ОПОРА - життєва функція, що забезпечує збереження форми тіла, здійснення зовнішніх і внутрішніх рухів, захист важливих органів.
РУХ - життєва функція, що здійснюється м'язовою системою й забезпечує зовнішнє переміщення в просторі та діяльність внутрішніх органів.
Всі рухи тіла людини пов'язані зі збереженням рівноваги.
Умова рівноваги тіла - проекція центру тяжіння перебуває в межах площі опори тіла.
|
Тіло людини, як і будь-яке фізичне тіло, має площу центр тяжіння й площу опори, яка визначається контуром, утвореним лініями, що з'єднують точки опори тіла.
Якщо стояти рівно, то центр тяжіння розташовується приблизно на рівні другого крижового хребця. При сидінні проекція центру тяжіння вашого тіла виходить за межі того місця, де розташовані стопи, тому щоб встати, потрібно прийняти таку позу, аби проекція опинилася між ступнями, тому ви мимоволі нахиляєтеся вперед або підсовуєте ноги під стілець. Коли нести відро води в одній руці, то тіло відхиляється в протилежний бік, а для збереження рівноваги рефлекторно витягуєть друга рука майже горизонтально. Якщо при ходьбі людина спотикнулась, то вона мимоволі викидає одну ногу вперед, і, якщо вдається зробити це швидко, тіло зберігає вертикальне положення. Ходьба людини насправді є низкою падінь уперед, яким своєчасно запобігає та нога, що, опускаючись, стає опорною (відновити рівновагу, яка порушиться під час підняття лівої п'ятки, бо тулуб нахиляється уперед, допомагає піднята вгору права нога і навпаки). |
Порожнини тіла людини.
Опора, рух та форма тіла пов'язані зі способом життя організмів:
• водні тварини з прикріпленим чи малорухливим способом життя, мають твердий зовнішній скелет (екзоскелет);
• малорухливі тварини ґрунту, води чи паразити мають рідкий внутрішній скелет (гідроскелет);
• тварини і люди здатні до швидкого руху, тому мають твердий внутрішній ендоскелет із «набором важелів».
ОПОРА ТА РУХ ЛЮДИНИ.
| Функцію опори здійснюють | Рух забезпечують |
| Молекулярний рівень | |
| Неорганічні речовини (вода, кальцій карбонат, кальцій фосфат) надають міцності та твердості, органічні речовини (колаген, осеїн) надають гнучкочті та пружності | йони Кальцію, Натрію, Калію у виникненні збудження, скоротливих білків міозину й актину, глікогену, глюкози й АТФ як джерел енергії при скороченні |
| Клітинний рівень | |
| живі клітини хрящової (хондроцити), кісткової (остеоцити) тканин та міжклітинна речовина | живими м'язовими клітинами (міоцити, кардіоміоцити) і м'язовими волокнами |
| Тканинний рівень | |
| Сполучні опорні тканини (хрящова та кісткова). Ці тканини живі й можуть наростати в тілі | посмугованою й непосмугованою м'язовою тканинами |
| Органний рівень | |
| Хрящі та кістки | гладкі, скелетні й серцевий м'язи |
| Системний рівень | |
| Хрящі, кістки, зв'язки формують кістковий ендоскелет - пасивну частину опорно-рухової системи | м'язова система є активною частиною опорно-рухового апарату |
| Організмовий рівень | |
| Особливості опори: можливість прямоходіння, мовлення та праці, опора визначає форму тіла. | м'язова система людини поділяється на відділи: м'язи голови, м'язи тулуба й м'язи кінцівок |
ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА – це скелет та м'язи, які функціонують у тісному взаємозв'язку.
Кістки ж можуть рухатися тільки завдяки скороченню м'язів, що прикріплюються до них, саме м'язи зі зв'язками утримують кістки у певному положенні. Опорно-рухова система складається з «пасивного» скелету і «активної» м'язової частини.
Опорно-рухову систему називають ще й руховим апаратом.
Скелет побудований з кісткової та хрящової тканин, а м'язи утворені м'язовою тканиною.
Кістки дають тілу опору, скелетні м'язи - силу й міць.
Спільну роботу скелета та м'язів забезпечують з'вязки, хрящі, сухожилля.
• Зв'язки утримують кістки разом у суглобі.
• Кістки в суглобі вкриті хрящем, щоб унаслідок тертя вони не руйнувалися.
• Переважна кількість скелетних м'язів прикріплюються до кісток за допомогою сухожиль.
Опорно-рухова (скелетна і м'язова) система людини.
|
Скелетна система - це сукупність кісток, з'єднаних між собою). Пасивна частина. У дитини понад 300 кісток, у дорослого - 206, бо до досягання зрілого віку окремі кістки зростаються. Становить близько 10 % від маси тіла. |
М'язова система – сукупність скелетних м'язів. Активна частина. Тіло дорослої людини складається із 639 м'язів, що складають приблизно 6 млрд м'язових клітин. У дорослої людини становить близько 44 % від загальної маси тіла, у спортсменів ще більше. М'язи повністю вкривають скелет людини, лише в деяких місцях кістки розміщені безпосередньо під шкірою, тому теж визначають фігуру людини. |
|
1. Скелет голови: а) мозковий відділ; б) лицевий відділ |
1. М'язи голови: а) мімічні м'язи; б) жувальні м'язи |
|
2. Скелет тулуба: а) хребет; б) грудна клітка |
2. М'язи тулуба: а) м'язи грудей; б) м'язи спини; в) м'язи живота |
|
3. Скелет верхніх кінцівок: а) плечовий пояс; б) скелет вільної верхньої кінцівки; |
3. М'язи верхніх кінцівок. |
|
3. Скелет нижніх кінцівок: а) тазовий пояс; б) скелет вільної нижньої кінцівки |
3. М'язи нижніх кінцівок. |
ФУНКЦІЇ ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИ — механічні (захист, форма, рух) та біологічні (кровотворення, теплоутворення, депонування, обміну речовин).
Скелетна частина.
| Опорна | допомагає тілу зберігати певну форму та визначає розміри тіла, підтримує у вертикальному положенні (кістки створюють каркас, який зумовлює положення внутрішніх органів і не дає їм зміщуватися) |
| Захисна | кістки захищають внутрішні органи (наприклад череп захищає головний мозок, хребет – спинний мозок, грудна клітка - легені й серце, кістки таза — сечостатеві органи тощо) |
| Рухова | забезпечується взаємодією кісток та м'язів, бо кістки як «важелі» для переміщення тіла та його частин |
| Кровотворення | червоний кістковий мозок утворює клітини крові (еритроцити) |
| Депонування речовин | мінеральні солі, насамперед Кальцій і Фосфор, за необхідності надходять із кісток |
| Мовленнєва | хрящі гортані, голосові зв'язки, підязикова та нижньощелепна кістки беруть участь у мовленні |
М'язова частина.
| Опорна | утримує внутрішні органи |
| Захисна | м'язи, зокрема живота, захищають внутрішні органи |
| Рухова | забезпечується взаємодією кісток та м'язів, м'язи внутрішніх органів здійснюють переміщення крові, їжі, сечі |
| Дихальна | діафрагма і міжреберні м'язи забезпечують дихальні рухи |
| Депонування речовин | м'язи запасають глікоген |
| Мовленнєва | м'язи язика беруть участь у мовленні |
| Теплоутворення | при скороченні м'язів виділяється тепло |
| Енергетична | глікоген у м'язах - запас енергії |
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИ.
Зміни у скелеті.
● Окостеніння скелета продовжується в дитячому і підлітковому віці, завершується (остаточне скостеніння пластинок росту) після періоду статевого дозрівання людини.
● Ріст кісток здійснюється нерівномірно й триває до 20-24 років (найбільший приріст кісток у 1-2 роки, потім сповільнюється та прискорюється при статевому дозріванні).
● Формування вигинів хребта завершується до 18-20 років (коли дитина вчиться тримати голову, утворюється шийний вигин до переду — шийний лордоз; коли дитина вчиться сидіти, виникає грудний вигин до заду — грудний кіфоз; під час набуття здатності стояти й ходити формується поперековий лордоз).
● Рухливість у різних відділах хребта розвивається нерівномірно: найбільша - у 8 – 9 років, після 15 – 17 років - зменшується.
● З віком міжхребцеві диски втрачають еластичність, кістки втрачають органічні речовини, щільність кісток досягає максимуму у віці 30-35 років, а далі поступово зменшується.
● З початком ходіння формується склепіння стопи.
● У немовлят кістки черепа з'єднані сполучнотканинними перетинками, які згодом костеніють, що забезпечує можливість значного збільшення головного мозку протягом перших двох років життя дитини.
● Ріст кісток черепа нерівномірний: в 13 – 14 років лицьовий відділ черепа починає переважати над мозковим.
● Протягом життя змінюється форма грудної клітки: у немовляти вона ніби стиснута з боків, у дорослої людини переважає поперековий розмір.
Зміни в м'язах.
● Інтенсивне збільшення маси м'язів відбувається від 14 до 16 років (подовження м'язів, збільшення довжини сухожиль та діаметра м'язових волокон). Це найкращий період для початку занять силовими фізичними вправами.
● У процесі розвитку у немовлят у першу чергу розвиваються м'язи живота, з початком повзання і ходьби розвиваються м'язи кінцівок і спини.
● Загалом маса м'язів за весь період росту збільшується в 35 разів.
● Ріст м'язів закінчується до 20-25 років.
● З віком кількість скелетних м'язів зменшується, частково м'язи замінюються жировою тканиною, атрофуються.
● Для м'язів немовлят характерний збільшений тонус, який зникає протягом першого року життя з набуттям м'язами здатності розслаблюватися, готуючись до ходьби.
● Під час старіння організму кількість мітохондрій у м'язових клітинах зменшується, тому м'язи поступово втрачають силу скорочень і витривалість.