БРОНХИ - частина повітроносних шляхів, які, відгалужуючись від трахеї, заходять до легень.
Функція бронхів: повітроносна (забезпечити проходження повітря від трахеї до альвеол і назад) і захисна (забезпечує слизовий епітелій).
Будова бронхів.
Бронхи складаються з 6 – 12 хрящових кілець, які запобігають закриттю їхнього просвіту.
У стінках бронхів є кільцевий шар гладеньких м'язів, скорочення або розслаблення яких дозволяє регулювати їхній діаметр і таким чином швидкість потоку повітря (під час вдихання холодного або забрудненого повітря ці м'язи скорочуються, що уповільнює вентиляцію легенів і має захисне значення).
Внутрішня поверхня бронхів вкрита одношаровим миготливим (війчастим) епітелієм, війки якого забезпечують просування слизу разом із пилом та мікроорганізмами до глотки, де він заковтуються.
Секреторні клітини епітелію продукують слиз, у якому осідають частинки пилу
й містяться макрофаги, що захоплюють і перетравлюють різні мікроорганізми.
Правий бронх коротший і ширший, лівий — довший і тонший, тому сторонні частки, які можуть надійти з вдихуваним повітрям, частіше потрапляють у праву легеню.
Правий бронх поділяється на три гілки, а лівий – на дві, відповідно до часток легень, у які вони входять.
Головні бронхи дають початок вторинним, або частковим бронхам, які, своєю чергою, розгалужуються на третинні бронхи, і далі все на більш дрібні бронхи, аж до крихітних бронхіол з діаметром лише 0,5-1 мм, тобто бронхи заходячи в легені утворюють розгалуження – бронхіальне дерево, що дає можливість повітрю проходити з мінімальним опором в усі найменші куточки легенів.
На рівні бронхіол закінчується функція повітроносна та захисна (у кінці бронхіоли вже не містять залозистих клітин, а кількість війчастих епітеліальних клітин теж починає зменшуватися).
