

     

       

...