§ 47. ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ РОСЛИН.

Чинники довкілля, які впливають на організми та їхні угруповання, нази­вають екологічними. їх поділяють на чинники неживої (температура, вологість, освітленість, вітер, склад ґрунту та повітря, рельєф місцевості, сніговий покрив тощо) та живої (різноманітні типи зв'язків між організмами, симбіоз, хижацтво, запилення, поїдання рослин тварина­ми) приро­ди. Як окрему групу екологічних чинників розглядають діяльність людини, що впливає на навколишнє природне середовище, його ще називають антропогенним .

За час існування людини вигляд нашої планети докорінно змінився, і переважно не на користь навколишнього природного середовища. Найбільше рослини залежать від світла, температури, води, пожив­них речовин ґрунту, повітря.

Виберіть одну правильну відповідь.

1. Назвіть чинники неживої природи: а) вирубування лісів; б) вплив паразитів; в) вплив хижаків; г) температура повітря.

2. Назвіть характеристики рослин, які відносять до сукулентів: а) запасають поживні речовини в підземних частинах; б) запасають поживні речовини в надземних частинах; в) запасають воду в листках або стеблі; г) здатні роз­множуватися спорами.

Дайте відповідь на запитання.

1. Що таке місцезростання?

Тип місцевості, де поширений даний вид рослин, називають місцезростанням. Певну рослину можна знайти лише у відповід­ному місці: у лісі, на луці, болоті тощо.

2. Які є групи рослин за потребою світла?

Дію світла на рослину можна характе­ризувати його інтенсивністю (напри­клад, у затінку чи на відкритому міс­ці), тривалістю (наприклад, довжи­ною дня і ночі) тощо. За потребою світла розрізняють світлолюбні види (надмірне світло затримує ріст рослин у висоту, тому на сонячних місцях зростають більш низькорослі рослини, ніж у тінистих, ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках; листки мають добре розвинену стовпчасту тканину, багато продихів та товсту кутикулу, бруньки укриті захисними лусками і смолистими речовинами; береза, сосна, подорожник, ковила, багато водних плаваючих рослин), тіньолюбні (часто надають перевагу затіненим місцезростанням з підви­щеною вологістю; зелені мохи, плаун булавоподібний, квасениця звичайна, смерека, копитник, сенполія, деякі папороті), тіньовитривалі (можуть зростати на відкритих, добре освітлених місцях, але витримують також певний ступінь затінку; дуб звичайний, липа серцелиста, бузок звичайний, суниця, молоді ялини, граб)

За вимогливістю до тривалості освітлення розрізняють рослини короткого (не цвітуть і не плодоносять, якщо світла частина доби становить понад 12 годин, належать ранні весняні рослини, а з культурних - кукурудза, соняшник, соя, рис, тобто рослини помірно теплої зони)  і довгого (не цвітуть і не плодоносять, якщо довжина дня становить менш ніж 12 годин, переважно високогірні рослини, а з культурних - жито, овес, картопля, ячмінь, льон, тобто рослини помірно прохолодної зони) дня.

3. Яке значення має тепло для живих організмів?

Температурні уподобання майже не впли­вають на будову рослин, оскільки пристосування до певних темпе­ратур пов'язані переважно з фізіологічними процесами. За впливом температури рослини поділяють на морозостійкі (організми помірних і прохолодних зон часто зазнають дії температури, нижчої ніж 0 °С, хоча ростуть лише при температурі вище 0 °С; сосна сибір­ська, морква, горох, жито), холодолюбні (зростають за постійної дії помірних низьких темпера­тур, мешканці тундри, високогір'я - мохи, кущисті лишайники, осока, полярний  мак, лохина, брусниця, карликова береза, полярна верба, кедровий стелюх), теплолюбні (надають перевагу місцезростан­ням, де не відчувається тривала дія низьких температур, рослини тропічних лісів).

Територія України розташована здебільшого в помірно теплій зоні із жарким літом і холодною зимою, рослинний покрив України від хвойних і мішаних лісів у північно-західних областях переходить до злакових степів на півдні.

4. Яке значення має вода для життя рослин?

Вода є важливим екологічним чин­ником: з водою у рослину надходять мінеральні елементи живлення, переміщуються по ній та виводяться продукти життєдіяльності, за участі води відбуваються фотосинтез, дихання, випаровування, ріст.

Рослини поділяють на водні (повністю або частково ростуть у воді і поза водним середовищем існувати не здатні, листки не мають продихів або продихи на верхньому блискучому  боці надводного листя ; елодея канадська, ряска, латаття біле, стрілолист, валіснерія, роголисник, водорості), вологолюбні (ростуть в умовах підвищеної вологості ґрунту і повітря: на болотах, по берегах річок, у вологих ділянках, під покривом лісу, стебла та листки мають великі міжклітинники, корені слабо розвинені або дихальні, листки інтен­сивно втрачають воду; чистотіл, розрив-трава, багато видів папоротей, очерет, рогіз, калюжниця), посухостійкі рослини пустель, посушливих степів, піщаних дюн (мають довгі корені, наприклад, верблюжа колючка, від перегріву захищає інтенсивне випаровування води, опушення листків у шавлії, скру­чування листків у ковили - при цьому продихи опиняються всередині трубки; кавуни, соняшник, люцерна, кукурудза, особливу групу рослин посушливих районів становлять сукулен­ти - рослини із соковитими стеблами або листками, у яких вони запасають воду, кактуси, молочаї, очитки, агави), помірно вологолюбні (зростають у місцях достатнього зволоження, але спро­можні витримувати періодично незначну нестачу вологи, мають листки широкі та м’які, без воскового нальоту, помірно опушені або голі; більшість польових і овочевих культур, хлібні злаки, олійні, кормові, технічні, більшість лучних трав, дуб, фіалки, конвалія).

Наведіть приклади рослин, які пристосовані до різних умов середовища: морозостійкі, світлолюбні, тіньовитривалі, теплолюбні, холодолюбні, волого­любні, посухостійкі.

Морозостійкі (морква, горох, жито, сосна сибір­ська), світлолюбні (береза, сосна, подорожник, ковила, багато водних плаваючих рослин), тіньовитривалі (дуб звичайний, липа серцелиста, бузок звичайний, суниця, молоді ялини, граб), теплолюбні (огірок, гарбуз, диня, томати та баклажани), холодолюбні (водорості на глибині, мохи, кущисті лишайники, осока, полярний  мак, лохина, брусниця, карликова береза, полярна верба, кедровий стелюх), вологолюбні (чистотіл, розрив-трава, багато видів папоротей, очерет, рогіз, калюжниця), посухостійкі (верблюжа колючка, шавлія, ковила, кавун, соняшник, люцерна, кукурудза, кактуси, молочай, очитки, агава).

Поміркуйте. Для чого людині потрібно знати про вплив екологічних чинників на організми?

Потреби рослин у світлі обов'язково враховують, вирощуючи овочі й декоративні рослини в оранжереях, теплицях, а також під час виса­джування плодово-ягідних культур, у селекційній роботі, в оранжереях і теплицях температуру регулюють додатковим підігрівом, щоб отримати добрий урожай та здорові рослини.