ТЕРМІНИ
Аксон — одиничний слабко розгалужений довгий відросток нейрона, передає нервовий імпульс іншим нервовим клітинам.
Алергія — підвищена чутливість (реактивність) організму людини й тварин до впливів алергенів — сторонніх речовин як органічного, так і неорганічного походження (білків, бактерій, пилку рослин, лікарських препаратів тощо).
Анаболізм (асиміляція) — процес синтезу власних біополімерів, що супроводжується поглинанням енергії.
А
Аналізатори — системи, які складаються з рецептора, нерва й центру в корі великих півкуль, що аналізує збудження.
Анатомія — наука, що вивчає форму та будову організму людини й тварин, а також закономірності розвитку цієї будови в їхній функціональній взаємодії з навколишнім середовищем, зважаючи на вікові зміни, статеві відмінності й індивідуальні особливості.
Антиген — чужорідна речовина вуглеводної або білкової природи, генетична інформація про яку в організмі відсутня.
Антитіло — білкова сполука, яку специфічно виробляють імунні клітини організму у відповідь на проникнення чужорідного антигену.
Антропогенез — процес виникнення й історико- еволюційного формування фізичного типу людини, діалектично пов'язаний із розвитком її первинної трудової діяльності, свідомості, виразного мовлення, первісних форм суспільства.
Артерії — кровоносні судини, що несуть кров від серця до органів і тканин.
Б
Біополімери — високомолекулярні природні сполуки, що складають структурну основу клітин усіх організмів і відіграють першорядну роль у процесах їхньої життєдіяльності. До них належать білки, нуклеїнові кислоти й полісахариди.
Біоритми — регуляторні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя — молекулярному, клітинному, тканинному, органному, організ- меному, популяційному й біосферному.
В
Вагітність — сукупність фізіологічних процесів, пов'язаних із розвитком плоду в материнському організмі (у матці) у ссавців, зокрема людини.
Вени — судини, що несуть венозну кров від органів і тканин до серця. Винятком є легеневі вени, які несуть із легень артеріальну кров.
Виділення — процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин.
Вища нервова діяльність — це сукупність нервових процесів, що визначають поведінку, психічні характеристики індивіда й адаптацію організму до мінливих умов зовнішнього середовища.
Вітаміни — життєво важливі речовини, у дуже малій кількості необхідні для нормального функціонування будь-якого організму.
Г
Газообмін — процес обміну газом між організмом і зовнішнім середовищем.
Гальмування — процес слабшання або зупинки проведення збудження нервовими волокнами.
Гамети — статеві, або репродуктивні, клітини тваринних і рослинних організмів, що забезпечують унаслідок злиття розвиток нової особини та передачу спадкових ознак від батьків до нащадків.
Гаметогенез — процес розвитку й формування статевих клітин — гамет. Гаметогенез чоловічих гамет називається сперматогенезом, жіночих — овогенезом.
Гемоглобін — дихальний пігмент крові людини, хребетних і деяких безхребетних тварин. Складається з білкової частини глобіну і гему, що надає крові червоного кольору. Транспортує кисень від органів дихання до тканин тіла і вуглекислий газ від тканин до органів дихання.
Гігієна — наука про створення оптимальних умов для життєдіяльності людини.
Гіпноз — близький до сну стан людини й вищих хребетних тварин, який виникає під впливом дуже сильних раптових або дуже слабких одноманітних зовнішніх подразників.
Гормони — біологічно активні речовини, що виділяються залозами внутрішньої секреції або скупченнями спеціалізованих клітин організму і впливають цілеспрямовано на інші органи й тканини.
Гормони — біологічно активні речовини, що виділяються залозами внутрішньої секреції або скупченнями спеціалізованих клітин організму та цілеспрямовано впливають на інші органи й тканини.
Д
Дендрити — численні сильно розгалужені короткі відростки, що відходять від тіла нейрона, передають нервовий імпульс від інших нервових клітин.
Дистрофія — голодна хвороба, виснаження, спричинене порушенням харчування — тривалим неповноцінним харчуванням або повним голодуванням.
Дихання — процес, що дає можливість тваринним і рослинним організмам одержувати кисень, звільняти вуглекислоту й запасати енергію харчових речовин у формі, доступній для використання, зазвичай у вигляді макроенергетичних зв'язків АТФ.
Діафіз — кінцеві ділянки трубчастої кістки, утворені компактною кістковою речовиною, заповнені жовтим кістковим мозком.
Е
Евкаріоти — одноклітинні або багатоклітинні організми, у клітинах яких, на відміну від прокаріотів, є сформоване ядро.
Ембріон — зародок тварин і людини.
Емоції — процес ситуаційного переживання, ставлення до навколишніх об'єктів, реакції на зовнішні та внутрішні подразники, що виявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву.
Епіфіз — частина трубчастої кістки; утворений губчастою кістковою тканиною, покритий гіаліновим хрящем, містить червоний кістковий мозок, бере участь у кровотворенні.
Еритроцити — одна з форм клітин крові людини, хребетних і деяких безхребетних тварин, високодиференційовані червоні, без'ядерні клітини, що здійснюють дихальну функцію.
Ж
Живлення — сукупність процесів надходження в організм, перетравлювання, усмоктування й засвоєння ним поживних речовин; складова частина обміну речовин.
Життєва форма — морфологічна будова рослин, що склалась у процесі еволюції й відбиває в зовнішньому вигляді пристосування їх до умов існування.
З
Загартовування — комплекс методів, спрямованих на підвищення функціональних резервів організму та його опірності до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища.
Залози — клітини або органи, основною функцією яких є вироблення секретів.
Запліднення — процес злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет) рослинних і тваринних організмів. Основа статевого розмноження.
Зародок — у рослин — зачаток нової особини папоротеподібних і насінних рослин.
Звички — внутрішня потреба виконувати певні дії.
Здібності — стійкі психічні властивості людини, які є необхідною умовою успіху її навчальної, виробничої та іншої діяльності.
Зигота — запліднене яйце, диплоїдна клітина, що утворюється у тварин і рослин у результаті злиття двох статевих клітин (гамет).
І
Ілюзія — тип сприйняття, за якого в мозку формується викривлене відображення предмета.
Імунітет — вияв дії призначених для збереження сталості внутрішнього середовища захисних реакцій організму на генетично сторонні речовини — антигени.
Інстинкт — сукупність складних, спадково зумовлених актів поведінки, характерних для особин певного виду в конкретних умовах.
Інфекція — проникнення патогенних мікроорганізмів в організм людини, тварин або рослин, розмноження з дальшим розвитком складного комплексу їхньої взаємодії — від носія до вияву хвороби.
К
Капіляри — дрібні судини, що пронизують органи й тканини тварин із замкненою кровоносною системою.
Катаболізм (дисиміляція) — процес розщеплення складних речовин до простих, що їх організм здатний засвоїти; супроводжується виділенням енергії.
Кістка — тверде утворення, що служить опорою внутрішнього скелета; сформована кістковою тканиною.
Клітина — елементарна жива система, основна структурна й функціональна одиниця всіх живих організмів.
Кров — «рідка тканина» внутрішнього середовища, що циркулює в кровоносній системі всіх хребетних і деяких безхребетних тварин; один із видів сполучної тканини.
Кровообіг — циркуляція крові у тварин і людини, що забезпечує обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем.
Л
Лейкоцити — одна з форм клітин крові (а також лімфи) людини й тварин, безбарвні клітини з різною формою ядер.
Лейкоцити — формені елементи крові, що забезпечують імунітет організму, не мають певної форми, містять ядро. Утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах.
Лімфа — прозора рідина, хімічним складом подібна до плазми крові.
Лімфоцити — один із різновидів лейкоцитів; здатні виробляти антитіла.
Лімфоцити — одна з форм лейкоцитів хребетних тварин і людини, що належить до групи агранулоцитів. Лімфоцити людини — клітини кулястої форми, мають велике округле ядро, оточене цитоплазмою з багатьма рибосомами.
Ліпоцити — клітини жирової тканини, містять краплі жиру.
Лордоз — скривлення (вигин) хребта людини в шийному та поперековому відділах опуклістю вперед.
М
Мейоз — форма поділу ядер, що супроводжується зменшенням кількості хромосом від диплоїдної до гаплоїдної. Є способом поділу статевих клітин, забезпечує збереження кількісної сталості генетичного матеріалу.
Менструальний цикл — фізіологічний процес в організмі жінок, протягом якого дозрівають фолікул та яйцеклітина; відбувається під контролем гормонів залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, яєчника).
Метаболізм — процес обміну речовин в організмі.
Мислення — процес опосередкованого відображення об'єктивної дійсності, тобто така ідеальна діяльність, коли інформацію про дійсність одержують шляхом зіставлення, перетворення та взаємозв'язку пізнаваних образів.
Мітоз — непрямий поділ клітин, що проходить у кілька етапів, у результаті якого генетична інформація точно й рівнозначно розподіляється між дочірніми клітинами. Є основним способом поділу соматичних клітин, біологічне значення полягає в підтримуванні кількості хромосом.
Мовлення — спосіб передачі думок, властивий тільки людині; забезпечує обмін інформацією між індивідами. Розрізняють усне і письмове мовлення.
Н
Навички — багаторазово повторювані дії, особливістю виконання яких є автоматизація; їх формування контролюється свідомістю, а вияви не потребують контролю.
Народність — історично сформована група людей, які мають спільну територію, мову та культуру.
Нація — історично сформована спільнота людей, що утворюється в процесі усталення їхніх спільних економічних зв'язків, території, мови, особливостей поведінки, культури й традицій.
Нейроглія — компонент нервової тканини; гліальні клітини оточують нервові й виконують трофічну, захисну та підтримувальну функції.
Нейрон — структурний елемент нервової тканини, що має специфічні властивості — провідність і збудливість.
Нервова система — сукупність структур в організмі тварин і людини, що здійснюють взаємозв'язок окремих органів між собою і всього організму з навколишнім середовищем.
Нефрон — основний структурний і функціональний елемент нирок хребетних тварин і людини.
О
Обдарованість — індивідуальна потенційна своєрідність задатків людини, завдяки яким людина може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності.
Окістя — оболонка, що вкриває кістку зовні; утворена сполучною тканиною, багата на кровоносні судини, бере участь у рості й регенерації кістки.
Онтогенез — індивідуальний розвиток особин від моменту зародження до природної смерті або до припинення існування одноклітинного організму в результаті поділу.
Осеїн — органічна речовина кістки, що надає їй пружності та гнучкості.
П
Пам'ять — один з основних пізнавальних процесів, що охоплює закріплення, збереження та відтворення людиною її попереднього досвіду.
Підсвідомість — процес аналізу інформації та формування поведінкових реакцій, що не досягають рівня свідомості.
Плід — орган розмноження квіткових рослин, що розвивається із зав'язі квітки після запліднення і служить для формування, захисту й розповсюдження насіння.
Подразливість — здатність живих клітин, тканин або цілого організму реагувати на зовнішні чи внутрішні впливи — подразники; лежить в основі пристосування до мінливих умов середовища.
Популяція — сукупність особин одного виду, які протягом тривалого часу населяють певну ділянку — ареал виду — і так чи інакше ізольовані від особин інших популяцій того самого виду. Між особинами популяцій відбувається вільне схрещування.
Пульс — ритмічні поштовхи-коливання стінок кровоносних судин у тварин і людини, спричинювані викиданням крові із серця під час кожного його скорочення.
Р
Раса — група індивідів, що історично сформувалася в певних геологічних умовах і має спільні спадково зумовлені морфологічні та фізіологічні ознаки.
Реабсорбція — процес зворотного всмоктування в кров води, глюкози, амінокислот, вітамінів; здійснюється в ниркових канальцях, результатом є утворення кінцевої сечі.
Регуляція нейрогуморальна — регуляція фізіологічних процесів організму відповідно до його потреб і змін навколишнього середовища, що здійснюється за допомогою двох механізмів: нервового (за допомогою нервової системи) і гуморального (за участі гуморальних чинників).
Рефлекс — реакція організму, що здійснюється нервовою системою у відповідь на вплив зовнішніх чи внутрішніх подразників.
Розмноження — властива всім живим організмам здатність до відтворення, що забезпечує безперервність і наступність поколінь. Розрізняють нестатеве, вегетативне і статеве розмноження.
С
Саморегуляція — здатність біологічної системи до відновлення стабільного рівня тих чи інших функцій після їх зміни.
сарколема — оболонка, міцно сполучена з м'язовим волокном; перешкоджає надмірному розтяганню міофібрили.
свідомість — одне з найбільш складних психічних явищ, властивих тільки людині, процес відображення дійсності мозком людини; охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану активність людини; є вищою формою відображення матерії.
Сенсори — високоспеціалізовані органи, що служать для сприймання дії на організм різних подразників.
Серцевий цикл — певна послідовність роботи м'язів передсердь і шлуночків, що забезпечує циркуляцію крові в організмі.
Скелет — сукупність кісток тіла, з'єднаних між собою.
Сон — періодичний стан організму людини й тварин, що характеризується відключенням свідомості та зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.
Сперматогенез — розвиток сперматозоїдів у людини, тварин і деяких рослин.
Сприйняття — відображення в мозку людини цілісного образу предмета.
Стать — сукупність ознак, що забезпечують статеве розмноження й відрізняють жіночі і чоловічі особини.
Стрес — неспецифічна реакція організму людини й тварин на незвичні або сильні подразнення.
Т
Темперамент — індивідуальні особливості психіки людини й вищих тварин, в основі яких лежить відповідний природжений тип нервової системи.
Тканини — група клітин, які подібні будовою й походженням і виконують однакову функцію.
Травлення — процес механічної та хімічної обробки їжі, її всмоктування й засвоєння.
Тромбоцит — формений елемент крові; бере участь в утворенні тромбу, має округлу або овальну форму; ядро відсутнє; утворюється в червоному кістковому мозку.
У
Увага — чинник, що регулює процес сприйняття інформації.
Ф
Фагоцитоз — процес поглинання та знешкодження мікроорганізмів фагоцитарними клітинами (фагоцитами).
Ферменти — ензими, складні біологічні сполуки, що утворюються в живих клітинах і прискорюють процеси обміну речовин.
Фізіологія — наука, що вивчає життєдіяльність організму та його частин — систем, органів, тканин, клітин.
Фільтрація — процес надходження плазми крові з капілярів клубочка в порожнину капсули Шумлянського—Боумена, здійснюється завдяки високому тиску в капілярах клубочка, результатом є утворення первинної сечі.
Ч
Чутливість — здатність живих організмів сприймати дію зовнішніх чи внутрішніх подразників.