Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

У різних людей властивості дихальних систем різняться, причиною чого є спадковість і розбіжності у способі життя. 

Здоровий спосіб життя, заняття спортом сприяють розвитку органів дихання і підвищують ефективність їхньої роботи.

Основними характеристиками дихання людини є частота і глибина дихання та життєва ємність легень.

 

РОЗРАХУНОК ЖИТТЄВОЇ ЄМНОСТІ ЛЕГЕНІВ.

Легенева вентиляція залежить від об'єму вдихуваного повітря та частоти дихальних рухів.

Глибина дихання визначається об'ємом вдихуваного й видихуваного повітря. 

Частота дихальних рухів: у стані спокою підліток здійснює 12-16, доросла людина – 16-20 дихальних рухів за хвилину, дитина до 2 років – 30-50 дихальних рухів за хвилину, а у віці 6-12 років – поступово зменшується до 20-30 дихальних рухів за хвилину.

Для кількісної оцінки функціонального стану легень людини вимірюють так звані легеневі об'єми, які дозволяють оцінити як стан здоров'я людини в цілому, так і стан її дихальної системи зокрема.

1 л = 1000 мл

Дихальний об'єм легенів (ДО) – об'єм повітря, що заходить (виходить) під час спокійного вдиху (видиху). Становить близько 500 мл повітря, причому приблизно 350 мл повітря потрапляє до альвеол, а 150 мл затримується в порожнинах повітроносних шляхів (носа, носоглотки, гортані, трахеї, бронхів) та участі в газообміні не бере.

Хвилинний об'єм дихання (ХОД) – кількість повітря, що вдихає і видихає людина  протягом 1 хв. Розраховують як добуток об'єму повітря, вдихуваного за один раз, на число дихальних рухів за 1 хвилину, наприклад, якщо в спокійному стані людина робить 16 дихальних рухів за 1 хв і щоразу вдихає та видихає приблизно ДО = 500 мл повітря, то ХОД = 0,5 л • 16 хв = 8 л/хв).

Резервний об'єм вдиху (РОВд), або додатковий об’єм  – додаткова  порція повітря при глибокому вдиху, яку можна ще вдихнути після спокійного вдиху. Становить приблизно 1000 – 2000 мл.

Резервний об'єм видиху (РОВ) – додаткова  порція повітря при глибокому  видиху, яку можна ще видихнути після спокійного видиху. Становить приблизно 1000 – 1500 мл.

Мертвий простір – об'єм повітря, що міститься в повітроносних шляхах (бронхах, трахеї, гортані) і не бере участі в газообміні. Близько 150 мл.

Життєва ємність легенів (ЖЄЛ) – максимальна кількість повітря, яку можна видихнути після найбільшого вдиху. Показник фізичного розвитку людини.

Залишковий об'єм легенів (ЗОЛ) – порція повітря, яка перешкоджає повному спаданню легенів після максимального видиху. Близько 1500 мл повітря.

Загальна ємність легень (ЗЄЛ) – кількість повітря, яке міститься в легенях після максимального вдиху. 

ЗЄЛ = ЖЄЛ + ЗОЛ.

Загальна ємність легень (ЗЄЛ) дорівнює сумі життєвої ємності легень (ЖЄЛ) і залишкового об'єму легень (ЗОЛ).

ЗЄЛ = ДО + РОВд + РОВ + ЗОЛ 

Загальна ємність легень (ЗЕЛ) також дорівнює сумі дихального об’єму (ДО), резервного об’єму вдиху (РОВд), резервного об’єму видиху (РОВ), залишкового об’єму легень (ЗОЛ).

Загальну ємність легенів (ЗЄЛ) можна розрахувати в такий спосіб:

ЗЄЛ = ДО + РОВд + РОВ + ЗОЛ = ЖЄЛ + ЗОЛ.

Звідси можна розрахувати життєву ємність легенів ЖЄЛ – дихальний, резервний об’єм вдиху (додатковий об’єм) та резервний об'єм видиху повітря: 

ЖЄЛ = ДО + РОВд + РОВ

ЖЄЛ є сумою об'ємів кількох інших функціональних показників: резервного, дихального й додаткового.

ЖЄЛ залежить від: 

• віку (ростучий організм потребує більше кисню);

• статі (у жінок – 3,0 – 3,5 л, у чоловіків – 3,5 – 4,5 л);

• фізичного розвитку (у тренованих людей – 6 – 7 л);

• положення тіла;

• зросту;

• професії (співаки, музиканти, які грають на духових інструментах, спортсмени, йоги);

• наявності шкідливих звичок (у курців життєва ємність легень зменшується до 2-2,8 л) тощо. 

У нетренованих людей під час фізичного навантаження підвищені потреби в кисні забезпечуються переважно за рахунок зростання частоти дихання. У тренованих людей не виникає задишки навіть під час виконання важкої роботи, бо завдяки великій життєвій ємності легенів організм забезпечує себе достатньою кількістю кисню, за рахунок глибини дихання, не збільшуючи частоти дихання. 

 

Спірографія – дослідження легенів шляхом реєстрації їх об'єму під час дихання за допомогою спеціального приладу – спірометра (від лат. spirare — дихати).

Визначають такі показники: ДО, РОВд, РОВ, ЖЄЛ. 

Інші завдання дивись тут... 

Загрузка...