Інші завдання дивись тут...

Повітря з глотки або з ротової порожнини прямує до гортані. 

Функції гортані:

• проведення повітря;

• орган утворення голосу під час видиху. 

 

Зовнішня будова гортані.

Гортань розташована на передній частині шиї. Має вигляд лійки, зверху прикріплена до під'язикової кістки, а знизу переходить у трахею. 

Стінки гортані утворені 9 хрящами, які рухомо з'єднані між собою м'язами та зв'язками.  

Надгортанний хрящ у верхній частині гортані – це пластинка листкоподібної форми, яка під час ковтання їжі закриває вхід до гортані, запобігаючи потраплянню сторонніх часток до повітроносних шляхів (завдяки цьому повітря потрапляє лише в гортань, а їжа - лише у стравохід).

Щитоподібний хрящ – найбільший хрящ гортані, який складається з двох пластинок, які спереду з'єднуються між собою під кутом (якщо його кут дуже випивається вперед, то утворюється так званий кадик, або адамове яблуко, найчастіше - у чоловіків).

Містить голосовий апарат із голосовими зв'язками.

Порожнина гортані вистелена слизовою оболонкою, у якій міститься безліч нервових закінчень рецепторних нейронів. 

Кашель  – різкий рефлекторний видих через рот. У разі випадкового подразнення (шматочками їжі, різними твердими або рідкими речовинами та газовими сумішами, запальним процесом) виникає захисний дихальний рефлекс кашель, і порожнина гортані очищається від сторонніх часток, захищаючи наступні органи дихання. Під час кашлю рот потрібно прикривати серветкою, щоб не стати джерелом поширення збудників інфекції.

 

ГОЛОС  — сукупність різних щодо висоти, сили й тембру звуків, які видає людина (або тварина, що дихає легенями) за допомогою голосового апарату. 

 

ГОЛОСОВИЙ АПАРАТ ГОРТАНІ складають:

• дві голосові зв'язки – еластичні волокна, які прилягають до зовнішніх країв голосових складок, між якими є голосова щілина;

• голосові та гортанні м'язи, які прикріплені до голосових зв'язок і гортані, внаслідок скорочення м'язів може змінюватися натяг голосових зв'язок, завдяки коливанню голосових зв'язок утворюється звук;

• голосові складки;

• голосова щілина між голосовими зв'язками.

 

В утворенні звуків беруть участь: легені, бронхи, трахея (нижній резонатор); гортань (голосовий апарат); глотка, порожнини рота, носа і придаткові пазухи носа (верхній резонатор). 

У мовленні беруть участь: губи, язик, мімічні м'язи, м'яке піднебіння, нижня щелепа. Хоч у інших ссавців і багатьох птахів теж є голосові зв'язки, та тільки людині притаманна членороздільна мова, що пов'язано з розвитком вищої нервової діяльності (у корі великого мозку є спеціальні центри мови, які узгоджують роботу м'язів усього мовного апарату і пов'язані з процесами свідомості й мислення).

 

УТВОРЕННЯ ЗВУКУ В ГОРТАНІ.

Усе вдихуване й видихуване повітря проходить у щілину між голосовими зв'язками. 

Під час мовчання голосові зв'язки і м'язи ненапружені, голосова щілина відкрита, має вигляд рівнобедреного трикутника, її розмір достатньо великий, повітря проходить через щілину без звукового супроводу, утворюючи звичайний видих.

Щоб пролунав звук, голосові зв'язки мають нещільно зімкнутися. М'язи скорочуються і зв'язки натягуються, наближаючись одна до одної, голосова щілина звужується, тоді видихуване повітря з трахеї (нижній резонатор), прориваючись крізь щілину, спричиняє вібрацію зв'язок (голосові зв'язки можуть робити від 80 до 10 000 коливань за секунду). Ці коливання повітря й створюють звук (що сильніше натягнуті голосові зв'язки, то вищим є утворюваний звук), що підсилюється у верхньому резонаторі, завдяки здатності глотки змінювані свої об'єм і форму.

 

Людина свідомо регулює скорочення гортанних м'язів, надає голосовим зв'язкам необхідної довжини і напруги. 

 

Висоту тону визначає частота коливань повітря, яке проходить через голосовий апарат. Зумовлена товщиною і довжиною голосових зв'язок та ступенем їхньої напруги: що довші голосові зв'язки, то менша частота їх коливання і нижчий голос, а що коротші голосові зв'язки, то більша частота коливань і вищий голос. 

У чоловіків довжина голосових зв'язок становить 20-24 мм, у жінок — 18-20 мм, тому голос у чоловіків зазвичай нижчий, ніж у жінок. У дитини гортань маленька, тому голосові зв'язки в неї короткі і відповідно  високий голос. У  період статевого дозрівання хлопців гортань починає швидко рости й голосові зв'язки подовжуються, тому відбувається мутація голосу (підліток розмовляє то басом, то високим голосом). 

 

Сила голосу — енергія звуку, яка переноситься звуковою хвилею. Визначається силою, з якою видихається повітря з легень. 

 

Тембр голосу визначає індивідуальне звучання голосу, яке залежить від резонаторів, роль яких виконують порожнини рота, носа, носоглотки, глотки, що визначають частоту коливань (крім основної частоти, яка визначає висоту тону, є ціла низка високих кратних частот, або обертонів). 

 

Впливають на голос:

• перенапруження голосових зв'язок (невмілий спів, крик перенапружують голосові зв'язки, які з часом змінюються, у результаті голос стає хрипким, глухим і може зовсім зникнути);

• запальні процеси в горлі змінюють голос (може стати хрипким і глухим);

• шкідливими є тютюнокуріння та вживання алкоголю;

• вік, що пов'язано з перебудовою голосового апарату (період статевого дозрівання «ламає» голос, голосовий апарат стає дуже вразливим до будь-яких негативних впливів).

 

Висновок: голосом потрібно вміти керувати. 

Якщо виникли проблеми з голосом або ж він зник, потрібно негайно звернутись до лікаря.

 

Гортань безпосередньо переходить у трахею, тому повітря з гортані надходить до трахеї.

Інші завдання дивись тут...