Інші завдання дивись тут...

Типи кровоносних судин: артерії, вени, капіляри.

 

АРТЕРІЇ (від грец. аеr [аер] — повітря; tereo [терео] — містити) — кровоносні судини, по яких кров рухається від серця до органів і тканин.

Здебільшого артерії розміщені глибоко під м'язами, що має захисне значення.

Стінки артерій є товстими, міцними й пружними, щоб витримувати високий тиск під час серцевих скорочень. 

Великі артерії, віддаляючись від серця, розгалужуються. 

У стінках великих артерій (аорта чи стовбур легеневих артерій) переважають еластичні волокна, які запобігають їхньому надмірному розтягненню. 

Найдрібніші артерії - артеріоли

Безперервний рух крові по артеріях .

Оскільки серце скорочується ритмічно, тому кров надходить до кровоносних судин порціями, проте по кровоносних судинах вона тече безперервним потоком, що зумовлене пружністю артерій, яку надають судинам еластичні волокна. Лівий шлуночок під час скорочення виштовхує кров під великим тиском, при цьому стінки аорти розтягуються і вона вміщує всю кров, виштовхнуту шлуночком. Коли шлуночок розслаблюється, тиск в аорті знижується, а її стінки завдяки пружним властивостям дещо стискаються, при цьому кров з розтягнутої аорти проштовхується до артерій, хоча із серця в цей час кров не надходить. 

Будова стінки артерій.

• зовнішній шар утворений сполучною тканиною, у ньому проходять нерви, що регулюють просвіт судин;

• середній шар утворений непосмугованими м'язами та еластичними волокнами, які надають артеріям пружних властивостей;

• внутрішній шар утворений ендотелієм (одним шаром плоских за формою клітин, подібних до епітеліальних).

 

КАПІЛЯРИ (від лат. capillaris [капіларіс] — волосяний) — мікроскопічні судини діаметром 4-20 мкм та завдовжки до 1 мм, які сполучають артерії з венами.

Здійснюють обмін речовин між кров'ю і тканинами, артеріальна кров перетворюється на венозну.

Капіляри забезпечують зв'язки між артеріальною та венозною системами кровообігу, що є однією з умов підтримання гомеостазу організму людини.

У кожному органі капіляри утворюють сітку.

У м'язах на 1 мм2 поперечного перерізу налічують понад 2 тис. капілярів, причому у стані спокою відкритими є лише 5-10 % з них, тоді як інші закриті за допомогою особливих м'язів-затискачів. Під час активної діяльності органа ці м'язи розслабляються і капілярний кровообіг різко зростає. 

Загальна площа перетину всіх капілярів тіла людини становить приблизно 6300 м2, а їхня кількість - близько 150 млрд.

Будова стінки капілярів - дуже тонкі стінки з одношарового ендотелію (завдяки цьому через стінки може відбуватись обмін речовинами з тканинною рідиною, яка заповнює міжклітинні простори, через стінки деяких капілярів можуть проходити навіть цілі клітини, наприклад певні типи лейкоцитів). 

 

ВЕНИ (від лат. vena [вена] — судина, жила) — кровоносні судини, по яких кров рухається від органів і тканин до серця.

Оскільки тиск крові у венах порівняно з артеріями менший, стінки вен тонші.

Вени (за винятком порожнистих вен) мають кишенькові (півмісяцеві) клапани, що перешкоджають зворотному рухові крові.

Найбільшими венами нашого організму є верхня порожниста вена – товстий  короткий стовбур, розташований у грудній порожнині (збирає кров від голови, шиї, грудей і верхніх кінцівок) та нижня порожниста вена - значно довша і починається у черевній порожнині (збирає кров від нижніх кінцівок, органів черевної порожнини), вони впадають у праве передсердя.

Найдрібніші вени називають венулами, ними кров від капілярів надходить до системи вен.

Через вени щоразу в обидва передсердя надходить така сама кількість крові, яка виходить зі шлуночків.

Безперервний рух крові по венах.

Руху крові по венах сприяють скелетні м'язи, які, скорочуючись і розслаблюючись, ритмічно стискають вени. 

Під час скорочення діафрагми збільшується тиск на органи черевної порожнини, зокрема на печінку, з якої кров витискається до нижньої порожнистої вени і надходить до правого передсердя. 

Скорочення самої печінки 2-3 рази на хвилину теж сприяє проходженню крові до порожнистої вени.

Розтягнення порожнистих вен у грудній клітці під час вдиху зумовлює рух крові по них до серця, оскільки під час вдиху тиск у грудній клітці стає нижчим за атмосферний, а в черевній порожнині, де перебуває більша частина крові, він вищий. 

Надходженні крові по венах до серця зумовлює присмоктувальна сила передсердь серця (подібно гумовій груші набирає рідину).

Наявність клапанів у венах заважає крові рухатись донизу завдяки земному тяжінню при вертикальному положенні тіла.

Будова стінки вени.

• зовнішній шар утворений сполучною тканиною, у ньому проходять нерви, що регулюють просвіт судин;

• середній шар утворений малою кількістю непосмугованих м'язових волокон  (менш пружні) та еластичними волокнами (більш еластичні);

• внутрішній шар утворений шаром ендогеліальних клітин (плоскі за формою, подібні до епітеліальних).

 

РУХ КРОВІ ПО СУДИНАХ.

В нерозривних потоках нестисливих рідин добуток швидкості потоку (v) на площу його поперечного перерізу (S) є величиною сталою. 

Тобто, об'єм крові, що протікає за одиницю часу через судини, дорівнює добуткові швидкості руху крові на площу поперечною перерізу судин, причому величина є однаковою для всіх частин кровоноснєм системи (скільки крові виштовхує серце в аорту, стільки її протікає через артерії, капіляри та вени й стільки ж повертається до серця).

• Аорта має поперечний переріз 4,5 см2, і швидкість руху крові тут найбільша — близько 0,3-0,4 м'/с.. У міру розгалуження артерій їх діаметр стає меншим, проте загальна площа поперечного перерізу всіх артерій зростає (до 400 см2) і швидкість руху крові зменшується (до 4,0 мм/с). 

• Загальна площа просвіту всіх капілярів у тисячу разів більша за площу поперечного перерізу аорти, тому швидкість кровотоку в капілярах у стільки ж разів повільніша, ніж в аорті (0,3 мм/с), саме завдяки повільному рухові крові в найменших кровоносних судинах встигає відбуватися обмін речовин (зокрема й газів) між кров'ю і міжклітинною рідиною.

• Вени збирають кров від органів і несуть її до серця, на шляху від капілярів до серця їхня кількість і загальна площа поперечною перерізу зменшуються (від 700 см2 до 10 см2), а швидкість руху крові зростає до 0,2 м/с.

Інші завдання дивись тут...