Інші завдання дивись тут...

ШЛУНОК — порожнистий мішкоподібний м'язовий орган, розширений відділ травного каналу де їжа накопичується і перетравлюється. 

У дорослої людини довжина шлунка становить 21-25 см, а його ємність - 1-3 л.

Порожній шлунок має розмір зо два кулаки, його стінки утворюють складки. Коли до шлунка потрапляє харчова грудка, він ростягується (повністю розтягнутий шлунок може вміщувати 2-4 л їжі).

 

Зовнішня будова шлунка.

Розрізняють вхідну частину (дно шлунка), середню частину (тіло) та вихідну частину (воротареву). Вихідний отвір шлунку замикають кільцевий м'яз — сфінктер.

 

Внутрішня будова шлунка.

Шлунок покритий простим циліндричним епітелієм. Стінка шлунка утворена трьома шарами гладеньких м'язів, в стінці містяться шлункові залози, які виділяють слиз, травні ферменти й гормони, що регулюють процес травлення. 

 

 

Робота шлунку:

• депонування їжі - здатність вміщувати значну кількість (тому людина може споживати їжу лише 3-4 рази на день, не відчуваючи в проміжках між прийомами їжі голоду);

• перемішування завдяки скороченню м'язового шару;

• під дією шлункового соку з ферментом пепсин відбуваються початкове перетравлення білків та знешкодження бактерій;  

• харчові грудки перетворюються на напіврідку масу — хімус, який час від часу автоматично виштовхується в кишечник через отвір, оточений сфінктером.  

 

РЕГУЛЯЦІЯ ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ.

Регуляція травлення в шлунку нервовою системою.

Безумовний рефлекс

б) Коли їжа подразнює закінчення рецепторних нейронів у ротовій порожнині, які розпізнають дотик, температуру, хімічний склад їжі виникають нервові імпульси, вони прямують по нейронах у головний мозок до центру керування виділенням шлункового соку. Звідти по ефекторних нейронах передаються в шлункові залози для секреції шлункового соку.

в) Також нейрони у стінці шлунка подразнюються розтягненням стінки шлунку і виникають нервові імпульси, які прямують безпосередньо до клітин, що виділяють шлунковий сік.

Але, якщо в шлунок довго не надходить їжа, то його м'язи починають скорочуватися, і виникає неприємне відчуття голоду, яке людина прагне якомога швидше вгамувати.

Умовний рефлекс

а) Секрецію шлункового соку обумовлюють також сигнали запаху їжі, її вигляд тощо), коли шлунок готується до перетравлювання їжі ще до її надходження. 

Виділення шлункового соку можуть також гальмувати неприємні запах і вигляд їжі, шум, біль тощо.

 

Регуляція травлення в шлунку гуморальною системою.

Гормон гастрин (від грец. гастер - шлунок), який бере участь у регуляції шлункової секреції, утворюється у слизовій оболонці шлунку. Коли речовини їжі спричиняють хімічні подразнення нервових закінчень в стінці шлунка, певні залозисті клітини стінки шлунка рефлекторно виділяють гормон гастрин , який із кров'ю по капілярах шлунка досягає тих його залозистих клітин, які виробляють шлунковий сік й під дією гормону ці клітини збільшують секрецію пепсину і хлоридної кислоти. 

Особливий білок, який забезпечує всмоктування вітаміну В у тонкому кишечнику (вітамін відіграє важливу роль в утворенні клітин крові - еритроцитів, які забезпечують перенесення кисню).

 

ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ. 

Шлунковий сік - це безбарвна кисла рідина, до складу якої входить вода (близько 99,4 %), ферменти, хлоридна кислота і слиз.

У 1 мм2 слизової оболонки міститься до 100 таких залоз. У людини зазвичай виробляється 2-2,5 л шлункового соку за добу.

Хімічні зміни їжі відбуваються у шлунку під дією шлункового соку. Що більше жирів міститься в їжі, то довше вона затримується в шлунку.

Складові шлункового соку.

Ферменти пепсин і ренін (від грец. пепсис - травлення), що початково розщеплює молекули білка на амінокислоти. Пепсин діє лише за температури 35-37 °С і за наявності соляної кислоти. 

Дія амілази для розщеплення вуглеводів у кислому середовищі припиняється.

Фермент ліпаза розщеплює подрібнені на краплинки жири (наприклад, жири молока), причому активність ліпази висока в дітей і майже відсутня в людей зрілого віку.

Соляна кислота знищує хвороботворні мікроорганізми, утворює кисле середовище, сприяє набряканню білків для кращого розщеплення. 

Слиз, яким вкрита слизова оболонка шлунка, перешкоджає дії соляної кислоти й пепсину на його стінку, захищаючи її від самоперетравлення і механічних ушкоджень.

Інші завдання дивись тут...