ТРОМБОЦИТИ (від грец. thrombos [ тромбос] — грудка, згусток; cytos [цитос] — клітина) — кров'яні пластинки.
Захисна функція тромбоцитів: захист від крововтрати шляхом утворення кров'яних тромбів у пошкоджених судинах.
БУДОВА ТРОМБОЦИТІВ.
Тромбоцити — це безбарвні, без'ядерні, неправильної форми ділянки цитоплазми, оточені плазматичною мембраною (тромбоцити є фрагментами клітин і утворюються внаслідок розпаду великих клітин-попередників).
Дископодібні, двоопуклі клітинні пластинки, які є найдрібнішими форменими елементами крові (діаметр— до 3 мкм і завтовшки до 0,9 мкм).
Плазматична мембрана тромбоцитів нестійка до механічних впливів та легко руйнується, тому існування тромбоцитів нетривале (5 – 10 діб).
Утворюються тромбоцити в червоному кістковому мозку з великих кровотвірних клітин (з однієї такої клітини може утворитися до 4000 тромбоцитів).
Руйнуються тромбоцити в печінці, селезінці, у місцях пошкодження кровоносних судин, на заміну їм утворюються нові.
ЗГОРТАННЯ КРОВІ (коагуляція) — захисна реакція організму, спрямована на збереження рідин, що циркулюють в організмі, що зумовлює утворення тромбу на пошкоджених судинах.
Часто в інформаційних джерелах трапляється застарілий термін «зсідання крові» замість «згортання крові».
Механізм згортання крові є складним. У ньому беруть участь понад 20 речовин (білки, солі Кальцію тощо), які міститься в плазмі крові та тромбоцитах, причому одні речовини виконують важливі функції у формуванні згустку крові, інші є активаторами ферментативних процесів.
Суть процесу згортання крові: перехід розчинного білка плазми крові фібриногену в нерозчинний білок фібрин.
Процес згортання крові при незначних травмах й ушкоджені дрібних кровоносних судин:
• Спочатку тромбоцити виділяють біологічно активні речовини, які забезпечують деяке звуження ушкоджених судин.
• Потім тромбоцити прилипають до волоконець ушкодженої сполучної тканини, закупорюючи ушкоджене місце та утворюючи тромб (кров'яний згусток).
Процес згортання крові у разі травмування більших судин, де високі тиск і швидкість руху крові:
• Спочатку тромбоцити виділяють біологічно активні речовини, які забезпечують деяке звуження ушкоджених судин.
• Розчинний білок плазми крові фібриноген переходить в нерозчинний білок фібрин, нитки якого утворюють густу волокнисту сітку.
Під час пошкодження стінки судини відбувається руйнування тромбоцитів, з яких у плазму виходять активні речовини, зокрема білок тромбопластин, який є ферментом (каталізатором) біохімічних реакцій. Тромбопластин у присутності йонів Кальцію взаємодіє з білком плазми протромбіном (синтезується у печінці під дією вітаміну K) та активує фермент тромбін. Саме фермент тромбін перетворює білок плазми фібриноген на фібрин. |
• У сітці фібрину затримуються еритроцити, тромбоцити (тромбоцити здатні скупчуватися в групи й прилипати до ушкоджених поверхонь судин) та білки плазми крові, утворюючи тромб (кров'яний згусток).
• Крізь нього витискається сироватка крові (плазма крові без фібриногену), судина закупорюється тромбом, і кровотеча зупиняється.
• Згортання крові в нормі відбувається за 5-10 хв. Через певний час стінка судини загоюється, тромб розсмоктується і прохідність судини відновлюється.