Інші завдання дивись тут...

ТОВСТИЙ КИШЕЧНИК – відділ, яким завершується травний канал.

Цей орган наявний лише у ссавців.

Складові кишки товстого кишечника: 

1) сліпа кишка – початкова ділянка товстого кишечнику; 

2) від її задньої частини відходить тонкий червоподібний відросток – апендикс (не бере безпосередньої участі в процесах травлення, містить велику кількість лімфоїдних вузликів і тому відіграє роль у місцевому імунітеті, захищаючи організм від проникнення інфекції, складова імунної системи); 

3) сліпа кишка переходить в ободову (висхідна ободова, поперекова ободова, низхідна ободова), яка з трьох боків охоплює черевну порожнину; 

4) від неї бере початок сигмоподібна кишка; 

5) вона продовжується прямою кишкою, що закінчується анальним отвором.

 

Відділи товстого кишечника: 

• сліпа кишка з апендиксом;

• ободова та сигмоподібна;

• пряма, що завершується анальним отвором.

 

Будова товстого кишечника.

Загальна довжина органа дорівнює 1,5-2 метри, діаметр близько б см. Стінки кишечника складаються з трьох   оболонок: зовнішньої, м'язової, слизової з підслизовим шаром. Стінки товстого кишечнику не мають ворсинок, адже в ній не всмоктуються складні молекули — лише вода, мінеральні солі та деякі вітаміни.

 

Основні функції товстого кишечника:

• інтенсивне всмоктування води в кровоносні судини;

• всмоктування деяких мінеральних речовин;

• часткове перетравлення мікроорганізмами целюлози рослинної їжі; 

• формування калових мас (можуть залишатися в товстому кишечнику до 24 годин, а потім переміщуються до прямої кишки);

• виведення неперетравлених решток назовні (дефекація).

 

Процеси товстого кишечника:

Фізична обробка  

Накопичення та ущільнення неперетравлених решток.

Переміщення їжі за допомогою м’язової оболонки.

Видалення за допомогою внутрішнього та зовнішнього сфінктерів.

Знешкодження

З участю слизу кишкових залоз, лімфовузлів пригнічуються гнильні процеси та шкідливі бактерії. Продукти розщеплення целюлози мікроорганізмами мають бактерицидні властивості, пригнічують розмноження патогенної мікрофлори. Деактивуються ферменти.

Хімічна обробка

Симбіотичне травлення за допомогою корисних мікроорганізмів мікрофлори кишечника (розщеплюють клітковину до моно­сахаридів, молочної, масляної та янтарної кислот  тощо). Синтезуються вітаміни групи В, К.

Всмоктування

У кров, лімфу й тканинну рідину надходять неорганічні (вода, йони) й невелика кількість органічних речовин (глюкоза, амінокислот)

 

ТРАВЛЕННЯ В ТОВСТОМУ КИШЕЧНИКУ. 

Представники позитивної мікрофлори товстого кишечника: біфідобактерії, лактобактерії, дріжджеподібні гриби, найпростіші тощо. Маса симбіотичних бактерій може становити від 1 до 3 кг. В апендиксі розмножується кишкова паличка, що розщеплює рослинну клітковину, синтезуючи вітамін К і вітаміни групи В. Товстий кишечник є середовищем життя для бактерій-симбіонтів.

Значення бактерій позитивної мікрофлори:

• синтезують корисні для людини речовини: деякі амінокислоти, вітамін К, вітаміни групи В, що надходять у кров і транспортуються до кожної клітини організму людини;

• частково перетравлюють клітковину (целюлозу рослинної їжі), на яку не діють ферменти травних соків людини;

• поліпшують травлення та підсилюють засвоєння поживних речовин, моторику кишок;

• запобігають розвиткові хвороботворних мікроорганізмів, які ведуть до зміни мікрофлори кишечника;

• утворюють особливі речовини, які захищають клітини слизової оболонки товстої кишки від розвитку запальних процесів.

 

Значення мікрофлори кишечника.

Зменшення, або повна втрата мікрофлори супроводжується гнильними та бродильними процесами, під час яких утворюються токсичні речовини (індол, скатол, фенол), які можуть стати причиною виникнення загальної інтоксикації організму.

 

Травний сік залоз стінок товстої кишки майже не містить ферментів, а виділяє слиз, який робить неперетравлені рештки подібними до мастила.

 

Значення товстого кишечника: 

• завершується розщеплення поживних речовин,  целюлози мікроорганізмами;

• інтенсивне усмоктування води та мінеральних речовин; 

• формування калових мас, які надходять у пряму кишку, накопичення яких викликає рефлекс й випорожнення.

 

Нервова регуляція випорожнення прямої кишки.

Випорожнення відбувається рефлекторно за участі діафрагми й м'язів живота. Хоч центр цього рефлексу розташований у спинному мозку, але його діяльність регулюється певними відділами головного мозку.

Інші завдання дивись тут...