Інші завдання дивись тут...

ТОНКИЙ КИШЕЧНИК - найважливіший відділ травного каналу, який поєднує шлунок з товстим кишечником. Саме в ньому поживні речовини їжі розщеплюються остаточно та всмоктуються у кров і лімфу.

 

Відділи тонкого кишечника: 

дванадцятипала кишка

довжина близько до товщини 12 складених разом пальців (25 – 30 см), форма неправильно зігнутої підкови.

порожниста кишка

довжина  1,5 – 2,5 м, утворює численні пет­лі, які ковзають одна відносно іншої

клубова кишка

довжина 3 м, утворює численні пет­лі, які ковзають одна відносно іншої

Майже по всій довжині діаметр тонкого кишечнику становить 3-5 см, загальна довжина близько 6 м (найдовший відділ травного каналу).

До дванадцятипалої кишки відкриваються протоки підшлункової залози, печінки та жовчного міхура, тому, хоча харчові маси затримуються у цій кишці недовго, саме тут на них діє велика кількість ферментів травних соків підшлункової залози та жовч із печінки.

 

Будова стінки тонкого кишечника.

Особливість слизової оболонки – наявність численних колових складок (близько 1200, найбільш сформовані в дванадцятипалій кишці ), кишкових залоз (виділяють кишковий сік) та кишкових ворсинок (на 1 мм2 30-40 у дванадцятипалій і 18-30 — у клубовій кишках) для збільшення поверхні оболонки, що впливає на кількість кишкового соку і швидкість всмоктування поживних речовин.

Оболонка

Будова

Функції

Зовнішня серозна оболонка – очеревина  

Основою є сполучна тканина.

 

Покриває тонкий кишечник, захищає від сторонніх впливів (захисна)

М'язова оболонка

Два шари  непосмугованих м'язів: тонший повздовжній переміщує хімус від початку до кінця кишечника та досить потужний циркулярний, або коловий, забезпечує перемішування хімусу для кращого травлення

Перемішування та переміщення речовин тонким кишечником (рухова).

Слизова оболонка з підслизовим шаром

Утворена сполучною тканиною та одношаровим епітелієм із залозистими клітинами.  

Має здатність до швидкого поділу та оновлення клітин. Епітеліальні клітини вкриті мікроворсинками, що забезпечує пристінкове трав­лення.

Багато лімфатичних вузликів (близько 200).

Разом із слизовою оболонкою утворює колові склад­ки для збільшення поверхні.

Вироблення слизу, травних ферментів (секреторна).

Слиз захищає стінки від дії травних ферментів (захисна).

Слиз полегшує просування часток їжі (рухова).

Інтенсивно всмоктуються продукти  травлення (всмоктувальна).

Вироблення гормонів (регуляторна).

 

Процеси травлення у тонкому кишечнику:

фізична обробка хімусу

За допомогою жовчі відбувається емульгація жирів (подрібнен­ня на дрібненькі краплинки для пере­травлення за допомогою ферментів-ліпаз).

Перистальтичні рухи м'язів стінок здійснюють переміщення хімусу, почергові маятникоподібні рухи просувають хіму­с в товстий кишечник.

знезаражування

У стінках кишки є багато лімфатичних вуз­ликів. Жовч спеціальними речовини вбиває мікроорганізми.

хімічна обробка їжі

За допомогою ферментів підшлункового та кишкового соків відбувається хімічне розщеплення по­живних речовин: трипсин впливає на розщеплення білків до амі­нокислот, ліпази - жирів до жирних кислот й гліцерину, амілази - складних вуглеводів до глюкози;

всмоктування

За допомогою ворсинок відбувається пристін­кове травлення та надходження амінокислот і моносахаридів у кров та жирних кислот у лімфу (завдяки кишковим ворсинкам і мікроворсинкам усмок­тувальна поверхня тонкої кишки досягає 450-550 м2).

 

ТРАВЛЕННЯ В ТОНКОМУ КИШЕЧНИКУ.

Тонкий кишечник має особливості будови, що пов'язані з остаточним розщепленням їжі та всмоктуванням простих поживних сполук у кров і лімфу.

Етапи травлення в тонкому кишечнику:

• порожнинне травлення (під дією травних ферментів);

• пристінкове (мембранне) травлення (під дією ферментів, які прикріплені до  клітинної мембрани епітеліальних клітин (мікроворсинок);

• всмоктування (відбувається через мікроворсинки, тонкий кишечник – основна ділянка всмоктування).

 

Порожнинне травлення в тонкому кишечнику. 

На хімус діють ферменти залоз тонкого кишечнику, ферменти підшлункової залози, жовч із жовчного міхура, що виробляє печінка. Вони розщеплюють високомолекулярні речовини.

Багато молекул ферментів закріплені на поверхні клітин тонкого кишечника, що не дає їм змоги рухатися разом з їжею і швидко виводитися з організму.

Зв'язок травних залоз із дванадцятипалою кишкою:

Лужні речовини виділяють залози тонкого кишечника та підшлункова залоза для нейтралізації соляної кислоти у складі хімусу, бо ферменти тонкого кишечника активні лише в лужному середовищі кишечника (рН = 8-8,5). 

У жовчі ферментів немає, її речовини емульгують жири (розбивають нерозчинні у воді краплі жиру на дрібніші крапельки, щоб жири стали доступнішими для дії ліпаз та краще розщеплювалися); у жовчі є речовини, що знезаражують від мікроорганізмів.

Ферменти залоз тонкого кишечника.

Дрібні залози слизової оболонки продукують кишковий сік, який містить 22 ферменти, що діють на всі види органічних речовин (білки, жири, вуглеводи), на продукти їх неповного розщеплення, що утворилися в шлунку, й завершують процес перетравлювання поживних речовин.

• Трипсин та хімотрипсин розщеплюють білки (розщеплюються майже 100 % білків їжі). 

• Амілаза, мальтаза, лактаза, сахараза розщеплюють вуглеводи (розщеплюються майже 80 % вуглеводів їжі).

• Ліпаза розщеплює жири.

 

Пристінкове (мембранне) травлення в тонкому кишечнику. 

Відбувається остаточне розщеплення продуктів порожнинного травлення та всмоктування. 

Будова підслизової та слизової оболонки стінки тонкого кишечника.

Слизова оболонка тонкого кишечнику завдяки підслизовому шару зібрана в складки — кишкові ворсинки. Усередині ворсинку пронизують лімфатичні судини та капіляри. Поза періодом травлення ворсинки є нерухомими, а при місцевому подразненні харчовою масою вони або нахиляються в певний бік, або вкорочуються за рахунок не посмугованих м’язових волокон. Рухи ворсинок поліпшують всмоктування.

Епітеліальні клітини вкриті мікроворсинками – циліндричними виростами цитоплазми з клітинною мембраною. Кожна клітина формує до 3-х тисяч мікроворсинок, на яких розмішуються в певній послідовності травні ферменти, що забезпечує пристінкове травлення - невеликі молекули розщеплюються на ще менші.  

У дванадцятипалій кишці всмоктується лише 5-8 % вмісту, який надходить з шлунка, в зв'язку з швидким його переміщенням, а основний процес всмоктування відбувається в порожній і клубовій кишках. 

Інші завдання дивись тут...