Інші завдання дивись тут...

ПЕРША ДОПОМОГА У РАЗІ ЗУПИНКИ ДИХАННЯ

Дихання може зупинитися, наприклад, при ядусі отруєнні чадним газом, ураженні електричним струмом, утопленні. 

Штучне дихання - це способи штучного введення повітря або кисню в легені з метою оновити тимчасово припинене самостійне дихання.

Надаючи першу допомогу утопленому, котрий перебуває в непритомному стані, насамперед треба видалити воду з його органів дихання, потім розпочати штучне дихання, яке зручніше робити вдвох. 

Роблячи штучне дихання, потерпілому необхідно трохи витягнути язик, обгорнувши його марлею або бинтом, тримати до кінця проведення штучного  дихання, щоб він не западав.

 

СПОСОБИ ШТУЧНОГО ДИХАННЯ.

Перший спосіб - «штучне дихання в положенні на спині». 

Потерпілого кладуть на спину, під спину рівні лопаток підкладають валик, наприклад, зі згорнутого одягу. Стають на коліна біля його голови. Відводять руки потерпілого в боки і вгору над головою (вдихи), а потім міцно притискають його лікті до нижньої частини грудної клітки (видих). Дії повторюють до поновлення дихання.

 

Другий спосіб — «штучне дихання в положенні не животі».

Застосовують переважно у разі нещасного випадку на воді. Потерпілого кладуть на живіт, підкладають під груди м'який валик (таким способом видаляється вода, яка потрапила до його організму). Голову потерпілого повертають убік. Стають на коліна біля його голови і періодично стискають руками нижню частину грудної клітки (видих). Вдих відбувається пасивно завдяки еластичності грудної клітки. Стискати грудну клітку треба обережно, щоб не поламати ребра.

 

Третій спосіб - «штучне дихання з рота в рот».

Однією рукою підтримують трохи відкинуту назад голову потерпілого, другою опускають його нижню щелепу, відкриваючи рот. Повітря вдувають у рот крізь марлю або гумову трубку. Якщо немає ознак серцевої діяльності, то водночас роблять непрямий масаж серця. Для цього стають з лівого боку потерпілого, розміщують свої долоні (одна під внутрішньою поверхнею другої) на нижній третині грудини потерпілого і тиснуть на неї максимально розігнутими у променево-зап'ястковому суглобі руками. Натискувати слід поштовхами, зміщуючи грудину на 3-4 см (у дорослих) або 1,5-2 см (у дітей). При цьому серце стискується, кров з його шлуночків надходить до судин великого і малого кіл кровообігу. Коли тиск на грудину припиняється, серцеві порожнини розтягуються і до них надходить кров. Після 4-5 натискувань знову вдувають повітря у рот.

 

Четвертий спосіб - «штучне дихання з рота в ніс». 

При цьому однією рукою підтримують голову потерпілого, а другою піднімають його нижню щелепу, закриваючи рот. Для вдування повітря в ніс іноді використовують гумову трубку, один кінець якої вводять у носовий хід потерпілого, а в другий вдувають повітря.

Висновок.

• При штучному диханні в положенні на спині й животі повітря то надходить до легенів, то видаляється з них, таким чином вони вентилюються. Почергове розширення і стиснення легенів сприяє відновленню функцій дихального центру.

• При способах штучного дихання «з рота в рот» або «з рота в ніс» потерпілому потрібно вдувати повітря 14- 16 разів на хвилину. Цей спосіб найефективніший. Вуглекислий газ, що є у видихуваному повітрі, збуджує дихальний центр потерпілого. Коли це відбувається, дихальні м'язи потерпілого починають ритмічно скорочуватися і розслаблюватися, людина починає дихати самостійно. • Подальшу допомогу їй нададуть у лікувальному закладі.

Інші завдання дивись тут...