Травна система.
Шлунково-кишковий тракт має вигляд трубки з розширенням (шлунок) і петлями (кишки) загальною довжиною 6-9 м.
Починається ротовою порожниною, за нею розміщені глотка, стравохід, шлунок, тонкий кишечник (дванадцятипала кишка, тонка кишка, клубова кишка) і товстий кишечник (сліпа кишка, ободова кишка, сигмоподібна кишка, пряма кишка); закінчується анальним отвором.
БУДОВА СТІНКИ ТРАВНОГО КАНАЛУ.
Стравохід, шлунок і кишечник мають трубчасту будову, а стінка травного каналу складається з трьох основних оболонок: внутрішньої – слизової з підслизовим шаром (полегшує проходження їжі завдяки виділенню слизу та бере участь у процесі травлення), середньої – м'язової (перемішує їжу та забезпечує її просування травним трактом), зовнішньої – сполучнотканинної (ізолює травний канал).
|
Оболонка |
Будова |
функції |
|
Серозна оболонка для глотки та стравоходу, очеревина для шлунка |
Щільна волокниста сполучна тканина, у ній містяться судини, нервові волокна. Очеревина двошарова. |
За допомогою виростів очеревини шлунок і кишечник прикріплюються до задньої стінки черевної порожнини (опорна). Покриває та захищає травний тракт, зменшує тертя відділів під час скорочення (захисна) |
|
М'язова оболонка |
Два шари непосмугованих м'язів або три шари у шлунку. Нерви між м'язами регулюють перистальтичні рухи травного каналу |
Перемішування та переміщення речовин шлунково-кишковим трактом (рухова). |
|
Слизова оболонка з підслизовим шаром |
У підслизовому шарі переважає основна сполучна тканина, яка містить багато кровоносних і лімфатичних судин та нервів Слизова оболонка утворена одношаровим епітелієм із залозистими клітинами. |
Разом із слизовою оболонкою утворює складки, які збільшують секреторну та всмоктувальну поверхні травного шляху. Вироблення слизу, травних ферментів (секреторна). Слиз захищає оболонку від механічного пошкодження та твердими частками їжі й перетравлення (захисна). Слиз полегшує просування часток їжі (рухова). Всмоктуються продукти травлення та знезараження їх (всмоктувальна). Вироблення гормонів (регуляторна). |
Основні процеси у травному каналі.
ПЕРЕТРАВЛЕННЯ — розщеплення їжі до простих сполук, що здатні проникати в клітини крізь їх мембрану, відбувається в порожнині травного каналу.
Два етапи перетравлення:
механічне перетравлення їжі відбувається завдяки роботі зубів та шару гладеньких м'язів у стінці органів травного каналу, а хімічне перетравлення — завдяки травним ферментам й іншим компонентам травних соків.
|
Назва |
Що відбувається |
Де відбувається |
|
Механічне перетравлення |
подрібнення їжі (пережовування), перемішування її з травними соками за рахунок м’язової оболонки. |
Ротова порожнина, шлунок. |
|
Хімічне перетравлення |
Подальше розщеплення їжі до більш простих компонентів під дією ферментів травних соків. |
Розпочинається в ротовій порожнині, продовжується в шлунку й закінчується в тонкій кишці. |
Рух забезпечують хвилеподібні (перистальтичні) і маятникоподібні скорочення.
Перистальтика (з грец. перистальтикос - той, що охоплює, стискає) - хвилеподібний рух стінок шлунка, кишечнику, сечоводів унаслідок скорочення їхніх м'язів, що забезпечує переміщення вмісту цих органів (кільцеві м'язи позаду грудки скорочуються, а перед нею розслабляються кільцеві м'язи та скорочуються подовжні м'язи).
|
Перистальтичні скорочення.
|
Маятникоподібні скорочення.
|
ВСМОКТУВАННЯ– це процес переходу (переважно в тонкій кишці) простих сполук у кров, яка доставляє їх до всіх клітин організму.
Складний фізіологічний процес проникнення води і розчинених у ній органічних речовин і мінеральних солей у кров і лімфу через клітини епітелію кишечнику (важливе значення мають активна діяльність клітинних мембран кишечнику, явища дифузії, фільтрації, при цьому витрачається енергія).
Всмоктування відбувається на всіх ділянках травного каналу:
• у ротовій порожнині й стравоході всмоктується незначна кількість простих вуглеводів;
• у шлунку (кисле середовище) в невеликій кількості всмоктуються вода, глюкоза, амінокислоти тощо;
• найінтенсивніше (лужне середовище) всмоктування поживних речовин відбувається в тонкому кишечнику (у дванадцятипалій кишці всмоктується лише 5-8 % вмісту, який надходить з шлунка, в зв'язку з швидким його переміщенням, а основний процес всмоктування відбувається в порожній і клубовій кишках);
• у товстому кишечнику всмоктується здебільшого вода.
Способи всмоктування дрібних молекул та транспорт речовин через епітелій:
|
Пасивний |
дифузія (частина молекул дифундує всередину ворсинок через щілини між клітинами), фільтрація, осмос |
|
Активний |
частина проникає крізь самі клітини епітелію, що потребує витрат енергії. Подолавши епітеліальний бар'єр, молекули через міжклітинну речовину надходять до лімфатичних і кровоносних капілярів у ворсинках. |
Всмоктування поживних речовин.
|
Речовини |
Місце всмоктування |
Спосіб всмоктування |
Результат |
|
Глюкоза |
Незначно у ротовій порожнині, стравоході, шлунку. Найбільше в дванадцятипалій кишці, верхніх ділянках порожньої кишки |
Активний транспорт |
Кров розносить по організму як енергетичний матеріал або через систему ворітної вени потрапляють до печінки, де депонуються у вигляді глікогену |
|
Амінокислоти |
Деякі в шлунку та в товстому кишечнику. Найбільше в тонкому кишечнику. |
Пасивно через дифузію, активний транспорт |
Кров розносить по організму для синтезу тканинних білків або через систему ворітної вени потрапляють до печінки, де синтезуються специфічні білки крові (протромбін, фібриноген тощо) |
|
Гліцерин та жирні кислоти |
У шлунку після розщеплення ліпазою молока. Найінтенсивніше в тонкому кишечнику |
Активний транспорт |
Переходить у лімфу, а потім у кров. Більша частина жиру відкладається в жирових депо. |
Усмоктування води та мінеральних солей відбувається частково в шлунку і більш інтенсивно в тонкому кишечнику, а головним чином всмоктуються у верхніх відділах товстого кишечника.
Біологічне значення всмоктування: організм отримує всі необхідні йому речовини.
ВИВЕДЕННЯ неперетравлених решток із організму відбувається через анальний отвір.
Мікрофлора тонкого каналу.
