ТЕПЛОВИЙ УДАР – це порушення життєдіяльності організму (паталогічний стан), зумовлений перегріванням усього організму внаслідок дії теплових чинників.
Симптоми теплового удару: головний біль, задишка, запаморочення,
шум у вухах, слабкість, частішає пульс, температура тіла може досягати 40-41° С, втрата свідомості.
Причини теплового удару:
• перегрівання під впливом високої температури навколишнього середовища (виробництво із високою температурою, так звані «гарячі цехи», райони із жарким кліматом, важка фізична робота в синтетичному одязі, тривале перебування у душному приміщенні тощо);
• погана вентиляція в приміщенні;
• занадто велика маса тіла, стреси, серцево-судинні та ендокринні захворювання тощо;
• порушення в організмі тепловіддачі (наприклад, синтетичний одяг заважає випаровуванню поту, погана вентиляція в приміщенні).
Небезпека теплового удару: підвищення температури тіла понад 42 °С призводить до загибелі, бо білки організму при такій температурі змінюють свої природні властивості, кров стає в'язкою, порушується рівновага солей в організмі, що призводить до кисневого голодування тканин, особливо головного мозку.
Без вчасної допомоги потерпілий може загинути через зупинку дихання та кровообігу.
Допомога при тепловому ударі:
• якщо потерпілий при свідомості, дають випити прохолодної води; якщо знепритомнів, слід дати понюхати нашатирного спирту і викликати лікаря; у разі зупинки дихання негайно почати робити штучне дихання й непрямий масаж серця до прибуття лікаря;
• потерпілого необхідно перенести в прохолодне місце;
• розстебнути або зняти верхній одяг;
• покласти так, щоб голова була трохи піднята;
• на голову та ділянку серця покласти холодний компрес, тіло обтерти холодною водою чи обгорнути мокрою тканиною, створити рух повітря для підсилення випаровування поту.
Профілактика теплового удару:
• запобігання зневодненню організму та вживання якомога більшої кількості води;
• у спекотний день слід обирати одяг з легких натуральних світлих тканин, не забувати про головний убір;
• людям похилого віку та дітям під час підвищеної сонячної активності краще утриматися від прогулянок.
СОНЯЧНИЙ УДАР – тепловий удар, зумовлений інтенсивною та тривалою дією сонячного проміння на організм людини, зокрема на голову, незахищену головним убором у теплу пору.
Причини сонячного удару:
• перегрівання під впливом високої температури навколишнього середовища (тривала дія прямого сонячного проміння, відсутність головного убору тощо);
• порушення в організмі тепловіддачі.
Небезпека підвищення температури тіла понад 42 °С призводить до загибелі, бо білки організму при такій температурі змінюють свої природні властивості. Без вчасної допомоги потерпілий може загинути через зупинку дихання та кровообігу.
Симптоми сонячного удару: загальна слабкість, спітнілість, головний біль, запаморочення, нудота, блювання, біль у ногах та спині, шум у вухах, згодом при подальшому впливові високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка, пульс слабшає і може зовсім зникнути, з'являються марення, галюцинації та судоми, настає непритомність, температура тіла може підвищитися до 40-41°С.
Допомога при сонячному ударі, аналогічна до допомоги при тепловому ударі.
ОПІКИ ШКІРИ.
Причини опіків:
• сонячне проміння;
• висока температура;
• електричний струм;
• деякі речовини (кислоти або луги);
• контакт з вогнем, сильно розігрітими предметами, речовинами (наприклад, киплячою водою або жиром).
Ступені опіків:
• опіки 1-го ступеня уражають зовнішній шар шкіри;
• при опіках 2-го ступеня на шкірі з'являються пухирі різних розмірів;
• при опіках 3-го і 4-го ступенів уражаються не тільки шари шкіри, а й тканини, розташовані глибше (уражені ділянки шкіри мертвіють, утворюються виразки, що створює умови для проникнення в організм інфекції).
Тяжкість опіку залежить від ступеня опіку і його площі.
Перша допомога при термічних та хімічних опіках.
• зняти одяг, на якому гарячий жир, кип'яток чи хімічна речовина;
• при незначних опіках хімічними речовинами місце треба промити великою кількістю холодної проточної води, якщо опік спричинено кислотою, краще промити ушкоджене місце розчином питної соди, а потім великою кількістю води, а якщо лугами, то слабким розчином оцту, а потім водою;
• на вражене місце слід негайно накласти стерильну пов'язку зі спиртом, горілкою, одеколоном або слабким розчином перманганату калію (кілька крупинок на склянку води), що стримує подальше руйнування клітин і водночас знезаражує місце ушкодження (пухирі не збільшуються і досить швидко зникають больові відчуття);
• потерпілого слід напоїти чаєм або мінеральною водою;
• при тяжкості опіку доставити до лікарні.
Неприпустимо торкатися місця опіку руками, проколювати пухирі, змащувати рани олією, бо це прискорює проникнення у відкриту рану інфекції.
ОБМОРОЖЕННЯ – це локальне ушкодження тканин (наприклад, носу, кінчика вух, пальців рук і ніг, кінцівок тощо), спричинене дією низьких температур.
Ознаки обмороження: ушкоджена ділянка тіла втрачає чутливість, немовби її не існує, шкіра стає блідою, температура її знижується.
Ступені обмороження за глибиною ураження:
• 1-й ступінь - шкіра стає блідою;
• 2-й ступінь - з'являються пухирі, шкіра довкола них стає синювато-червоною;
• 3-й ступінь - настає часткове змертвіння м'яких тканин;
• 4-й - настає повне змертвіння м'яких тканин і кістки.
Перша допомога при відмороженнях.
• Для відновлення кровообігу в обмороженій ділянці тіла її протирають спиртом або горілкою, змащують вазеліном або несолоним жиром і обережно розтирають знезараженою спиртом сухою рукою у напрямку до серця, поки не відновиться чутливість шкіри.
• На сильно обморожену ділянку накладають пов'язку, змочену одеколоном або горілкою, а потім - стерильну пов'язку.
• Потерпілого за глибокого ураження відправляють до лікарні.
Пам'ятайте!
• Не можна розтирати обморожені ділянки снігом, щоб не занести інфекції.
• Розтирання слід робити обережно, бо замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів.
ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ - це ушкодження тканин, спричинене дією низьких температур.
Куріння тютюну і вживання спиртних напоїв на холоді призводить до застійних явищ в капілярах і прискорює переохолодження.
Ознаки переохолодження: починає морозити, потім з'являється в'ялість, апатія, сонливість, закляклість, губи і ніс синіють, послаблюється робота серця.
Перша допомога при переохолоджені.
• Потерпілого вносять у тепле приміщення, при потребі роблять йому штучне дихання та непрямий масаж серця.
• Зігрівають у ванні (поступово підвищуючи температуру від кімнатної до температури тіла людини), обережно розтирають кінцівки у напрямку до серця доти, доки тіло не стане м'яким і пружним.
• Після цього потерпілого кладуть у ліжко, накривають ковдрою, дають напитися гарячого чаю.
• Надавши першу допомогу, відправляють до лікарні.