Інші завдання дивись тут...

ЗАГАЛЬНА БУДОВА ТРАВНОЇ СИСТЕМИ.

Травна система людини наскрізна, складається з трьох відділів, починається ротовою порожниною та закінчується анальним отвором.

Травний канал (загальна довжина становить 8-10 м):

Відділ Будова Значення
Передній відділ ротова порожнина (губи, зуби, язик), глотка, стравохід  механічна обробка їжі, знезараження, початкове розщеплення
Середній відділ шлунок, тонкий і товстий кишечник хімічне розщеплення й усмоктування, формування калу
Задній відділ пряма кишка нагромадження та виведення калу

 

 

Допоміжні органи травної системи: травні залози (слинні, печінка із жовчним міхуром і підшлункова залоза).

СЛИННІ ЗАЛОЗИ.

Пари великих слинних залоз: привушні, підщелепні і під'язикові. Крім великих слинних залоз, слизова оболонка рота має численні дрібні  слинні залози.

 

ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА.

Підшлункова залоза завдовжки 12-15 см розміщена під шлунком.

Є залозою змішаної секреції, оскільки містить клітини двох типів: одні виробляють компоненти травного соку, інші — гормони. 

Залоза виробляє травний сік, який через вивідну протоку потрапляє в дванадцятипалу кишку. 

Вироблення травного соку підшлунковою залозою починається за кілька хвилин після прийняття їжі й, залежно від її складу, триває 6-14 годин. За добу в людини утворюється майже 1,5-2,0 л підшлункового соку.

Компоненти підшлункового соку:

• йони гідрогенкарбонату нейтралізують у кишечнику соляну кислоту, через що травний сік у кишечнику стає слабколужним, щоб працювали ферменти підшлункової залози;

• різні травні ферменти: 

    трипсин та хімотрипсин впливають на розщеплення білків до їхніх складових – амінокислот; 

    ліпаза - жирів до гліцеролу та жирних кислот; 

    амілаза розщеплює крохмаль до глюкози.

 

Рефлекторна регуляція виділення шлункового соку нервовою системою відбувається під час подразнення рецепторів ротової порожнини, глотки та шлунка їжею.

Регуляція виділення шлункового соку гуморальною системою: в ендокринних клітинах дванадцятипалої кишки продукуються гормони секретин та холецистокинін, які стимулюють виділення підшлункового соку.

 

 

ПЕЧІНКА - це найбільша залоза в організмі людини (її маса - 1,5-2 кг, що складає 2-4 % маси тіла).

Зовнішня будова печінки.

Розташована з правого боку в черевній порожнині під діафрагмою, у неї заглиблений жовчний міхур, у якому збирається жовч. 

Внутрішня будова печінки.

Печінка оточена шаром сполучної тканини, складається з клітин гепатоцитів, зібраних у часточки діаметром 0,5-2 мм, Гепатоцити разом утримує каркас, утворений сполучною тканиною. 

Печінка пронизана лімфатичними і кровоносними судинами та нервами. 

Печінкова артерія постачає до капілярів печінки кров, насичену киснем.

Ворітною веною до печінки потрапляє кров, насичена токсичними речовинами, бактеріями тощо, які всмокталися в системі кровообігу кишечнику, де відбуваються процеси бродіння, іноді й гниття, які супроводжують травлення.

 

Регуляція виділення жовчі.

Безумовна рефлекторна регуляція виділення жовчі нервовою системою відбувається під час подразнення рецепторів ротової порожнини, глотки та шлунка їжею. 

Посилюють виділення жовчі жирна їжа, мед, молоко, яєчний жовток, навіть розмови про їжу (умовно-рефлекторне жовчовиділення). Нервове напруження негативно впливає на жовчоутворення і жовчовиділення.

Регуляція виділення жовчі гуморальною системою: в ендокринних клітинах дванадцятипалої кишки продукуються гормони секретин, який стимулює виділення жовчі.

Жовч — це зеленкувато-жовта, гіркувата на смак в'язка рідина, яку виробляє печінка.

За відсутності травлення жовч збирається в жовчному міхурі, а під час вживання їжі по жовчній протоці з міхура надходить до дванадцятипалої кишки.

Склад жовчі: вода, мінеральні солі, слиз, жири, жовчні кислоти і жовчні  пігменти, що надають їй жовто-зеленого кольору. 

Значення жовчі:

• жири розпадаються на мікроскопічні краплинки (емульгація жирів) і краще розщеплюються ферментами;

• сприяє виділенню соку з підшлункової залози, активує дію деяких ферментів підшлункової залози (наприклад, трипсину);

• підсилює перистальтику кишечнику;

• завдяки своїм бактерицидним властивостям жовч гальмує гнильні процеси в кишечнику.

 

Функції печінки.

Секреторна Гепатоцити виробляють жовч, що накопичується в жовчному міхурі. Надходження жовчі до дванадцятипалої кишки починається за 5-10 хв після вживання їжі та триває 6-8 годин. За добу в людини виділяється 500-700 мл жовчі.
Бар'єрна

Кров, що відтікає від кишечнику і шлунка по кровоносних судинах, через ворітну вену надходить до печінки, де з цієї крові відбираються речовини, потрібні організмові. 

У гепатоцитах шкідливі речовини зазвичай знешкоджуються (детоксикація) і їх продукти розщеплення разом із жовчю виводяться в кишечник.

У печінці також розщеплюються продукти розпаду зруйнованих клітин крові еритроцитів, утворюючи жовчні пігменти.

Метеболічна «хімічна лабораторія»

Корисні речовин гепатоцитів беруть участь у метаболізмі, утворюючи речовини, необхідні для всього організму людини (глюкоза перетворюється на запасний вуглевод глікоген, синтезується більшість білків крові тощо). 

Утворюється деяка кількість вітаміну K.

Кровотворна «дмспетчер організму»

У печінці утворюється білок гемоглобін, що транспортує кисень, і речовини, які беруть участь у зсіданні крові чи запобігають її зсіданню

Накопичує Ферум, який використовується для синтезу білку гемоглобіну. 

Печінка є накопичувачем крові, бо може міститися до 60 % усього її об'єму в організмі.

Запасаюча «продуктовим складом» Глюкоза, що всмоктується з кишечнику в кров, перетворюється в печінці на глікоген. За потреби глікоген може розщеплюватись до глюкози, яка надходить у кров і транспортується до тканин і органів.

 

 

ЖОВЧНИЙ МІХУР – порожнистий орган, який заглиблений у печінку та загальною жовчною протокою сполучений з дванадцятипалою кишкою.

Рефлекторна регуляція надходження жовчі в дванадцятипалу кишку  нервовою системою відбувається під час подразнення рецепторів ротової порожнини, глотки та шлунка їжею.

Регуляція надходження жовчі в дванадцятипалу кишку гуморальною системою: в ендокринних клітинах дванадцятипалої кишки продукується гормон холецистокинін, який  примушує скорочуватися стінки жовчного міхура й у дванадцятипалу кишку викидається порція жовчі.

 

 

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ:

Функція Значення
Рухова функція забезпечує захоплення їжі, її подрібнення, змішування з травними соками, просування її по травному тракту, виведення неперетравлених решток назовні.
Секреторна функція забезпечує виділення травних соків і слизу, гормонів, які регулюють діяльність травної системи
Функція розщеплення забезпечує розщеплення складних молекул на їхні складові під дією травних ферментів
Функція всмоктування забезпечує перехід води, мінеральних речовин, вітамінів і продуктів розщеплення молекул білків, жирів і вуглеводів у кров або лімфу.
Функція виділення полягає у виведенні з організму деяких продуктів травлення, здебільшого не потрібних організму

Інші завдання дивись тут...