Інші завдання дивись тут... 

Структурна організація організму людини:

Молекули -> Клітини –> Тканини –> Органи –> Системи органів –> Організм. 

 

КЛІТИНА – структурно-функціональна одиниця організму, у якій здійснюється всі перетворення речовин і енергії. 

Різноманітність клітин людини.

Організм людини складає близь 250 видів клітин, яким характерна певна специфічна функція. 

Організм немовляти містить близько 2 трлн клітин, дорослої — 60 - 100 трлн. клітин. 

Приблизно 1 % клітин організму щодня гине, а замість них утворюються нові. 

 

Клітини відрізняються: 

•  формою: кулясті (яйцеклітина, більшість клітин крові), дископодібні (червоні кров'яні клітини), плоскі (епідерміс), циліндричні (слизові оболонки шлунку, трахеї, бронхів), веретеноподібні скоротливі (м'язові клітини), видовжені (м'язові клітини), з відростками (нервова клітина для проведення нервових імпульсів), зірчасті (клітини кістки);

•  розмірами (діаметр клітин коливається в межах (0,01 мм – 0,1 мм);

• хімічним складом;

• функцією, яку вони виконують: транспортну (еритроцити крові), захисну (лейкоцити крові), опорну (клітини кісткової та хрящової тканин) тощо.

 

Властивості клітин: обмін речовин і енергії, подразливість, розмноження (шляхом поділу), ріст і розвиток, саморегуляція та самооновлення (у процесі життєдіяльності клітини оновлюється її хімічний склад).

 

Функції клітин у складі систем органів: 

• забезпечують умови обміну (травна, дихальна, видільна, кровоносна, лімфатична);

• регулюють його діяльність (ендокринна, нервова, імунна);

• захищають від зовнішніх шкідливих впливів (шкіра); 

• забезпечують розмноження (статева);

• освоєння організмом зовнішнього середовища (опорно-рухова, сенсорні системи).

 

БУДОВА КЛІТИНИ.

Клітина організму людини ззовні оточена клітинною мембраною, складається з ядра, цитоплазми, клітинної мембрани та органел (ендоплазматичної сітки, рибосом, мітохондрій, апарату Гольджі, лізосом тощо), допоміжними (необов'язковими) компонентами клітини є різноманітні включення.

Назва Характеристика Значення

Плазматична, або клітинна мембрана

Має безліч білків-рецепторів, що допомагають клітині реагувати на зміни за її межами, розпізнавати інші клітини тощо. 

Ззовні оточена тоненькою пружною оболонкою – глікокаліксом, який утворений молекулами вуглеводів, які можуть сполучатись з молекулами білків і ліпідів.Відмежовує внутрішній вміст клітини від зовнішнього середовища.

Через мембрану речовини транспортуються до клітини і з неї.

Надає клітині певної форми.

Виконує захисну функцію.

 

Цитоплазма Внутрішній  розчин органічних і неорганічних речовин клітини (70-90 % становить вода), у якому містяться органели, який постійно рухається 

Розчиняються  органічні й неорганічні речовини. Постійно переміщуються речовини в клітині.

Розташовані органели.

У вигляді включень зберігаються поживні запасні сполуки.

Ядро

Має кулясту форму, відмежоване від цитоплазми ядерною оболонкою, містить одне або кілька ядерець, хроматин та різноманітні біологічно активні речовини.

Хромосоми зі закодованими програмами життєдіяльності організму – основний вміст.

Регулює всі функції клітини.

Зберігає спадкову інформацію.

 

 

Органели - постійні клітинні структури певної будови, які забезпечують різні процеси її життєдіяльності.

Назва Характеристика Значення

Мітохондрії

«енергетичні  станції» клітини мають зовнішню мембрану й   внутрішню мембрану та між мембранний простір. Синтезуються молекули АТФ, що забезпечують клітину енергією
Лізосоми Округлої форми, мають травні ферменти для розщеплення сполук Складні органічні молекули розщеплюються на молекули-блоки
Рибосоми Дрібні кулясті органели клітини, які прикріплені до ядра, зовнішніх мембран ендоплазматичної сітки, мітохондрій та інших органел На рибосомах синтезуються білки
Апарат Гольджі розгалужена органела

Сортує молекули, утворені в клітині, упаковує їх у пухирці, оточені мембранами. 

У них транспортуються речовини всередині клітини й за її межі.

Перетворення речовин на гормони, ферменти та інші функціональні сполуки.

Ендоплазматична сітка Розгалужена  система трубочок, плоских і кулеподібних пухирців
Переміщення речовин у клітині, забезпечує обмін речовин між її структурами.
Клітинний центр Розташована переважно поблизу ядра Бере участь у поділі клітини

 

Усі зрілі клітини організму, окрім клітин крові еритроцитів, мають ядро.

Типи клітин: зірчасті нейрони, видовжені або овальні клітини епітелію, клітини м'язів, клітини крові, клітина кісткової тканини, статеві клітини. 

 

СТОВБУРОВІ КЛІТИНИ.

Стовбурові клітини – клітини з необмеженими властивостями, які дають початок усім видам клітин.

Розрізняють два типи стовбурових клітин:

• ембріональні, з яких складається зародок людини на найпершому етапі розвитку та розвиваються всі тканини плода;

• стовбурові клітини тканин дорослого організму, їх кількість у тканинах з віком зменшується.

 

У дорослому організмі стовбурові клітини містяться у тканинах, що здатні до регенерації (червоний кістковий мозок, епітелій тощо). Вони зберігають здатність до поділу протягом усьою життя організму й заміщують загиблі клітини (зі стовбурових клітин кісткового мозку розвиваються всі типи клітин крові, а зі стовбурових клітин епітелію кишечнику — лише клітини епітелію кишечнику).

Зазвичай, зрілі спеціалізовані клітини не розмножуються. Коли неможливо відновити тканину, на допомогу приходять стовбурові клітини (вони активно діляться, спеціалізуються і заміщують загиблі клітини, ліквідуючи ушкодження).

Унаслідок поділу такої клітини одна з дочірніх клітин стає стовбуровою, а друга спеціалізується, набуваючи властивостей того чи іншого виду клітин організму. 

Над цим працюють численні наукові лабораторії в усьому світі.

 

КАМБІАЛЬНІ КЛІТИНИ.

При поділі камбіальної клітини одна з її дочірніх клітин унаслідок спеціалізації стає клітиною тієї тканини, до якої належить материнська камбіальна клітина. Камбіальні клітини містяться майже в усіх тканинах, забезпечують їх ріст і оновлення (наприклад, завдяки камбіальним клітинам безперервно відновлюється епітелій шкіри). 

 

Інші завдання дивись тут...