ЛЕГЕНІ — парні найбільші органи, які займають майже весь об'єм грудної порожнини, їх утворює бронхіальне дерево з альвеолами.
|
Газообмін |
Газообмін у легенях між альвеолярним повітрям та кров'ю |
|
Захисна |
Тканина легень має особливі клітини для знешкодження хвороботворних мікроорганізмів |
|
Видільна |
Видаляється назовні водяна пара, вуглекислий газ та леткі речовини |
Легені утворюють бронхіальне дерево з альвеолами.
|
Об'єм легень у більшості людей становить 3-4 л, зазвичай він є пропорційним розмірам тіла. Об'єм легень у жінок у середньому менший, бо розмір їхнього тіла також менший, а у дорослих чоловіків може становити 6 л. На об'єм легень можуть впливати умови життя, зазвичай більший об'єм легень мають люди, які живуть високо над рівнем моря, що є пристосуванням організму до життя в умовах більш розрідженого повітря. Легені новонародженої дитини мають рожевий колір, а в дорослого вони стають сірими, що пов'язано з тим, що у тканині легень накопичується пил із вдихуваного повітря. |
Будова легень.
Права легеня є дещо коротшою за ліву, але ширшою й загалом більшою, ніж ліва, тому що ліва легеня має заглиблення – так звану серцеву виїмку. Права легеня складається із трьох часток, ліва – із двох.
Кожна легеня має конусоподібну форму: звужену верхівку та розширену основу, що прилягає до діафрагми.
На внутрішній (оберненій до серця) поверхні легені розміщені ворота легенів, через які входять бронхи, легенева артерія та нерви, а виходять дві легеневі вени й лімфатичні судини.
Тканина легенів губчаста, м'яка й еластична.
Ззовні легені вкриті щільною гладкою оболонкою зі сполучної тканини – плеврою, яка складається з двох листків. Зовнішній (пристінковий) листок плеври прикріплений до внутрішньої поверхні грудної порожнини, а внутрішній (легеневий) зростається з поверхнею легень.
Між листками знаходиться вузька щілина – плевральна порожнина. Герметичний простір плевральної порожнини заповнений плевральною рідиною 1-2 мл (виділяється капілярами й поглинається лімфатичними судинами плеври), тиск у ній на 6 – 9 мм рт ст. нижчий за атмосферний, у нормі там ніколи нема повітря.
Значення плевральної порожнини:
• об'єм легенів завжди повторює об'єм грудної порожнини, тому що герметичний простір плевральної порожнини заповнений рідиною;
• гладка слизька поверхня зменшує тертя легенів об стінки грудної клітки під час дихальних рухів;
• завдяки відсутності повітря венозна кров великого кола кровообігу повертається назад до правого передсердя.
Легені в людини, як і у всіх ссавців, мають альвеолярну будову.
Бронхіоли закінчуються альвеолярними мішечками, стінки яких утворені легеневими пухирцями, або альвеолами.
Альвеоли – найдрібніші структури легень. Це легеневі пухирці діаметром 0,2 – 0,3 мм, вони формують основну поверхню газообміну в легенях.
|
У легенях дорослої людини міститься близько 300 – 500 млн альвеол загальною площею поверхні 100 – 150 м2, що в 50 – 75 разів більша за площу всієї поверхні тіла людини, та забезпечує дуже швидкий газообмін в легенях. Одна легеня складається з 350 мільйонів альвеол. |
Будова альвеол.
Стінки альвеол утворені одношаровим плоским епітелієм й тонким шаром еластичних волокон, які дають змогу альвеолі розтягуватися під час вдиху і зменшуватися в об'ємі під час видиху.
Внутрішня поверхня альвеол вкрита тонким шаром особливої речовини сурфактанту, що запобігає їх злипанню при видиху.
Стінки альвеол обплетені густою сіткою кровоносних капілярів малого кола кровообігу, де відбувається газообмін.
| Усього 1 с перебуває кров у капілярах легенів, і за цей час вуглекислий газ із крові переміщується в повітряний простір альвеоли і видаляється з легенів назовні під час видиху, а кисень із альвеоли – у кров і в складі крові прямує до всіх клітин організму. |
Внутрішня поверхня альвеол вкрита плівкою з особливих речовин, що полегшують дифузію газів, перешкоджають їх злипанню та захищають від мікроорганізмів.
Порожнина альвеол заповнена повітрям. Під час вдиху атмосферне повітря надходить до легень і в альвеолах змішується з повітрям, яке залишилося в них після видиху.
Обмін газів у альвеолах.
Артеріальна кров – кров, насичена киснем, а венозна кров – кров, насичена вуглекислим газом і бідна на кисень.
З легенями пов'язані судини малого кола кровообігу.
Артерія – судина, що йде до органа, вена – судина, що йде від органа.
Легенева артерія – судина з венозною кров'ю, що йде до легені по малому колу кровообігу.
Процес. До легенів капілярами малого кола кровообігу надходить із розгалужень легеневої артерії венозна кров. Через тонку альвеолярно–капілярну мембрану вуглекислий газ потрапляє до альвеол шляхом дифузії, а під час видиху виводиться з організму. Водночас кисень із повітря альвеол дифундує в кров, перетворюючи її на артеріальну, яка відтікає з альвеол капілярами легеневою веною в ліве передсердя.
