Інші завдання дивись тут...

Вода, мінеральні солі й вітаміни засвоюються в тому вигляді, у якому вони є в їжі. Великі молекули білків, жирів і вуглеводів не можуть пройти крізь стінки травного каналу, тому, ці речовини підлягають хімічній обробці - травленню, вони перетравлюються, просуваючись травним шляхом.

 

ТРАВЛЕННЯ - складний фізіологічний процес, у ході якого їжа у вигляді харчових продуктів надходить у травний шлях, зазнає механічних і хімічних перетворень, а поживні речовини (білки, жири, вуглеводи) після розкладання на прості компоненти всмоктуються в кров і лімфу та засвоюються організмом.  

Травлення здійснюється завдяки злагодженій роботі органів травної системи (кожний з етапів травлення автоматично йде слідом за попереднім, і в кожному з них одночасно бере участь багато органів). 

 

ВИДИ ТРАВЛЕННЯ:

ПОРОЖНИННЕ ТРАВЛЕННЯ відбувається в порожнині шлунково-кишкового тракту.

Етапи порожнинного травлення:

• механічна (пережовування) та хімічна обробка харчових продуктів у порожнині рота; проковтування їжі;

• проходження її стравоходом у шлунок;

• механічна обробка та перетравлювання в шлунку й тонкому кишечнику за допомогою біологічних каталізаторів — ферментів;

• усмоктування перетравлених органічних речовин у кров і лімфу в тонкому кишечнику й рознесення їх із кров'ю по всьому організмові;

• просування та подальша хімічна й бактеріальна обробка їжі в товстому кишечнику;

• видалення неперетравлених і незасвоєних решток їжі через анальний отвір.

Процеси порожнинного травлення:

• механічна обробка (їжа механічно подрібнюється, переміщується і перемішується у травному тракті за рахунок роботи його м'язової оболонки);

• розщеплення хімічне за участі травних ферментів (молекули білків розщеплюються на амінокислоти, молекули складних вуглеводів, наприклад, крохмалю,— на глюкозу й інші прості вуглеводи, молекули жирів розпадаються на гліцерин та жирні кислоти);

• всмоктування (прості сполуки надходять у кров або лімфу і разом з ними переносяться до клітин);

• видалення (неперетравлені рештки, наприклад, целюлоза рослинних клітин, видаляються з організму).

ВНУТРІШНЬОКЛІТИННЕ ТРАВЛЕННЯ – процес безпосереднього засвоєння поживних речовин в клітині (подальша обробка поживних речовин ферментами лізосом, або окиснення в мітохондріях, метаболічні процеси клітини — анаболізм і катаболізм — за участю кисню з вивільненням енергії у формі АТФ).

 

Процеси травлення в людини тривають залежно від складу їжі та функціональної активності органів кишково-шлункового тракту від однієї до трьох діб (при цьому найбільше часу приблизно 12 годин витрачається на пересування решток їжі саме по товстому кишечнику).

Процеси травлення шлунково-кишкового каналу:

• порожнинне травлення відбувається в порожнині шлунково-кишкового тракту, складається з процесів механічної (подрібнення, зволоження, перемішування з травними соками, набрякання та розчинення) та хімічної обробки їжі (спочатку в ротовій порожнині, потім у шлунку і зрештою - у кишечнику);

• пристінкове травлення відбувається на поверхні внутрішньої оболонки травного каналу всередині клітин.

 

 

РЕГУЛЯЦІЯ  РОБОТИ ОРГАНІВ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ здійснюється нервовою та гуморальною системами, а також через взаємодію органів травлення між собою.

РЕГУЛЯЦІЯ ТРАВЛЕННЯ НЕРВОВОЮ СИСТЕМОЮ.

Рефлекс - це реакція організму на подразники, яка відбувається за участі нервової системи та під її контролем. 

Рефлекси бувають:

• безумовними, або вродженими (відносно постійні, вроджені реакції організму на внутрішні й зовнішні подразники, однакові в усіх людей);

• умовними, набутими (утворюються в процесі життя на основі безумовних або утворених раніше умовних під впливом певних чинників зовнішнього середовища, вони індивідуальні, оскільки в кожної людини формуються незалежно від інших).

Нервова регуляція травлення здійснюється за рахунок:

•  рефлексів за участі головного та спинного мозку;

• діяльності власних нервових сплетіннь, що розташовані між шарами м'язів у стінках шлунка й кишечнику.

 

РЕГУЛЯЦІЯ ТРАВЛЕННЯ ГУМОРАЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ.

Беруть участь як ендокринні залози організму, так і власна ендокринна система шлунково-кишкового каналу. У більшості його відділів розташовані ендокринні клітини, які продукують гормони.

Регуляція виділення травних соків гормонами травного тракту:

 

ТРАВНІ ФЕРМЕНТИ.

Ферменти, або біологічні каталізатори — це біологічно активні речовини, здебільшого білкової природи, здатні прискорювати біохімічні реакції. 

Утворюються в клітинах травних залоз, які їх виділяють у складі слини й травних соків (шлункового, підшлункової залози, кишкового). 

Серед тисячі ферментів кожен прискорює тільки певну хімічну реакцію: одні розщеплюють білки, інші - вуглеводи або жири тощо.

Активність ферментів залежить від умов:

• температури (у разі підвищення температури тіла до +38 °С активність ферментів зростає, подальше підвищення температури тіла знижує їхню активність);

• кислотності середовища (лужне в слині та травних соках кишок, кисле у шлунку, нейтральне в кишечнику).

Травні ферменти здатні перетравлювати і тканини власного тіла, запобігає цьому:

• слиз травного каналу;

• більшість синтезованих ферментів виділяється в неактивному стані й активними стають лише в порожнині травного каналу. 

 Інші завдання дивись тут...