Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

Завдяки живленню в організм надходить їжа.

Вода, мінеральні солі й вітаміни засвоюються в тому вигляді, у якому вони є в їжі. Великі молекули білків, жирів і вуглеводів не можуть пройти крізь стінки травного каналу, тому вони підлягають травленню: білки розщеплюються на амінокислоти, вуглеводи - на моносахариди, а жири - на гліцерин і жирні кислоти. Для організму органічні речовини є чужорідними речовинами, і тому на них починають діяти захисні механізми.

Продукти розщеплення білків і вуглеводів всмоктуються в кров, а продукти розщеплення жирів надходять у лімфатичні судини, а потім у кров. Прості поживні речовини транспортуються кров'ю, далі проходять у міжклітинну рідину, з неї до клітин організму, де із них утворюються нові властиві тільки даному організмові, органічні речовини.

Завдяки травленню (початковий етап обміну речовин та енергії) складні компоненти їжі розщеплюються на прості сполуки та стають придатними для засвоєння клітинами організму, зберігаючи свою пластичну й енергетичну цінність.

У процесі травлення беруть участь усі органи і залози травної системи.

Фізична обробка їжі: подрібнення, розчинення, зволоження, перемішування з травними соками, набрякання не змінюють сполуки.

Хімічна обробка їжі: хімічні реакції за допомогою ферментів розщеплюють складні сполуки на прості (білок на амінокислоти, жири на гліцерин та спирти, вуглеводи на моносахариди), які проходять крізь стінку травного каналу в кров для засвоєння клітинами.

 

ФЕРМЕНТИ.

Ферменти, або біологічні каталізатори, або ензими, – це біологічно активні речовини, здебільшого білкової природи, здатні прискорювати (каталізувати) біохімічні реакції. 

• Будь – яка біохімічна реакція не може здійснюватись без участі ферментів.

• Водночас у клітині можуть проходити сотні різних реакцій з багатьма тисячами  різних ферментів (одні ферменти прискорюють розщеплення складних органічних сполук, інші забезпечують утворення власних речовин організму).

• Ферментам притаманна специфічність: певний фермент може забезпечувати один або декілька типів подібних реакцій, тобто одні розщеплюють білки, інші – вуглеводи або жири тощо (особливістю ферментів є те, що їх просторова структура відповідає просторовій структурі речовини в реакції, подібно до ключа в замку).

• Ферменти дають можливість уникати спеціальних умов для реакцій (довгий час, дія високої температури, тиск).

 

ТРАВЛЕННЯ – сукупність фізичних і хімічних процесів, що здійснюють переміщення й перетворення складних речовин на прості з подальшим їх всмоктуванням у кров і лімфу та видаленням неперетравлених решток.

Травлення здійснюється завдяки злагодженій роботі органів травної системи:

• кожний з етапів травлення автоматично йде слідом за попереднім;

• в кожному етапі одночасно бере участь багато органів. 

 

Етапи травлення:

• механічна та хімічна обробка харчових продуктів у порожнині рота; формування та проковтування харчової грудки;

• проходження харчової грудки стравоходом у шлунок;

• механічна та хімічна обробка в шлунку, формування хімусу.

• механічна та хімічна обробка хімусу в тонкому кишечнику, усмоктування перетравлених органічних речовин у кров і лімфу для рознесення їх із кров'ю по всьому організмові;

• просування та подальша хімічна й бактеріальна обробка хімусу в товстому кишечнику;

• видалення неперетравлених і незасвоєних решток їжі через анальний отвір.

Часовий розподіл травлення.

Пережовування, змішування зі слиною

1 хвилина

Ковтання

3 секунди

Розщеплення

2 – 4 години

Всмоктування

3 – 5 годин

Виведення назовні

Від 10 годин до кількох днів

 

Травлення в людини внутрішньоорганізмове.

ВИДИ ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКОВО-КИШКОВОМУ КАНАЛІ:

• порожнинне травлення відбувається в порожнині шлунково – кишкового тракту, складається з процесів механічної (подрібнення, зволоження, перемішування з травними соками, набрякання та розчинення) та хімічної обробки їжі за допомогою ферментів (спочатку в ротовій порожнині, потім у шлунку і зрештою – у кишечнику);

• пристінкове травлення відбувається у тонкому кишечнику за допомогою ферментів на поверхні ворсинок внутрішньої оболонки травного каналу;

• симбіонтне травлення відбувається у товстому кишечнику за участі ферментів бактерій і одноклітинних твариноподібних організмів);

• автолітичне травлення відбувається завдяки ферментам материнського молока у новонароджених упродовж перших 4-5 місяців). 

 

Процеси порожнинного травлення:

• механічна обробка (їжа механічно подрібнюється зубами);

• переміщення (поступальний та коловий рух за рахунок роботи його м'язової оболонки);

• хімічна обробка за участі травних ферментів (молекули білків розщеплюються на амінокислоти, молекули складних вуглеводів, наприклад, крохмалю, – на глюкозу й інші прості вуглеводи, молекули жирів розпадаються на гліцерин та жирні кислоти);

• всмоктування простих речовин (надходять у кров або лімфу і разом з ними переносяться до клітин через міжклітинну речовину);

• видалення решток (неперетравлені рештки, наприклад, целюлоза рослинних клітин, видаляються з організму).

 

Різну тривалість процесу порожнинного травлення зумовлює:

• склад  їжі (чим жирніша їжа, тим триваліший процес засвоєння);

• функціональна активність органів кишково – шлункового тракту (від однієї до трьох діб, при цьому найбільше часу приблизно 12 годин витрачається на пересування решток їжі саме по товстому кишечнику).

 

Внутрішньоклітинне травлення зберегли лише лейкоцити, яким властивий фагоцитоз. їхні травні ферменти містяться в лізосомах.

 

ФУНКЦІЇ ТРАВЛЕННЯ.

Пластична (будівельна)

отримання речовин для засвоєння клітинами

Енергетична

засвоєння енергії хімічних зв'язків їжі

Захисна

захист організму від чужорідних речо­вин та мікроорганізмів, які надходять разом з їжею

Гомеостатична

підтримання ста­лості умов внутрішнього середовища

Інформаційна

сприйняття смакової інформації про довкілля тощо

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...