§ 48 УГРУПОВАННЯ. ЗВ'ЯЗКИ РОСЛИН З ІНШИМИ ОРГАНІЗМАМИ.

Усі представники вищих рослин є багатоклітинними організмами, у них формуються справжні тканини та органи.

Пристосування від виїдання тваринами: виділяють отруйні речовини (бле­кота, беладонна, цикута, борщівник), мають видозмінені на колючки листки (кактуси, барбарис), прилистки (акація біла), пагони (глід), шипи на стеблі (шипшина), при нестачі нітрогену болотяні рослини поїдають комах (росичка, непентес).

Диберіть одну правильну відповідь.

1. Видовжений здерев'янілий стовбур мають рослини, які належать до: а) чагарників: б) дерев; в) дворічних трав; г) багаторічних трав.

2. Назвіть рослину-паразита: а) росичка; б) повитиця; в) ромашка; г) блекота.

3. Назвіть комахоїдну рослину: а) повитиця; б) омела; в) росичка; г) тюльпан.

Дайте відповідь на запитання.

1. Які є життєві форми рослин?

Групи рослин за тривалого впливу сукупності екологічних чинників виро­били особливі спадково закріплені зовнішні ознаки. За будовою надземної частини вищих рослин виділяють життєві форми: дерева (моло­ді пагони наприкінці першого року життя повністю дерев'яніють, один головний пагін – більш-менш вертикальний стовбур, він росте інтенсив­ніше за бічні пагони, у верх­ній частині стовбура дерев формується крона, що дає змогу рослині ефективно вловлювати світло, особливо у лісах), чагарники (багато здерев’янілих пагонів, що змінюють один одного; бузок, калина, шипшина, ліщина, смородина, малина), чагарнички (маленькі чагарники, коротша тривалість життя, верхня час­тина трав’янистих квітконосних пагонів щорічно відмирає; полин, чорниці, шавлія, лаванда), трав'янисті рослини (стебло здебільшого не дерев'яніє; капуста, буряк, картопля, півонія, м'ята, багато видів папоротей). Залежно від місцезростання трав'янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо).

У лісах переважають деревні рослини, а на луках чи в степах - трав'янисті.

Рос­лини бувають однорічними (розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кіль­кох місяців), дворічними (в перший рік життя утворюють веге­тативні органи та накопичують у своїх підземних - морква, редька, буряк, жоржини - або в надземних – капуста - частинах поживні речови­ни, наступного року вони цвітуть і утворюють плоди та насіння) та багаторічними (живуть багато років; дерева).

2. Що таке рослинне угруповання?

Різні види рослин існують не окремо один від одного, вони входять до складу певних рослинних угруповань. Рослинні угруповання - це групи взаємопов'язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній місцевості з однорідними умовами життя. Найчисленніші (домінуючі) види визна­чають характер самого рослинного угруповання (ковила в ковиловому степу, дуб і граб у дубово-грабовому лісі).

3. Що таке ярусність? Якою вона буває?

Ярусність – просторове розташування рослинного угруповання. Розрізняють надземну (визначається певним роз­ташуванням надземних частин різних видів рослин за висотою) і підземну (розташуванням їхніх підземних частин за глибиною проникнення в ґрунт).

Виділяють до п'яти основних надзем­них ярусів рослинного угруповання (верхні яруси зазвичай обирають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі і тіньолюбні).

У мішаному лісі верхній над­земний ярус складають високорослі дерева (сосна, дуб, граб), рослини наступного ярусу - це невисокі дерева (дика груша), третій ярус чагарників (ліщина, ожина), четвертий - трав'янистих рослин (розрив-трава, медунка, барвінок), п'ятий - мохи, гриби. Особливий ярус - лісова підстилка, утворена рештками рослин, опалим листям.

Підземні органи рослин - корені, кореневища, цибулини, бульби тощо також розташовані ярусами(найглибше проникає коріння дерев, вище розташовані корені чагарників, ближче до поверхні - корені трав'янистих рослин).

У зв’язку із чергуванням сезонів року в рослинних угрупованнях постійно відбуваються різні зміни (восени відмирають трав'я­нисті рослини або лише їхні надземні частини, листопадні деревні рослини скидають листки, навесні рослини розвиваються з насіння або підземних частин, розпускаються листки, квітки).

4. Що таке симбіоз? Які є форми симбіозу?

Кожна рослина росте не відокремлено, а взаємодіє з іншими рослинами, бактеріями, грибами, тваринами (тварини живляться рослинами, оселяються на деревах, забезпечу­ють запилення квіткових рослин, поширюють плоди та насіння рослин, комахоїдні рослини живляться комахами). Усі форми співіснування організмів різних видів називають симбіоз. Такі зв'язки можуть приносити користь усім орга­нізмам (взаємовигідне співіснування між бобовими рослинами та бульбочкови­ми бактеріями) або лише одному з них (орхідеї чи бромелії використовують стовбури та гілки тропічних дерев лише як місце оселення, не завдаючи їм шкоди, необхідні їм поживні речовини вони отримують з вологого повітря, безліч тварин - комахи, птахи - використо­вують рослини лише як місце оселен­ня), бути шкідливими – конкуренція (явище змагання – конкуренції - між собою за умови освітлення, місцезростання; в одновіковому сосновому лісі рослини одного виду та одного віку конкурують за світло, які ростуть швидше, затінюють інші і затримують їхній ріст), паразитизм (повитиця коренями – присосками висмоктує поживні речовини з дерева-хазяїна, орхідея гніздівка паразитує на грибах).

5. Які пристосування мають квіткові рослини для запилення комахами?

Квіткові рослини мають яскраве забарвлення, запах, нектар.