Інші завдання дивись тут...

ШЛУНОК — порожнистий мішкоподібний м'язовий орган, розширений відділ травного каналу де їжа накопичується (депонується) і перетравлюється. 

Зовнішня будова шлунка.

Розрізняють вхідну частину (дно шлунка), середню частину (тіло) та вихідну частину (воротареву). Вихідний отвір шлунку замикають кільцевий м'яз — сфінктер.

Внутрішня будова шлунка.

Шлунок покритий простим циліндричним епітелієм. М'язова оболонка стінки шлунка утворена трьома шарами гладеньких м'язів. На слизовій оболонці стінки шлунка міститься велика кількість вм'ятин (шлункові ямки), на дні яких відкриваються шлункові залози, які виділяють слиз, травні ферменти й гормони, що регулюють процес травлення (у 1 мм2 слизової оболонки міститься до 100 залоз, одні з яких виділяють слиз, другі – соляну кислоту, інші – ферменти). 

Будова стінки шлунка.

Особливість будови: м'язова оболонка стінки шлунка утворена трьома шарами гладеньких м'язів.

Робота шлунку:

• депонування їжі - здатність вміщувати значну кількість (тому людина може споживати їжу лише 3-4 рази на день, не відчуваючи в проміжках між прийомами їжі голоду);

• перемішування завдяки скороченню м'язового шару;

• під дією шлункового соку з ферментом пепсин відбуваються початкове перетравлення білків та знешкодження бактерій;  

• харчові грудки перетворюються на напіврідку масу — хімус, який час від часу автоматично виштовхується в кишечник через отвір, оточений сфінктером.  

Хімус - частково перетравлена в шлунку їжа.

Процеси в шлунку перетворення харчової грудки:

Механічний етап травлення у шлунку: харчові грудки накопичуються і перемішуються. У хімічному етапі травлення утворюють хімус.

ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ. 

Травлення в шлунку може відбуватися лише за температури тіла 36-37 °С і за наявності соляної кислоти (кислотність шлункового соку дорівнює рН = 1 – 2,5).

Шлунковий сік – це безбарвна кисла рідина, до складу якої входить вода (близько 99,4 %), ферменти, хлоридна (соляна) кислота і слиз. 

Склад шлункового соку.

Виділення шлункового соку. У людини зазвичай виробляється 2 – 2,5 л шлункового соку за добу. При звичайному споживанні їжі секреція шлункового соку починається через 5-6 хв. після початку прийому їжі, що складає перший період шлункової секреції. Потім соковиділення посилюється, причому кожному виду їжі відповідає свій хід соковиділення (з кількістю соку змінюється і його кислотність): що більше жирів міститься в їжі, то довше вона затримується в шлунку (жирна їжа затримується близько шести - восьми годин, вуглеводна - близько чотирьох годин). 

Дія амілази слини для розщеплення вуглеводів у кислому середовищі шлунку припиняється.

РЕГУЛЯЦІЯ ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ.

Етапи утворення й виділення шлункового соку нервово-гуморальною регуляцією: 

• рефлекторний (відбувається при подразненні рецепторів нюху, зору та слуху ще до вживання їжі та при подразненні смакових рецепторів у ротовій порожнині);

• шлунковий етап (пов'язаний із подразненням їжею смакових рецепторів шлунку та збудженням мозкових центрів речовинами, що утворюються в процесі травлення. Шлунковий сік також виділяється під впливом біологічно активної речовини ацетилхоліну, соляної кислоти тощо).

Регуляція травлення в шлунку нервовою системою.

• Перемішування та просування грудки. Механічні подразнення нервових закінчень у стінці шлунка запускають через центральну нервову систему рефлекторну роботу  м'язів стінки шлунка, що спричиняє перемішування їжі та просування в кишечник.

• Безумовний рефлекс виділення шлункового соку. Коли їжа подразнює закінчення рецепторних нейронів (вони розпізнають дотик, температуру, хімічний склад їжі) у ротовій порожнині, виникають нервові імпульси, які по нейронах прямують у головний мозок до центру керування виділенням шлункового соку, а звідти команди по відцентрових нейронах передаються в шлункові залози для секреції шлункового соку. Також розтягнення стінки шлунку подразнює нейрони у стінці шлунка і виникають нервові імпульси, які прямують безпосередньо до клітин, що виділяють шлунковий сік. 

• Умовний рефлекс виділення шлункового соку. Секрецію шлункового соку обумовлюють сигнали запаху їжі, її вигляд тощо, коли шлунок готується до перетравлювання їжі ще до її надходження. Виділення шлункового соку можуть також гальмувати неприємні запах і вигляд їжі, шум, біль тощо.

• Безумовний рефлекс відчуття голоду настає, коли в шлунок довго не надходить їжа, а безумовний рефлекс насичення настає, коли в шлунку достатньо хімуса. У проміжному відділі головного мозку є харчовий центр, утворений осередками голоду і насичення. Наприклад, м'язи шлунку починають скорочуватися, і виникає неприємне відчуття голоду, яке людина прагне якомога швидше вгамувати.

Регуляція травлення в шлунку гуморальною системою.

Гормон гастрин (від грец. гастер – шлунок) бере участь у регуляції шлункової секреції, утворюється у слизовій оболонці шлунку. Коли речовини їжі спричиняють хімічні подразнення нервових закінчень в стінці шлунка, певні залозисті клітини стінки шлунка рефлекторно виділяють гормон гастрин , який із кров'ю по капілярах шлунка досягає тих його залозистих клітин, які виробляють шлунковий сік й під дією гормону ці клітини збільшують секрецію пепсину і хлоридної кислоти. Прянощі, сіль, відвари м'яса, риби і овочів збуджують секрецію шлункового соку.

Виділення шлункового соку відбувається до тих пір, поки в шлунку знаходиться хімус, інакше гормон слизової оболонки тонкого кишечника секретин гальмує виділення шлункового соку.

Шлунковий сік виділяється також під впливом біологічно активної речовини (ацетилхоліну), хлоридної кислоти.

Особливий білок, який забезпечує всмоктування вітаміну В у тонкому кишечнику (вітамін відіграє важливу роль в утворенні клітин крові - еритроцитів, які забезпечують перенесення кисню).

ФУНКЦІЯ ШЛУНКУ.

Інші завдання дивись тут...