Інші завдання дивись тут...

Для діагностики функціонування нирок роблять аналіз сечі, причому показники  (надлишковий цукор, наявність білка, крові, осаду, мікроорганізмів, гною в сечі) свідчить про захворювання.

 

Шкідлива дія барвників та харчових добавок на органи сечовидільної системи:

• не засвоюються й не використовуються організмом;

• навантажують нирки, які повинні вивести їх з організму;

• деякі не виводяться нирками, а розносяться кров'ю по всьому організму, починають приєднуватися до інших молекул, спричиняючи непередбачувані наслідки.

 

Захворювання органів сечовиділення – це порушення діяльності органів сечовидільної системи, що можуть бути спричинені як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками.

Низхідна інфекція – ураження нирок, сечоводів, сечового міхура, сечівника різними мікроорганізмами, які потрапляють у ці органи через кров з різних осередків інфекції в організмі (наприклад під час ангіни, захворювання зубів, ротової порожнини тощо). 

Висхідна інфекція – проникнення хвороботворних мікроорганізмів через  сечівник у сечовий міхур і звідти поширення на інші сечовидільні органи, спричинюючи їхнє запалення. 

Профілактика висхідної інфекції: дотримання особистої гігієни.

 

Причини захворювання сечовидільної системи:

• низхідні та висхідні інфекції;

• загальне переохолодження організму і застуда посилюють запальні процесі і поширення мікроорганізмів;

• отруйні речовини, які синтезуються в самому організмі чи потрапляють до нього із навколишнього середовища (алкоголь, свинець, ртуть, нафталін, бензол, отрути комах тощо) порушують роботу нирок;

• деякі лікарські засоби (сульфаніламідні препарати, антибіотики) при надмірному і тривалому вживанні накопичуються у нирках і також можуть спричинити ниркові захворювання.

 

РОСЛИНИ для лікування хвороб нирок.

• Споживання 2-2,5 кг кавуна протягом доби сприяє розчиненню солей і запобігає утворенню в нирках каменів і піску. 

• Чай з лимоном або з хвоща польового чи липового цвіту посилює і прискорює скорочення ниркової миски і сечоводів, завдяки чому солі та камінці проштовхуються до сечового міхура.

• Настій плодів кропу заспокоює ниркову кольку, розчиняє камені. 

• Для профілактики і лікування нирковокам’яної хвороби вживають настої та відвари селери, кмину, мучниці звичайної, звіробою звичайного, споришу звичайного. 

• Уживання ягід журавлини позбавляє від запалення, убиває мікроби й вимиває всі шкідливі речовини з нирок.

• Сечогінними засобами є відвар кореня петрушки, шипшини, чай із хвоща польового тощо.

 

До основних хвороб нирок належать нефрит, ниркова недостатність, сечокам'яна хвороба та полікістоз нирок.

НЕФРИТ – запалення різних елементів нирки (залежно від перебігу хвороби розрізняють пієлонефрит та гломерулонефрит). 

Причини хвороби: ускладнення після грипу, малярії, ангіни тощо. 

Симптоми хвороби: слабкість, часте сечовипускання, головний біль, біль у нирках, нудота.

При нефритах призначають кавунні розвантажувальні дні.

 

Гломерулонефрит (від лат. гломус, гломеріс - куля - і нефрос) - інфекційно-алергічне запалення обох нирок, при цьому уражується переважно клубочки нефронів, що поступово руйнуються повністю. 

Наслідки хвороби: в процесі фільтрації білки плазми крові та формені елементи крові переходять у сечу, знижується осмотичний тиск у самій плазмі, вода переходить з крові у тканинну рідину, утворюючи набряки. 

Причина хвороби: порушення у діяльності імунної системи після захворювань на ангіну, дифтерію або скарлатину та деякі інші інфекційні хвороби, патологія нирок. 

Розрізняють гострий, хронічний та злоякісний гломерулонефрит. 

Симптоми хвороби: інтоксикація, підвищення температури тіла, зменшення сечовиділення, набрякання обличчя і кінцівок, головний біль, нудота тощо.

Лікування: обов'язкове і якнайшвидше лікування після появи найперших симптомів.

 

Пієлонефрит (від грец. пієлос - миска - і нефрос - нирка) – запальне інфекційне захворювання нирок, пов'язане з переважним ураженням канальцевої системи нирки та інфекцією ниркових мисок, яке спричиняють стафілококи, ентерококи та інші мікроорганізми.

Симптоми хвороби: часте і болісне сечовипускання, підвищення температури тіла, біль у попереку, сонливість, загальне нездужання. 

Причини хвороби: запалення ниркових мисок під впливом різних інфекцій сечовивідних шляхів (висхідних інфекцій).

 

НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ — це патологічний стан, при якому частково або повністю втрачаються основні функції, а саме — функція підтримання постійного хімічного складу внутрішнього середовища організму, тоді продукти обміну накопичуються у крові, розносяться по організму і можуть призвести до фатальних наслідків.

Апарат «штучна нирка» – апарат, що тимчасово заміняє функції нирок (при отруєннях, операціях на нирці), за його допомогою з крові видаляються ті продукти обміну, які зазвичай з організму виводяться нирками.

Гемодіаліз – періодична процедура очищення крові апаратом «штучна нирка».

Для лікування хворих з важкими хронічними захворюваннями нирок можуть застосовувати пересадку здорових донорських нирок. 

Людина може жити з одною ниркою.

 

ПОЛІКИСТОЗ НИРОК — захворювання нирок, при якому в тканинах цих органів утворюються численні кісти.

 

 

СЕЧОКАМ'ЯНА ХВОРОБА — захворювання, пов'язане з порушенням обміну речовин, коли в нирках або сечовивідних шляхах розчинні солі, які в нормі містяться в сечі, випадають в осад і утворюють камені, які мішають виведенню сечі.

Причини хвороби:

• порушення обміну речовин в організмі;

• надмірне вживання їжі, що містить солі щавлевої, фосфорної та сечової кислот;

• вживання недостатньої кількості питної води (у середньому потреба 1-1,5 л на добу);

• постійна втрата організмом рідини при потінні (спекотний клімат, робота в гарячих цехах);

• анатомічна закупорка сечових шляхів. 

Симптоми: відкладення гострими краями подразнюють слизові оболонки сечовивідних шляхів, через що виникає сильний біль у ділянці живота та в попереку – ниркова коліка (у разі настання ниркової коліки слід негайно звернутися по медичну допомогу), може підвищуватися температура.

Склад каменів – це близько 60-80 % неорганічних сполуків кальцію: оксалати (кальцієві солі щавлевої кислоти), фосфати, урати (сечова кислота та її солі).  

 

УРЕТРИТ  - запалення слизової оболонки сечівника, спричинене стрептококами, кишковою паличкою та іншими бактеріями. 

Симптоми хвороби: часте і болісне сечовипускання.

 

ЦИСТИТ  - запалення слизової оболонки сечового міхура внаслідок проникнення інфекції.

Кавунні розвантажувальні дні призначають при циститах.

Симптоми: часті позиви до сечовипускання, під час якого відчувається біль, свербіння, печія. 

Причини розвитку хвороби: 

• інфекція, що проникла у сечовий міхур;

• переохолодження тіла;

• вживання прянощів, копченостей, алкоголю тощо.

 

ОЛІГОУРІЯ – різке зменшення сечовиділення.

 

АНУРІЯ — припинення сечовиділення.

Симптоми: часті позиви до сечовипускання, під час якого відчувається біль, свербіння, печія. 

Причини розвитку хвороби: 

• інфекція, що проникла у сечовий міхур;

• переохолодження тіла;

• вживання прянощів, копченостей, алкоголю тощо.

 

 

 

ПРОФІЛКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ СЕЧОВИДІЛЕННЯ:

• споживати солодку та солону їжу в помірній кількості;

• споживати свіжі фрукти й овочі, сухофрукти (курага, родзинки);

• уживати більше морської риби та менше м'яса;

• своєчасно лікувати хворі зуби, ангіни, інші інфекційні хвороби й запальні процеси;

• раціональне харчування дозволяє попередити порушення обміну речовин;

• загартовувати свій організм для зміцнення імунітету;

• бути обережним із різними отрутохімікатами;

• вживати ліки лише за призначенням лікаря;

• дотримуватися правил особистої гігієни;

• регулярно спорожнювати сечовий міхур та кишечник;

• вести активний спосіб житія;

• відмова від вживання алкоголю, тютюну та наркотиків.

Інші завдання дивись тут...