УЗАГАЛЬНЕННЯ. БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ.

Живу природу досліджує біологія (разом це цілий комплекс наук: бота­ніка (вивчає рослини), мікологія (гриби), мікробіологія (бактерії та інші мікроскопічні організми).

Нашу планету населяє майже 2 млн видів бактерій, грибів, рослин, тварин (першими організмами на нашій планеті були бактерії та ціанобактерії, за тривалий час організми постійно розвивалися, пристосовувалися до різних умов середовища проживання, з'являлися нові види й зникали деякі старі види, у результаті організми ускладнювали свою будо­ву й функції, зростала кількість видів).

Клітина є одиницею будови та життєвих функцій різ­номанітних організмів: від бактерій до квіткових рослин чи людини. Бактерії та ціанобактерії найбільш просто організовані істоти, переважно одноклітинні, їхні клітини оточені більш або менш щільною оболонкою, вони не мають ядра (прокаріоти) та деякі багатьох органел (мітохондрій, хлоропластів, вакуоль).

Проте їхні клітини здійснюють усі про­цеси життєдіяльності:

- багато видів здатні до руху,

- живляться (ціанобактерії, зелені та пурпурні бактерії здатні до фотосинтезу - автотрофи, інші – гетеротрофи),

- дихають (вбирають кисень),

- отримують енергію за рахунок дихання або бродіння (у безкисневому середовищі),

- здатні до розмноження (найчастіше поділом клітини навпіл, несприятливі періоди кліти­ни бактерій можуть переживати у вигляді спор або цист).

Важливим етапом розвитку життя на нашій планеті була поява ядра в клітинах організмів (еукаріоти - це рослини, гриби та тварини).

У клітин рослин і грибів над плазматичною мембраною сформува­лася щільна клітинна оболонка, у клітинах рослин є хлоропласти для процесу фотосинтезу, клітини грибів і тварин (за винятком окремих одноклітинних видів, як-от евглена зелена) не містять хлоропластів.

Мітохондрії, які забезпечують клітину енергією, є в клітинах як рослин, так і грибів та тварин.

У клітинах рослин чи грибів часто є вакуолі, заповнені клітинним соком (накопичуються запасні поживні речовини, кінцеві продукти обміну речовин, пігменти надають певного забарвлення тим чи іншим частинам рослини).

Отже, у будові клітин рослин, грибів та тварин є багато спільних рис. Вони оточені клітинною мембраною, мають ядра, мітохондрії та багато інших спільних органел. Розвиток рослин як автотрофних організмів був пов'язаний з виникненням хлоропластів, а клітин гри­бів і тварин - з удосконаленням різних способів споживання готових органічних сполук.

Ще одним важливим етапом розвитку еукаріотичних організмів було виникнення багатоклітинності. Спочатку спеціалізація клітин у губок (одні клітини утво­рюють покриви, інші формують скелет, забезпечують живлення, розмноження тощо). Наступним етапом розвитку було формування тканин (групи клітин, подібних за будовою та виконуваними функціями та мають спільне похо­дження): покривні, основ­ні, провідні та механічні тканини. Багато­клітинні гриби тканин не формують.

У вищих рослин з тканин сформувалися органи – вегетативні (корінь і пагін, забезпечують живлення рос­лин, дихання, випаровування води, закріплення рослини в ґрунті)  та генеративні (спеціалізуються на здійсненні стате­вого чи нестатевого розмноження, спорангії у мохів, хво­щів, плаунів і папоротей, шишки в голонасінних і квітка в покрито­насінних).

Організм вищих рослин є цілісною саморегульованою біологічною системою, різні види не можуть існувати окремо одні від одних, взаємодіючи між собою та з умовами неживої природи, вони формують багатовидові угруповання.