...

Інші завдання дивись тут...

Система - об'єкт, що складається з певної сукупності елементів, які взаємодіють між собою і утворюють певну цілісність. 

Структура - це будова, функція - це певний діяльний стан.

Адаптація - сукупність особливостей будови, функцій та поведінки певного біологічного виду, що забезпечує його існування в певних умовах довкілля.

 

Основні фізіологічні функції (від лат. functio - здійснення, виконання), або життєві функції: травлення, дихання, транспорт речовин, виділення, опора, рух, розмноження. регуляція процесів.

 

ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМУ - це сукупність біологічних процесів, що забезпечують життя організму.

 

ОЗНАКИ ЖИВОГО ОРГАНІЗМУ (ВЛАСТИВОСТІ):

• клітинна будова;

• ріст – кількісні зміни організму (збільшення розміру, маси);

• розвиток – якісні зміни організму;

• розмноження - здатність організму людини відтворювати собі подібних;

• обмін речовинами й енергією в організмі людини та з навколишнім середовищем;

• рух - це зміна положення організму чи його частин у просторі;

• подразливість - реакція організму на дію зовнішніх і внутрішніх подразників.

 

ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА.

БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА (від грец. bios [біос] — життя, systema [система] — утворення, з'єднання) – це структурне й функціональне об'єднання компонентів живої природи (біологічних елементів) різного рівня складності.

Приклади біологічних систем: складні молекули білків чи нуклеїнових кислот, клітини, органи, системи органів, організми, види, популяції, екосистеми, біосфера.

Людина як складна біологічна система перебуває на рівні організації організму.

З біологічною системою людина пов'язане існування соціальних систем (суспільство, клас, соціальна група тощо).

 

ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ - це цілісна відкрита біологічна система, якій властиві рівневість, обмін речовин, енергії та інформації, саморегуляція, самовідтворення та самооновлення.

Структурна організація організму людини: біологічні молекули –> клітини –> тканини –> органи –> системи органів –> організм.

 

ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ - упорядкована рівнева біологічна система, у якій виділяють молекулярний, клітинний, тканинний, органний та системний рівні організації.

Рівні організації організму людини:

Рівень Складники Характеристика
молекулярний хімічні елементи та речовини, що беруть участь у біофізичних процесах й біохімічних реакціях 90 хімічних елементів, органічні, неорганічні речовини.
Клітинний  Мембрана, цитоплазма та органели Клітина є основною структурною і функціональною одиницею організму, на цьому рівні в ядрі уперше виявляються усі властивості життя
Тканинний Сукупність клітин, які поєднуються в групи для виконання певних життєвих функцій, та міжклітинної речовини Розрізняють 4 типи тканин - епітеліальні, сполучні, нервові та м'язові.
Органний рівень Упорядкованість будови й функцій органів.  В утворенні органа зазвичай беруть участь усі чотири типи тканин, але визначальною для його діяльності є якась одна (у кістках – сполучна кісткова, серці – м'язова). За розташуванням поділяють на  зовнішні (око, ніс, рука тощо) та внутрішні (серце, печінка, нирки тощо).
Системний рівень Взаємна узгоджена  дія всіх органів і формування спеціалізованих фізіологічних систем організму Розрізняють травну, дихальну, кровоносну, видільну, опорно-рухову, нервову, ендокринну, покривну, сенсорну системи.

 

Організм людини — це цілісна відкрита біологічна система. 

Властивості біологічної системи:

• система, або самоорганізація, бо є сукупністю біологічних систем нижчого рангу, які взаємодіють між собою;

• біологічна, бо є біологічним об'єктом і має всі властивості живого (ріст, розвиток, розмноження, обмін речовин, подразливість тощо);

• єдність хімічного складу з іншими біологічними системами;

• обмін речовин (зі середовища під час газообміну до нього надходить кисень, разом з їжею — поживні речовини, а також вода, а назовні організм видаляє вуглекислий газ, неперетравлені рештки їжі, сечу, піт, секрет сальних залоз) та  енергії (отримує теплову енергію та хімічну енергію молекул поживних речовин, яка під час реакцій розщеплення в організмі вивільняється, причому частина хімічної енергії витрачається на процес його життєдіяльності, а надлишок у вигляді тепла повертається назовні), інформації;

• рівневість організації (складовими є біологічні системи нижчих рівнів: біологічні молекули, клітини, тканини, органи та їхні системи);

• цілісність (внутрішня єдність всіх його компонентів, за рахунок чого організм існує як єдине ціле);

• відкритість (організм людини потребує постійного надходження з довкілля речовин та енергії, які зазнають у ньому змін; у довкілля надходять використана енергія у вигляді тепла та кінцеві продукти обміну речовин);

• саморегуляція, яку забезпечують регуляторні системи, підтримує відносну сталість хімічного складу, будови, властивостей, перебігу фізіологічних процесів, дає змогу жити за сталих умов;

• адаптація, яку забезпечують регуляторні системи, дає здатність адаптуватися до змін навколишнього середовища;

• самовідтворення (відтворення собі подібних у процесі розмноження);

• самооновлення (утворення нових молекул і структур на основі інформації, закладеної в ДНК);

• спадковість (властивість організму передавати характерні йому особливості будови і розвитку потомству).

 

Зв'язок властивостей організму людини як відкритої біологічної системи і його фізіологічних систем і органів.

Властивості організму як відкритої біологічної системи Фізіологічні системи
Обмін речовин з навколишнім середовищем

Дихальна система

Травна система 

Видільна система

Кровоносна система

Забезпечення обміну речовин на клітинному рівні

Транспортні системи: кровоносна, лімфатична.

Регуляторні системи: ендокринна, нервова, імунна.

Захист організму від шкідливих зовнішніх впливів Шкіра
Освоєння навколишнього середовища

Опорно-рухова система 

Сенсорні системи

Розмноження

Статева система

 

 Інші завдання дивись тут...

  

...