§ 53. ЛИШАЙНИКИ – ПРИКЛАД СИМБІОТИЧНИХ ОРГАНІЗМІВ.

Лишайників налічують понад 20 тисяч видів.

Щільно переплетені гіфи гриба утворюють верхній (може бути яскраво забарвлений в різні кольори завдяки пігментам гіфів і симбіотичних водоростей), а час­то й нижній коровий шари, усередині лишайнику гіфи переплетені не так щільно й утворюють його серцевину (там розташовані клітини водорості або ціанобактерії), від нижнього коро­вого шару можуть відходити окремі гіфи, що виконують роль ризої­дів - слугують для прикріплення до поверхонь.

Виберіть одну правильну відповідь.

Зазначте, де розташовані клітини водоростей у складі лишайнику: а) у верх­ньому коровому шарі; б) у нижньому коровому шарі; в) у серцевині; г) під нижнім коровим шаром.

Укажіть середовище, для визначення стану якого використовують лишайни­ки: а) повітря; б) водойми; в) ґрунт; г) організм людини.

Дайте відповідь на запитання.

1. Що собою становлять лишайники? Де поширені лишайники? На яких поверх­нях вони оселяються?

Лишайники - це особливі симбіотичні комплекси різних організмів, які відносять до грибів (складаються з гіфів грибів і фотосинтезуючих орга­нізмів - водоростей і ціанобактерій). Поширені лишайники майже по всій планеті - від холодних арк­тичних регіонів до спекотних пустель, бо здатні витримувати тривалі періоди несприятливих умов - низьких чи високих температур, посу­хи тощо, крім забруднення повітря. Можуть оселятися на різних поверхнях: на ґрунті (цетрарія ісландська здебільшого зростає на ґрунтах соснових лісів або на болотах серед мохів), корі дерев (пармелія борозенчаста та ксанторія або настінна золотянка, надають перевагу стовбурам дерев) і чагарників, каменях (лецидея заглиблена), у воді (дерматокарпон річковий).

2. Які бувають форми тіла лишайників?

За зовнішньою будовою лишайники поділяють на накипні (нагадують щільну кірку, яка досить міцно приростає до стовбурів дерев, каменів, скель, найневибагливіші та найпоширеніші серед лишайників), листуваті (нагадує листкові пластинки з розсіченими чи лопатевими краями, до поверхонь кріпляться своєю звуженою частиною) та кущисті (кущистих лишайників нагадує прямостоячі або звислі розгалужені чи нерозгалужені кущики).

3. Що ви знаєте про способи розмноження, швидкість росту та тривалість життя лишайників?

Розмножуються лишайники здебільшого вегетативно (ділянками тіла; у деяких з'являються спеціальні утвори: різно­манітні за формою вирости верхнього корового шару - клітини водоростей, які оточені гіфами - сильний вітер, рясний дощ або тварини обламують і поширю­ють їх; в інших лишайників у серцевин­ній частині формуються мікроскопічні кульки з однієї чи декількох клітин водорості, оточених гіфами гриба, після дозрі­вання розривають коровий шар лишайнику і виходять назовні у вигля­ді порошкоподібного нальоту), але можуть роз­множуватись і статевим способом (формуються особливі спори, у сприятливих умовах проростають, гіфи починають рости в усіх напрямках, коли знайдуть потрібний вид водорості чи ціанобакте­рії, гіфи обплутують водорість чи ціанобактерію та утворюють тіло лишай­ника).

Ростуть лишайники дуже повільно (за рік вони збільшуються лише на декілька міліметрів, листуваті та кущисті лишайники ростуть швид­ше, ніж накипні).

Живуть лишайники довго - десятки та сотні років (довгожитель ризокарпон географічний).

4. У чому полягає роль лишайників у природі? Чому наявність лишайників є показником чистого повітря?

Завдяки своїй витривалості ли­шайники оселяються там, де не можуть іс­нувати інші організми, створюють умови для формування рослинних угрупо­вань у тих місцях, де їх раніше не існувало, сприяють подрібненню скельних порід та формуванню первісних ґрунтів, на яких згодом оселяються вищі рослини, містять багато вуглеводів і білків, є їжею для багатьох видів тварин: комах, копитних (кладонію оленячу або «оленячий мох» споживають північні олені).

Коли ж у повітрі багато отруйного пилу, шкідливих речовин, лишайники не ростуть, гинуть і зникають.

5. З якою метою людина використовує лишайники?

Певні види лишайників , як-от цетрарію ісландську та аспіцилію їстівну, людина вживає в їжу, використовують у промисловості для отримання барвників, у парфумерній та медичній промисловості, лишайники можуть знищувати хвороботворні мікроорганізми та гальмувати розвиток ракових пухлин, використовують для визначення чистоти повітря в тій чи іншій місцевості, визна­чають вік гірських порід або кам'яних будівель, враховуючи здатність лишайників рости впродовж сотень і навіть тисяч років.

З допомогою вчителя спробуйте визначити види лишайників, які трапляють­ся у вашій місцевості.

Поміркуйте. Чому лишайники вважають особливою групою грибів, а не водоростей чи ціанобактерій?

Хоча до складу лишайників входять різні з погляду систематики організми, їх відносять до грибів тому, що ті види грибів, які входять до складу лишайників, не можуть жити самостійно, їм потрібне обов'язкове співжиття з фотосинтезуючими організмами, їхня маса переважає у лишайнику.