Хімус - частково перетравлена в шлунку їжа.
КИШЕЧНИК.
Відділи кишечника:
• Тонкий кишечник складають дванадцятипала кишка (довжина близько товщині 12 складених разом пальців 25 см), порожня кишка (довжина 1,5-2,5 м), клубова кишка (довжина 3 м). Тонкий кишечник є найдовшою ділянкою травного каналу.
• Товстий кишечник довжиною 1,2-1,5 м, діаметр сягає 9 см.
Апендикс – невеликий сліпий відросток на межі тонкого й товстого кишечника.
Якщо у предків він брав активну участь у процесах травлення, то в сучасної людини його функція змінилася: зараз він бере участь у роботі імунної системи.
Робота кишечника:
• Перемішується і переміщується хімус завдяки перистальтичним і маятникоподібним рухам кишечнику;
• У дванадцятипалу кишку відкриваються протоки підшлункової залози й жовчного міхура, до якого з печінки рухи стравоходу надходить жовч.
За значний час в тонкому кишечнику перетравлення хімусу та всмоктування продуктів розщеплення в основному завершуються, проте виняток становлять лише баластні речовини.
• У товстому кишечнику частково перетравлюються баластні речовини, такі як клітковина. Неперетравлені рештки ущільнюються, внаслідок усмоктування з них води.
• Пряма кишка накопичує й виводить калові маси назовні через анальний отвір, оточений сфінктером, що скорочується довільно. Тобто виділення калових мас людина контролює.
РЕГУЛЯЦІЯ ТРАВЛЕННЯ В КИШЕЧНИКУ.
|
Регуляція травлення в кишечнику нервовою системою. Механічні подразнення нервових закінчень у стінці шлунка запускають через центральну нервову систему рефлекторну роботу м'язів стінки шлунка, що спричиняє перемішування їжі та просування в кишечник. Перистальтика кишечнику регулюється так само, як і перистальтика шлунка і стравоходу.
Нервова регуляція здійснюється за рахунок рефлексів за участі головного та спинного мозку, власних нервових сплетіннь (ентеральної нервової системи), що розташовані між шарами м'язів у стінках шлунка й кишечнику. |
|
Регуляція травлення в кишечнику гуморальною системою. Під час надходження кислого хімусу зі шлунка до дванадцятипалої кишки, її клітини починають виділяти два гормони: секретин і холецистокинін. Гормони кишечника секретин і холецистокинін діють на: • печінку (секретин активує вироблення жовчі); • жовчний міхур (холецистокинін примушує скорочуватися стінки жовчного міхура й у дванадцятипалу кишку викидається порція жовчі); • підшлункову залозу (залоза відповідає на їхні впливи, синтезуючи підшлунковий сік). |
Метеоризм (скупчення газів) кишечника.
Склад скупчення газів.
• Гази заковтуються з їжею (під час ковтання їжі до шлунка потрапляє 2-3 мл повітря).
• Гази, що утворюються в самому кишечнику (водень і метан — результат діяльності бактерій, які мешкають у товстому кишечнику, вуглекислий газ). Уживання бобових, їжі, багатої на целюлозу, збільшують кількість водню і метану.
• Гази, що дифундують із крові (в основному азот, через низьку концентрацію в плазмі крові вуглекислий газ та кисень до нього в такий спосіб не потрапляють).