Інші завдання дивись тут...

Травні залози — це органи, у яких виробляються й виділяються травні соки, що беруть участь у травленні (печінка, підшлункова залоза, спинні залози, залози слизової оболонки шлунку та кишечнику).

Травні соки організму людини: слина, шлунковий сік, кишковий сік, сік підшлункової залози та жовч печінки.

Для підтримання всіх процесів життєдіяльності дорослій людині необхідно щодня споживати до 1 кг твердої їжі та 2 л рідини, перетворення їжі на поживні речовини забезпечують органи та залози травної системи.

ТРАВНА СИСТЕМА – сукупність органів, які забезпечують механічну й хімічну обробку їжі, вивільнення з неї поживних речовин та їхнє всмоктування, а також виведення з організму неперетравлених і незасвоєних решток їжі з організму (сукупність органів, будова і функції яких пристосовані для ефективного здійснення процесів травлення). 

Травна система складається з таких органів: ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонкий та товстий кишечник, закінчується анальним отвором.

Травна система людини наскрізна, складається з трьох відділів, починається ротовою порожниною та закінчується анальним отвором.

Відділи травної системи.

Сполук багато, ферменти дуже різні, тому хімічні зміни їжі розподілені по різних відділах травної системи:

• окремі ділянки травного каналу розділяють речовини спожитої їжі на фрагменти, які організм зможе використати;

• речовини травних залоз забезпечують умови процесів розщеплення в кожній ділянці.

Травна система складається зі шлунково-кишкового тракту (травного каналу) і допоміжних органів травної системи (травних залоз).

Схема будови травного каналу.

Шлунково-кишковий тракт має вигляд трубки з розширенням (шлунок) і петлями (кишки) загальною довжиною 6-9 м: починається ротовою порожниною, за нею розміщені глотка, стравохід, шлунок, тонкий кишечник,  товстий кишечник і завершується анальним отвором.

Побудований так, що їжа по ньому може просуватися тільки в одному напрямі (від рота до анального отвору), тому людина може продовжувати харчуватися й тоді, коли з'їдена раніше їжа ще перетравлюється.

Допоміжні органи травної системи: травні залози (слинні, печінка із жовчним міхуром і підшлункова залоза) виробляють секрети, необхідні для процесів травлення. Ці органи виробляють та зберігають речовини, які допомагають травленню, але їжа крізь них не проходить.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ:

РЕГУЛЯЦІЯ  РОБОТИ ОРГАНІВ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ є складною: у ній задіяні всі регуляторні системи.

Взаємозв'язок нервової та гуморальної регуляції.

НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ.

У харчовому центрі гіпоталамуса знаходяться центр голоду та насичення, центри спраги та насичення водою, у довгастому мозку знаходяться центри слиновиділення, ковтання, шлункового соковиділення. 

Наприклад, зменшення вмісту поживних речовин у крові призводить до збудження центру голоду, наповнення шлунка та всмоктування в кров поживних речовин, навпаки, збуджують центр насичення.

Здійснення центральною нервовою системою безумовних рефлексів за допомогою рефлекторної дуги через центри. Діяльність власних нервових сплетінь, що розташовані між шарами м'язів у стінках шлунка й кишечнику (ентеральна нервова система, або «кишковий мозок» ).

Здійснення умовних рефлексів додатково через кору великих півкуль головного мозку. 

До органів травного каналу імпульси від нервових центрів надходять по симпатичних (гальмівний вплив) та парасимпатичних (стимулюючий вплив) нервах і впливають на секрецію травних залоз та рухову активність м'язів, що є в складі органів травлення. 

ЕНДОКРИННА РЕГУЛЯЦІЯ.

Беруть участь ендокринні залози організму (гіпофіз, наднирники) та власна ендокринна система шлунково–кишкового каналу: слизові оболонки шлунка, дванадцятипалої кишки та підшлункової залози. У відповідь на дію компонентів їжі чи нервові стимули гормони надходять у кров й переносяться до травних залоз і гладеньких м'язів, де вони стимулюють чи пригнічують їхню активність (роботу органів травної системи, якість і кількість необхідних ферментів, скоротливу діяльність шлунка та кишечнику, процеси всмоктування, секреції слизу, вироблення травних ферментів травними залозами). 

Наприклад, гормон гіпофіза вазопресин впливає на зворотне всмоктування води в товстому кишечнику, гормон наднирників адреналін гальмує слиновиділення. Клітини слизової оболонки шлунку й кишечника секретують систему гормонів (гастрини, секретини), що впливають на соковиділення, жовчовиділення та рухову активність шлунку й кишечника.

Регуляція виділення травних соків гормонами травного тракту:

Гормони впливу на травлення.

ІМУННА РЕГУЛЯЦІЯ. 

Здійснюється за участю апендикса, лімфатичних вузликів стінок травного каналу й самих секретів слини, шлункового соку, жовчі, кишкового соку.

ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ. Вхідний сфінктер на межі між шлунком і стравоходом відкриває прохід для їжі до шлунка тільки після того, як до нього дійдуть скорочення м'язів стравоходу.

Інші завдання дивись тут...