Для діагностики функціонування нирок роблять аналіз сечі, причому показники (надлишковий цукор, наявність білка, крові, осаду, мікроорганізмів, гною в сечі) свідчить про захворювання.
Шкідлива дія барвників та харчових добавок на органи сечовидільної системи:
• не засвоюються й не використовуються організмом;
• навантажують нирки, які повинні вивести їх з організму;
• деякі не виводяться нирками, а розносяться кров'ю по всьому організму, починають приєднуватися до інших молекул, спричиняючи непередбачувані наслідки.
Захворювання органів сечовиділення – це порушення діяльності органів сечовидільної системи, що можуть бути спричинені як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками.
Низхідна інфекція – ураження нирок, сечоводів, сечового міхура, сечівника різними мікроорганізмами, які потрапляють у ці органи через кров з різних осередків інфекції в організмі (наприклад під час ангіни, захворювання зубів, ротової порожнини тощо).
Висхідна інфекція – проникнення хвороботворних мікроорганізмів через сечівник у сечовий міхур і звідти поширення на інші сечовидільні органи, спричинюючи їхнє запалення.
Профілактика висхідної інфекції: дотримання особистої гігієни.
Причини захворювання сечовидільної системи:
• низхідні та висхідні інфекції;
• загальне переохолодження організму і застуда посилюють запальні процесі і поширення мікроорганізмів;
• отруйні речовини, які синтезуються в самому організмі чи потрапляють до нього із навколишнього середовища (алкоголь, свинець, ртуть, нафталін, бензол, отрути комах тощо) порушують роботу нирок;
• деякі лікарські засоби (сульфаніламідні препарати, антибіотики) при надмірному і тривалому вживанні накопичуються у нирках і також можуть спричинити ниркові захворювання.
РОСЛИНИ для лікування хвороб нирок.
|
• Споживання 2-2,5 кг кавуна протягом доби сприяє розчиненню солей і запобігає утворенню в нирках каменів і піску. • Чай з лимоном або з хвоща польового чи липового цвіту посилює і прискорює скорочення ниркової миски і сечоводів, завдяки чому солі та камінці проштовхуються до сечового міхура. • Настій плодів кропу заспокоює ниркову кольку, розчиняє камені. • Для профілактики і лікування нирковокам’яної хвороби вживають настої та відвари селери, кмину, мучниці звичайної, звіробою звичайного, споришу звичайного. • Уживання ягід журавлини позбавляє від запалення, убиває мікроби й вимиває всі шкідливі речовини з нирок. • Сечогінними засобами є відвар кореня петрушки, шипшини, чай із хвоща польового тощо. |
До основних хвороб нирок належать нефрит, ниркова недостатність, сечокам'яна хвороба та полікістоз нирок.
НЕФРИТ – запалення різних елементів нирки (залежно від перебігу хвороби розрізняють пієлонефрит та гломерулонефрит).
Причини хвороби: ускладнення після грипу, малярії, ангіни тощо.
Симптоми хвороби: слабкість, часте сечовипускання, головний біль, біль у нирках, нудота.
При нефритах призначають кавунні розвантажувальні дні.
Гломерулонефрит (від лат. гломус, гломеріс - куля - і нефрос) - інфекційно-алергічне запалення обох нирок, при цьому уражується переважно клубочки нефронів, що поступово руйнуються повністю.
Наслідки хвороби: в процесі фільтрації білки плазми крові та формені елементи крові переходять у сечу, знижується осмотичний тиск у самій плазмі, вода переходить з крові у тканинну рідину, утворюючи набряки.
Причина хвороби: порушення у діяльності імунної системи після захворювань на ангіну, дифтерію або скарлатину та деякі інші інфекційні хвороби, патологія нирок.
Розрізняють гострий, хронічний та злоякісний гломерулонефрит.
Симптоми хвороби: інтоксикація, підвищення температури тіла, зменшення сечовиділення, набрякання обличчя і кінцівок, головний біль, нудота тощо.
Лікування: обов'язкове і якнайшвидше лікування після появи найперших симптомів.
Пієлонефрит (від грец. пієлос - миска - і нефрос - нирка) – запальне інфекційне захворювання нирок, пов'язане з переважним ураженням канальцевої системи нирки та інфекцією ниркових мисок, яке спричиняють стафілококи, ентерококи та інші мікроорганізми.
Симптоми хвороби: часте і болісне сечовипускання, підвищення температури тіла, біль у попереку, сонливість, загальне нездужання.
Причини хвороби: запалення ниркових мисок під впливом різних інфекцій сечовивідних шляхів (висхідних інфекцій).
НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ — це патологічний стан, при якому частково або повністю втрачаються основні функції, а саме — функція підтримання постійного хімічного складу внутрішнього середовища організму, тоді продукти обміну накопичуються у крові, розносяться по організму і можуть призвести до фатальних наслідків.
Апарат «штучна нирка» – апарат, що тимчасово заміняє функції нирок (при отруєннях, операціях на нирці), за його допомогою з крові видаляються ті продукти обміну, які зазвичай з організму виводяться нирками.
Гемодіаліз – періодична процедура очищення крові апаратом «штучна нирка».
Для лікування хворих з важкими хронічними захворюваннями нирок можуть застосовувати пересадку здорових донорських нирок.
Людина може жити з одною ниркою.
ПОЛІКИСТОЗ НИРОК — захворювання нирок, при якому в тканинах цих органів утворюються численні кісти.
СЕЧОКАМ'ЯНА ХВОРОБА — захворювання, пов'язане з порушенням обміну речовин, коли в нирках або сечовивідних шляхах розчинні солі, які в нормі містяться в сечі, випадають в осад і утворюють камені, які мішають виведенню сечі.
Причини хвороби:
• порушення обміну речовин в організмі;
• надмірне вживання їжі, що містить солі щавлевої, фосфорної та сечової кислот;
• вживання недостатньої кількості питної води (у середньому потреба 1-1,5 л на добу);
• постійна втрата організмом рідини при потінні (спекотний клімат, робота в гарячих цехах);
• анатомічна закупорка сечових шляхів.
Симптоми: відкладення гострими краями подразнюють слизові оболонки сечовивідних шляхів, через що виникає сильний біль у ділянці живота та в попереку – ниркова коліка (у разі настання ниркової коліки слід негайно звернутися по медичну допомогу), може підвищуватися температура.
Склад каменів – це близько 60-80 % неорганічних сполуків кальцію: оксалати (кальцієві солі щавлевої кислоти), фосфати, урати (сечова кислота та її солі).
УРЕТРИТ - запалення слизової оболонки сечівника, спричинене стрептококами, кишковою паличкою та іншими бактеріями.
Симптоми хвороби: часте і болісне сечовипускання.
ЦИСТИТ - запалення слизової оболонки сечового міхура внаслідок проникнення інфекції.
Кавунні розвантажувальні дні призначають при циститах.
Симптоми: часті позиви до сечовипускання, під час якого відчувається біль, свербіння, печія.
Причини розвитку хвороби:
• інфекція, що проникла у сечовий міхур;
• переохолодження тіла;
• вживання прянощів, копченостей, алкоголю тощо.
ОЛІГОУРІЯ – різке зменшення сечовиділення.
АНУРІЯ — припинення сечовиділення.
Симптоми: часті позиви до сечовипускання, під час якого відчувається біль, свербіння, печія.
Причини розвитку хвороби:
• інфекція, що проникла у сечовий міхур;
• переохолодження тіла;
• вживання прянощів, копченостей, алкоголю тощо.
ПРОФІЛКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ СЕЧОВИДІЛЕННЯ:
• споживати солодку та солону їжу в помірній кількості;
• споживати свіжі фрукти й овочі, сухофрукти (курага, родзинки);
• уживати більше морської риби та менше м'яса;
• своєчасно лікувати хворі зуби, ангіни, інші інфекційні хвороби й запальні процеси;
• раціональне харчування дозволяє попередити порушення обміну речовин;
• загартовувати свій організм для зміцнення імунітету;
• бути обережним із різними отрутохімікатами;
• вживати ліки лише за призначенням лікаря;
• дотримуватися правил особистої гігієни;
• регулярно спорожнювати сечовий міхур та кишечник;
• вести активний спосіб житія;
• відмова від вживання алкоголю, тютюну та наркотиків.