Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

Народні методи лікування захворювань дихальної системи 

• Полегшує дихання під час застуди, бронхіту парові інгаляції з відваром евкаліпта, шавлії, бруньок сосни або промислові інгалятори. 

• Пити відвари таких рослин: анісу звичайного, багна болотяного, підбілу звичайного, первоцвіту весняного, сосни звичайної (бруньки), фіалки триколірної, кореня оману (дивосилу), мальви лісової (проскурника), або суміші трав підбілу, шавлії, липи й калини тощо. 

• При сухому кашлі ефективний сік редьки.

• Слід враховувати, що одні настоянки трав посилюють виділення харкотиння, розріджують його, інші пом'якшують і послаблюють кашель. 

• У разі запалення верхніх дихальних шляхів необхідно полоскати горло відварами ромашки лікарської, шавлії тощо або розчином питної соди.

• Допоміжними засобами лікування бронхіту можуть слугувати відвари лікарських рослин (мати-й-мачухи, алтеї, подорожника), чаї з калини та липи.

•  Щоб знизити високу температуру, до лоба прикладають рушник, змочений розчином спирту або оцту (жарознижувальний компрес).

• При захворюванні на ангіну до горла прикладають ватно-марлевий компрес, змочений розчином спирту, а потім обгортають його компресним папером для збереження тепла (зігрівальний компрес).

• При появі ознак застуди, утрудненого носового дихання ефективними є  фізіопрофілактичні заходи, зокрема промивання порожнини носа розчином морської солі (0,5 ч. л. на 1 склянку води), настоями кори дуба, польового хвоща, звіробою тощо. 

• При катарах верхніх дихальних шляхів, бронхітах, запаленні легенів  гірчичники накладають на груди і шину, залишаючи вільною ділянку проти серця.

• Банки найчастіше ставлять на груди і спину обминаючи ділянки хребта, грудини, серця і грудних залоз.

 

ПЕРША ДОПОМОГА У РАЗІ ЗУПИНКИ ДИХАННЯ

Дихання може зупинитися, наприклад, при ядусі отруєнні чадним газом, ураженні електричним струмом, утопленні. 

Штучне дихання - це способи штучного введення повітря або кисню в легені з метою оновити тимчасово припинене самостійне дихання.

Надаючи першу допомогу утопленому, котрий перебуває в непритомному стані, насамперед треба видалити воду з його органів дихання, потім розпочати штучне дихання, яке зручніше робити вдвох. 

Роблячи штучне дихання, потерпілому необхідно трохи витягнути язик, обгорнувши його марлею або бинтом, тримати до кінця проведення штучного  дихання, щоб він не западав.

 

СПОСОБИ ШТУЧНОГО ДИХАННЯ.

Перший спосіб - «штучне дихання в положенні на спині». 

Потерпілого кладуть на спину, під спину рівні лопаток підкладають валик, наприклад, зі згорнутого одягу. Стають на коліна біля його голови. Відводять руки потерпілого в боки і вгору над головою (вдихи), а потім міцно притискають його лікті до нижньої частини грудної клітки (видих). Дії повторюють до поновлення дихання.

 

Другий спосіб — «штучне дихання в положенні не животі».

Застосовують переважно у разі нещасного випадку на воді. Потерпілого кладуть на живіт, підкладають під груди м'який валик (таким способом видаляється вода, яка потрапила до його організму). Голову потерпілого повертають убік. Стають на коліна біля його голови і періодично стискають руками нижню частину грудної клітки (видих). Вдих відбувається пасивно завдяки еластичності грудної клітки. Стискати грудну клітку треба обережно, щоб не поламати ребра.

 

Третій спосіб - «штучне дихання з рота в рот».

Однією рукою підтримують трохи відкинуту назад голову потерпілого, другою опускають його нижню щелепу, відкриваючи рот. Повітря вдувають у рот крізь марлю або гумову трубку. Якщо немає ознак серцевої діяльності, то водночас роблять непрямий масаж серця. Для цього стають з лівого боку потерпілого, розміщують свої долоні (одна під внутрішньою поверхнею другої) на нижній третині грудини потерпілого і тиснуть на неї максимально розігнутими у променево-зап'ястковому суглобі руками. Натискувати слід поштовхами, зміщуючи грудину на 3-4 см (у дорослих) або 1,5-2 см (у дітей). При цьому серце стискується, кров з його шлуночків надходить до судин великого і малого кіл кровообігу. Коли тиск на грудину припиняється, серцеві порожнини розтягуються і до них надходить кров. Після 4-5 натискувань знову вдувають повітря у рот.

 

Четвертий спосіб - «штучне дихання з рота в ніс». 

При цьому однією рукою підтримують голову потерпілого, а другою піднімають його нижню щелепу, закриваючи рот. Для вдування повітря в ніс іноді використовують гумову трубку, один кінець якої вводять у носовий хід потерпілого, а в другий вдувають повітря.

 

Висновок.

• При штучному диханні в положенні на спині й животі повітря то надходить до легенів, то видаляється з них, таким чином вони вентилюються. Почергове розширення і стиснення легенів сприяє відновленню функцій дихального центру.

• При способах штучного дихання «з рота в рот» або «з рота в ніс» потерпілому потрібно вдувати повітря 14- 16 разів на хвилину. Цей спосіб найефективніший. Вуглекислий газ, що є у видихуваному повітрі, збуджує дихальний центр потерпілого. Коли це відбувається, дихальні м'язи потерпілого починають ритмічно скорочуватися і розслаблюватися, людина починає дихати самостійно. • Подальшу допомогу їй нададуть у лікувальному закладі.

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...