Інші завдання дивись тут...

Система - об'єкт, що складається з певної сукупності елементів, які взаємодіють між собою і утворюють певну цілісність. 

Структура - це будова, функція - це певний діяльний стан.

Адаптація - сукупність особливостей будови, функцій та поведінки певного біологічного виду, що забезпечує його існування в певних умовах довкілля.

 

Основні фізіологічні функції (від лат. functio - здійснення, виконання), або життєві функції: травлення, дихання, транспорт речовин, виділення, опора, рух, розмноження. регуляція процесів.

 

ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМУ - це сукупність біологічних процесів, що забезпечують життя організму.

ОЗНАКИ ЖИВОГО ОРГАНІЗМУ (ВЛАСТИВОСТІ):

• клітинна будова;

• ріст – кількісні зміни організму (збільшення розміру, маси);

• розвиток – якісні зміни організму;

• розмноження - здатність організму людини відтворювати собі подібних;

• обмін речовинами й енергією в організмі людини та з навколишнім середовищем (живлення, дихання, виділення);

• рух - це зміна положення організму чи його частин у просторі;

• подразливість - реакція організму на дію зовнішніх і внутрішніх подразників.

 

БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА (від грец. bios [біос] — життя, systema [система] — утворення, з'єднання) – це структурне й функціональне об'єднання компонентів живої природи (біологічних елементів) різного рівня складності.

Приклади біологічних систем: складні молекули білків чи нуклеїнових кислот, клітини, органи, системи органів, організми, види, популяції, екосистеми, біосфера.

 

ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА.

Людина як складна біологічна система перебуває на рівні організації організму.

З біологічною системою людина пов'язане існування соціальних систем (суспільство, клас, соціальна група тощо).

 

Структурна організація організму людини: біологічні молекули –> клітини –> тканини –> органи –> системи органів –> організм.

Молекула нуклеїнових кислот –> хромосоми ядер клітини –> скелетна  посмугована тканина –> скелетний м'яз –> опорно-рухова система –> організм

Білок актин –> кардіоміоцит –> серцева посмугована тканина –> серце –> кровоносна система –> організм

 

Рівні організації організму людини як упорядкованої багаторівневої біологічної системи:

Рівень Складники Характеристика
молекулярний хімічні елементи та речовини, що беруть участь у біофізичних процесах й біохімічних реакціях 90 хімічних елементів, органічні, неорганічні речовини.
Клітинний  Мембрана, цитоплазма та органели Клітина є основною структурною і функціональною одиницею організму, на цьому рівні в ядрі уперше виявляються усі властивості життя
Тканинний Сукупність клітин, які поєднуються в групи для виконання певних життєвих функцій, та міжклітинної речовини Розрізняють 4 типи тканин - епітеліальні, сполучні, нервові та м'язові.
Органний рівень Упорядкованість будови й функцій органів.  В утворенні органа зазвичай беруть участь усі чотири типи тканин, але визначальною для його діяльності є якась одна (у кістках – сполучна кісткова, серці – м'язова). За розташуванням поділяють на  зовнішні (око, ніс, рука тощо) та внутрішні (серце, печінка, нирки тощо).
Системний, або організмовий, рівень Взаємна узгоджена  дія всіх органів і формування спеціалізованих фізіологічних систем організму Розрізняють травну, дихальну, кровоносну, видільну, опорно-рухову, нервову, ендокринну, покривну, сенсорну системи.

 

Організм людини — це цілісна відкрита біологічна система. 

Чинники довкілля на людину: повітря для дихання, поживні речовини у вигляді їжі, вода, температурний режим, атмосферний тиск, сенсорна інформація.

Властивості біологічної системи:

Властивість
Характеристика
Самоорганізація (система) Сукупність біологічних систем нижчого рангу, які взаємодіють між собою
Біологічна Біологічний об'єкт, який має всі властивості живого (ріст, розвиток, розмноження, обмін речовин, подразливість тощо). Єдність хімічного складу з іншими біологічними системами.
Відкрита Постійний обмін речовин, енергії, інформації з навколишнім середовищем. Потребує постійного надходження з довкілля речовин (кисню під час газообміну, поживних речовин і води під час живлення) та енергії (теплову енергію та хімічну енергію молекул поживних речовин),  які зазнають у ньому змін. У довкілля надходять використана енергія у вигляді тепла та кінцеві продукти обміну речовин (вуглекислий газ, неперетравлені рештки їжі, сечу, піт, секрет сальних залоз). Під час реакцій розщеплення в організмі вивільняється, причому частина хімічної енергії витрачається на процес його життєдіяльності.  В організмі присутні хімічні елементи, що і в навколишньому середовищі.
Рівневість Складовими організму є біологічні системи нижчих рівнів: біологічні молекули, клітини (система органел), тканини (система клітин та міжклітинної речовини), органи (системи тканин), функціональні системи (системи органів).
Цілісність Організм може існувати як єдине ціле лише за умови об’єднаної налагодженої діяльності його окремих частин
Саморегуляція Підтримує відносну сталість хімічного складу, будови, властивостей, перебігу фізіологічних процесів, дає змогу жити за сталих умов, її забезпечують регуляторні системи.
Самовідтворення Відтворення собі подібних у процесі розмноження
Самооновлення утворення нових молекул і структур на основі інформації, закладеної в ДНК
Спадковість

Властивість організму передавати характерні йому особливості будови і розвитку потомству

АдаптаціяСукупність особливостей будови, функцій та поведінки для існування в певних умовах (пристосування до умов).

 

Зв'язок властивостей організму людини як відкритої біологічної системи і його фізіологічних систем і органів.

Властивості організму як відкритої біологічної системи Фізіологічні системи
Обмін речовин з навколишнім середовищем

Дихальна система

Травна система 

Видільна система

Кровоносна система

Забезпечення обміну речовин на клітинному рівні

Транспортні системи: кровоносна, лімфатична.

Регуляторні системи: ендокринна, нервова, імунна.

Захист організму від шкідливих зовнішніх впливів Шкіра
Освоєння навколишнього середовища

Опорно-рухова система 

Сенсорні системи

Розмноження

Статева система

 

 Інші завдання дивись тут...