ПЛАЗМА крові — це розчин жовтуватого кольору, що складається на 90% з води (універсальний розчинник) та сухого залишку, до якого входять органічні (білки – 7-8 % , глюкоза – 0,12 % , ліпіди – 0,7-0,8 %, вітаміни, гормони, ферменти тощо) та неорганічні (близько 0,9% мінеральні солі (Na+, К+, Са2+, HCO3- та ін.), мікроелементи (Mg, Zn, Co тощо).
Концентрація солей у плазмі становить 0,9 %.
У плазмі концентрація мінеральних солей, глюкози й білків є величиною сталою, що забезпечується діяльністю нирок, потових залоз, легень, через які з організму видаляються вода, солі, продукти обміну.
Вміст таких компонентів плазми, як сечова кислота, ліпіди, може змінюватись у доволі широких межах, не порушуючи функції організму.
Найважливішими складниками плазми є білки:
• альбуміни виконують транспортну функцію крові (переносять гормони, йони Кальцію тощо);
• глобуліни забезпечують імунітет;
• білки, що знешкоджують чужорідні сполуки і частинки, а також хвороботворні мікроорганізми;
• білки, що впливають на перерозподіл води між плазмою та тканинною рідиною, від чого залежить густина крові;
• протромбін - неактивний фермент плазми крові.
• тромбін - активний фермент плазми крові.
• фібриноген – білок, розчинний у плазмі крові.
• фібрин - білок, нерозчинний у плазмі крові (тромб).
Фізіологічний розчин (замінник плазми крові) – 0,9% водний розчин солей, який за якісним і кількісним складом відповідає плазмі крові, який у медицині використовують за зневоднення організму (пронос та блювання), значних опіках тощо.