ТРАВНА СИСТЕМА.

Будова: 

• травний тракт, або травний канал (ротова  порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонкий і товстий кишечник);

• травні залози  (слинні залози, печінка з жовчним міхуром, підшлункова залоза, залози шлунку, залози в кишечнику), які виробляють необхідні для травлення речовини та відкриваються протоками в травний канал.

Завдання: перетворити їжу, яку споживає людина, на поживні речовини, здатні засвоїтися організмом

Функція: забезпечує надходження, травлення і засвоєння їжі (всмоктування поживних речовин, мінералів, вітамінів, води) та виведення неперетравлених решток.

Характеристика травного середовища: у шлунку утворюється кисле середовище, а в ротовій порожнині й кишечнику — лужне. Відбувається надходження, механічна та хімічна обробка їжі, всмоктування поживних речовин у кров і лімфу, виведення назовні неперетравлених решток.

ДИХАЛЬНА СИСТЕМА.

Будова: 

• дихальні шляхи, або повітроносні шляхи (носова порожнина, ротова порожнина, глотка, гортань, трахея, бронхи), якими повітря надходить до організму та видаляються назовні утворені гази;

• легені (орган газообміну).

Завдання: відповідає за насичення крові киснем для вироблення енергії, також видалення газоподібних продуктів обміну речовин 

Функції: 

• надходження кисню з атмосферного повітря;

• газообмін між організмом і зовнішнім середовищем;

• виділення вуглекислого газу, під час видиху з організму виводяться деякі інші речовини.

Характеристика газообміну: у легенях кисень з повітря проходить через стінки кровоносних судин і захоплюється клітинами крові, а з крові в легені в цей час виділяються продукти обміну речовин. В організмі окислюються органічні речовини і вивільняється енергія, виводиться вуглекислий газ.

ВИДІЛЬНА СИСТЕМА.

Будова: нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечовипускальний канал (сечівник).

Завдання: виведення з організму продуктів обміну, надлишку води і шкідливих речовин,  контроль водно-сольового балансу та рівня кислотності.

Функція: виведення кінцевих продуктів обміну у формі розчину, участь у регулюванні водно-сольового обміну та підтриманні постійності внутрішнього середовища.

Характеристика виділення: виведення з організму шкідливих для організму речовини, що утворились у клітинах (надлишку води та солей, аміаку, сечовини, сечової кислоти, токсичні речовини). 

Також видільні функції здійснюють шкіра, легені й печінка.

ПОКРИВНА СИСТЕМА.

Будова: шкіра та її похідні — волосся і нігті.

Завдання: захищати від шкідливих впливів середовища, сприяти терморегуляції.

Функції:

• відокремлює внутрішнє середовище організму від навколишнього; 

• захищає від шкідливих впливів середовища: небезпечних мікроорганізмів і речовин; 

• сприяє терморегуляції і виділенню.

Характеристика: шкіра вберігає організм людини від потрапляння в нього мікроорганізмів та шкідливих речовин; нігті захищають кінчики пальців від механічних пошкоджень; волосся — голову від перегрівання на сонці; брови та вії перешкоджають потраплянню в очі пилу, поту тощо.

СЕНСОРНА СИСТЕМА, АБО ОРГАНИ ЧУТТЯ.

Будова: органи зору (очі), слуху (вуха) та рецептори дотику (розміщуються у  шкірі), запаху (розміщуються у слизовій оболонці носа), смаку (розміщуються на поверхні язика), органи рівноваги.

Завдання: відповідати за надходження в організм інформації із зовнішнього середовища.

Функція: орієнтування у властивостях середовища.

ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА.

Будова: скелет (кістки та їх з’єднання) та м'язи. 

Завдання: забезпечити рух в просторі та частин організму.

Завдання: забезпечити рух в просторі та частин організму відносно одна одної.

Функція: 

• опорна (скелет є опорою для всіх органів);

• захисна (обмежує разом із м'язами порожнини, у яких містяться внутрішні органи);

• рухова (скелет і м'язи забезпечують різноманітні рухи тіла, завдяки скороченню м'язів, прикріплених до кісток);

• терморегуляційна (вироблення тепла);

• кровотворна (кісткова тканина кісток);

• дихальна (скорочення діафрагми, дихальні рухи). 

Характеристика: усі кістки, які з'єднані між собою за допомогою різних видів сполучної тканини і утворюють скелет – пасивну частину. До кісток прикріплені м'язи – активна частина руху.

СТАТЕВА СИСТЕМА, АБО РЕПРОДУКТИВНА СИСТЕМА.

Будова: чоловічі статеві органи та жіночі статеві органи.

Завдання: забезпечити процеси розмноження людини.

Функція: відтворення собі подібних особин (розмноження).

Характеристика: у жіночих статевих органах визрівають яйцеклітини, розвивається зародок, у чоловічих статевих органах утворюються сперматозоїди, які запліднюють яйцеклітини. Чоловічі статеві залози (сім'яники), жіночі (яєчники) виробляють статеві клітини та статеві гормони.

КРОВОНОСНА СИСТЕМА.

Будова: 

• замкнена мережа судин – артерії, вени, капіляри – транспортує кров до кожної клітини;

• серце забезпечує постійну циркуляцію крові судинами. 

Завдання: забезпечувати транспорт речовин усередині організму.

Функції:

• переносить кисень, вуглекислий газ, мінеральні та органічні речовини;

• доставляє до клітин речовини, що надійшли до організму завдяки диханню і травленню, для забезпечення обміну речовин у клітинах;

• доставляє до видільної системи кінцеві продукти клітинних реакцій;

• забезпечує підтримки сталого внутрішнього середовища;

• забезпечує утворення тромбів у разі свого пошкодження для запобігання витікання крові з організму;

• відіграє важливу роль у захисті організму від інфекцій.

ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА.

Система заповнена лімфою (рідиною, за складом схожою з міжклітинною речовиною).

Будова: 

• судини;

• лімфатичні вузли. 

Завдання: транспортування речовин, захист від інфекцій.

Функції: 

• доставляє до кожної клітини речовини, що надійшли до організму завдяки диханню і травленню;

• транспортує кінцеві продукти життєдіяльності;

• виконує захисну та кровотворну функції.

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА (СИСТЕМА ГУМОРАЛЬНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ).

Будова: залози внутрішньої секреції (щитоподібна, підшлункова, надниркові, вилочкова, статеві залози, гіпофіз, епіфіз), які виробляють гормони.

Гіпоталамус разом із гіпофізом керують периферичними залозами.

Завдання: здійснювати регуляцію функцій організму та забезпечувати  узгоджену дію його органів і фізіологічних систем за допомогою гормонів.

Функції: 

•  забезпечує ріст і розвиток організму, окремих його частин і органів; 

• забезпечує сталість внутрішнього середовища;

• забезпечує стійкість організму людини до різних збудників;

• бере участь у регуляції обміну речовин у клітинах;

• пристосовує обмін речовин у клітинах до потреб організму, що постійно змінюються.

Характеристика: гормони (біологічно-активні речовини) надходять у кров або лімфу і переміщуються з її течією.

НЕРВОВА СИСТЕМА.

Будова: 

• центральна нервова система: головний і спинний мозок (обробляється інформація від різних органів і виникають сигнали, що визначають реакції організму);

• периферична нервова система: нерви, нервові вузли та сплетіння (передача сигналів від органів до спинного і головного мозку і зворотна передача команд, сформованих ними).

Завдання: контролювати функціонування усіх органів і систем, забезпечувати  зв'язок організму з навколишнім середовищем. 

Функції:

• забезпечує взаємозв'язок між окремими його органами та частинами тіла за допомогою нервових імпульсів, об'єднує і пов'язує всі клітини й органи в єдине ціле;

•  забезпечує реакцію організму на події, що відбуваються в довкіллі, здійснюючи  зв'язок організму з навколишнім середовищем;

• забезпечує сталість внутрішнього середовища;

• забезпечує стійкість організму людини до різних збудників;

• визначає складну поведінку й психічну діяльність людини та забезпечує її існування як соціальної істоти.

Характеристика. Основу нервової регуляції становлять рефлекси. Подразнення сприймаються рецепторами та перетворюються ними в нервовий імпульс, далі поширюється по структурах рефлекторної дуги (рефлекторна дуга – це шлях, який проходять нервові імпульси під час здійснення рефлексу) до відповідного органа, який і виконує відповідну функцію.

Нервова система є основою формування психіки та поведінки. 

У нервову систему інтегровані сенсорні системи. 

ІМУННА СИСТЕМА.

Будова: 

• центральні органи: червоний кістковий мозок та тимус (загрудинна залоза);

• периферичні органи: мигдалики, апендикс, лімфовузли, селезінка.

Головними клітинами є лейкоцити, які потім поширюються організмом з током крові й лімфи.

Головними хімічними сполуками є антитіла, що виробляються у відповідь на чужорідні білкові сполуки.

Завдання: забезпечення захисту від чужорідних тіл.

Функції:

• підтримання сталості внутрішнього середовища організму;

• створення  імунітету — здатності організму протистояти дії зовнішніх і внутрішніх ворогів;

• знищення чужорідних тіл (хвороботворних бактерій та вірусів), що проникли до організму.

Фізіологічна система

Функціональна система

Постійне об'єднання.

Об'єднання органів, які анатомічно поєднані.

Забезпечує здійснення специфічних фізіологічних функцій.

Тимчасове об'єднання.

Об'єднання органів та фізіологічних систем.

Забезпечує злагоджену роботу організму в цілому.