М'ЯЗОВУ СИСТЕМУ утворює сукупність м'язів.
М'яз - орган руху в тварин і людини, який складається з м'язової тканини, здатної до скорочення під дією нервових імпульсів.
|
При посмішці працює всього 17 м'язів, при насуплені - аж 43 м'язи. У здійсненні кожного кроку беруть участь до 300 скелетних м'язів. Найдовший м'яз людини - кравецький м'яз стегна. Найкоротший м'яз - стремінцевий м'яз середнього вуха людини. Найсильніший м'яз - чотириголовий м'яз стегна. М'язова маса втрачається значно повільніше, ніж набувається шляхом тренування. |
РІЗНОВИДИ М'ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ ЛЮДИНИ.
М'язові тканини утворені м'язовими клітинами або волокнами і характеризуються наявністю міофібрил, збудливістю й скоротливістю.
СКЕЛЕТНА ПОСМУГОВАНА М'ЯЗОВА ТКАНИНА.
Завдяки упорядкованому розташуванню міофібрил у волокнах скорочення тканини потужні, швидкі, із втомою й довільні.
Скелетних м'язів налічують близько 600.
Рух кісток забезпечують скелетні м'язи, які кріпляться переважно до кісток.
Особливості будови:
• Складається з волокон, які утворюються внаслідок часткового об'єднання мембран, цитоплазми і скорочувального апарату безлічі окремих клітин.
• Клітини міоцити мають багато ядер.
• У цитоплазмі міоцитів містяться довгасті білкові утворення – міфібрили.
• Скоротливим елементом тканини є скоротливі білки – актин і міозин, нитки яких поєднані між собою поперечними містками у міфібрилах, та при збудженні
нитки актину за допомогою поперечних містків втягуються поміж ниток міозину і довжина м'яза зменшується завдяки енергії АТФ.
• Волокна мають добре виражену поперечну смугастість (товсті нитки міозину розміщуються між тонкими нитками актину, тому під світловим мікроскопом на м'язових волокнах помітні темні смужки, де вони перекриваються, які чергуються зі світлими, де вони не перекриваються).
• Має велику мережу периферичних і соматичних нервів і кровоносних судин.
• У цитоплазмі м'язового волокна велика кількість мітохондрій та особливих молекул міоглобіну - дихальний пігмент, що переносити кисень та забарвлює м'язові волокна в червоний колір.
• Ядра у волокні білковими нитками відтіснені до мембрани.
Розміщення: утворює скелетні м'язи, діафрагму, мімічні м'язи, м'язи язика, гортані, верхньої частини стравоходу.
Функції: забезпечує потужні швидкі скорочення скелетної мускулатури.
ПОСМУГОВАНА СЕРЦЕВА М'ЯЗОВА ТКАНИНА.
Скорочується серцева тканина швидко, ритмічно, без втоми, скорочення її є мимовільними.
Особливості будови:
• За будовою він подібний до посмугованого скелетного м'яза, але виконує функції непосмугованої тканини — забезпечує рух крові по судинах.
• Складається з клітин кардіоміоцитів, які на кінцях розгалужуються та сполучаються одна з одною у волокна за допомогою особливих поверхневих виростів, тому збудження з однієї клітини поширюється за весь серцевий м'яз (він увесь скорочується водночас, що забезпечує одночасне і узгоджене скорочення шлуночків і передсердь).
• Клітини мають добре виражену поперечну смугастість.
• Клітини мають центральне розташування одного або двох ядер.
• Серцеві волокна мають відносно менше міофібрил і більше мітохондрій порівняно зі скелетними.
Розміщення: серцевий м’яз (міокард).
Функції: забезпечує швидкі ритмічні скорочення серцевого м'яза, що не підкоряються людській волі.
НЕПОСМУГОВАНА (ГЛАДЕНЬКА) М'ЯЗОВА ТКАНИНА.
Скорочення непосмугованої тканини повільне, ритмічне, без втоми, мимовільне, тобто не є підконтрольним свідомості людини.
Особливості будови:
• Складається з невеликих веретеноподібних одноядерних клітин міоцитів довжиною від 20 до 100 мкм, зібраних у пучки або пласти.
• Не має поперечної смугастості (їхні скоротливі білки не мають чітко упорядкованого розміщення), тому клітини скорочуються мимовільно, але тривалий час можуть перебувати у скороченому стані.
Розміщення: стінки порожнистих внутрішніх органів — судин, шлунка, кишечнику, сечового міхура, кровоносних судин тощо.
Функції: забезпечує відносно повільне ритмічне скорочення м'язів внутрішніх органів, що не підкоряється людській волі: рухи кишечнику, сечовипускання, зміну просвіту судин тощо.
ЗАБАРВЛЕННЯ М'ЯЗА.
У цитоплазмі м'язового волокна розміщуються особливі молекули міоглобіну – дихальний пігмент, що переносить кисень у м'язах та забарвлює м'язові волокна в червоний колір.
Залежно від умісту міоглобіну в цитоплазмі м'язових волокон розрізняють білі (волокна швидко скорочуються і забезпечують активний рух) та червоні (скорочуються повільно й слугують для підтримки рівноваги) м'язові волокна.
Білі волокна сильніші, проте вони витримують значні навантаження протягом короткого часу, червоні м'язові волокна слабкіші, але вони пристосовані до тривалих навантажень.
У білих м'язових волокнах густина міофібрил значно більша, ніж у червоних.
Міоглобін — білок, що за хімічним складом і властивостями близький до гемоглобіну крові, що легко зв'язує кисень, утворюючи сполуку оксиміоглобін, є джерелом кисню для м'язів.
СКЕЛЕТНИЙ М'ЯЗ.
У м'язі містяться кровоносні судини (кров постачає м'язам кисень та поживні речовини і видаляє з них кінцеві продукти обміну речовин) і нервові волокна (нерви контролюють і регулюють роботу м'язів). М'язи здебільшого мають червоно-бурий колір.
Скелетний м'яз складається зі скорочувальної і нескорочувальної частин.
Відділи скелетного м'яза:
• головка (початковий нерухомий відділ м'яза при скороченні);
• черевце, або тіло (потовщена середня частина м'яза, скоротлива активна частина).
• хвіст (протилежний рухливий до головки кінець, перекинутий через суглоб до іншої кістки).
БУДОВА СКЕЛЕТНОГО М'ЯЗА.
Фасцією (з латин. пов'язка, зв'язка) - тонкою оболонкою зі щільної сполучної тканини зверху вкритий увесь м'яз.
Значення фасції:
• прошарок відокремлює різні групи м'язів, робить їх порівняно самостійними, забезпечуючи унікальні складні рухи різних частин тіла;
• зменшує тертя м'язів;
• перешкоджає перерозтяганню м'яза.
Черевце, сформоване пучками м'язових волокон, переходить на кінцях у сухожилля. Один кінець сухожилка переходить в зовнішню оболонку м'яза, а інший — дуже міцно приєднується до окістя в місці горбкуватості кісток для спільної роботи. Сухожилки мають білий колір.
|
Будова сухожилля. Утворене щільною сполучною тканиною, основу якої становлять волокна з білка колагену, переплетені між собою, що надає їм надзвичайної міцності. До складу сухожилля входять кровоносні судини, які забезпечують його клітини поживними речовинами й киснем. Форма сухожилля може бути різною: у великих м'язів воно зазвичай має циліндричну форму, інші м'язи можуть мати плоскі, округлі, стрічкоподібні або пластинчасті сухожилля. Значення сухожилля: • прикріплює м'яз до кістки скелета; • перешкоджає надмірному розтяганню. |
Кожен м'яз складається з пучків м'язових волокон (у дрібних м'язах декілька сотень, у великих декілька тисяч). Кожний пучок вкритий оболонкою зі сполучної тканини. Пучки пронизують кровоносні капіляри.
М'язові волокна утворюється внаслідок часткового об'єднання мембран, цитоплазми і скорочувального апарату безлічі окремих клітин, мають циліндричну форму й розташовані паралельно (діаметр волокна 0,01 – 0,1 мм, довжина може досягати кількох сантиметрів, причому чим частіше й напруженіше працює м'яз, тим його волокна товщі й м'яз міцніший). Кожне окреме волокно вкрите оболонкою зі сполучної тканини. На кінцях волокна поверхнева мембрана зливається з волокном сухожилля, яке кріпиться до кістки. Посередині кожного волокна знаходиться нервово-м'язове з'єднання, де розміщуються закінчення аксона нейрона. Нейрони беруть участь у регуляції роботи м'яза. М'язові волокна є структурною і функціональною одиницею скелетного м'яза.
Міоцити – довгі багатоядерні клітини скелетних посмугованих м'язів, у яких міститься багато мітохондрій (робота м'язової клітини дуже напружена й потребує багато енергії та кисню), величезні запаси глікогену (як джерело енергії під час скорочення після перетворення на глюкозу) та дихальний пігмент міоглобін. Міоцити мають специфічні білкові органели міофібрили (скорочувальні волоконця).
Міофібрили (з грецьк. м'яч і латин, волоконце, нитка) утворюють скоротливі білкові молекули надзвичайно складної будови: актин утворює тонкі волоконця і міозин утворює товсті волоконця, які надають м'язам смугастого вигляду під мікроскопом.
Саркомер – ділянка між двома внутрішньоклітинними мембранами, до яких кріпляться нитки актину, між якими розташовані міозинові нитки, які в розслабленому стані перекриваються частково. Саркомер є структурним та функціональним елементом скорочувального апарату м'язового волокна.
Актин та міозин є скоротливими елементом м'язових волокон.
У разі пошкоджень м'язова тканина замінюється сполучною, що утворює рубець.
ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ М'ЯЗІВ:
• збудливість (підтримання тонусу);
• скоротливість (зменшення його довжини або збільшення напруження, причому чим інтенсивніше збудження рухових нервів, тим сильніше скорочення, при уражені нервів м'яз стає нерухомим і атрофується);
• втома м'язів.
М'язовий рефлекс - скороченні м'яза у відповідь на надходження нервового імпульсу.
МЕХАНІЗМ СКОРОЧЕННЯ СКЕЛЕТНОГО М'ЯЗА.
|
Скорочення скелетних м'язів регулює кора головного мозку за допомогою соматичної нервової системи, тому рухи людини переважно довільні. Довгі м'язи скорочуються на більшу величину, аніж короткі. Помірне розтягнення м'яза збільшує скорочувальну дію. При сильному перерозтягненні м'яза скорочення слабшає. Одночасне скорочення всіх пучків волокон м'яза може зменшити його довжину на 1/3 від вихідної. Теорія, що пояснює механізм скорочення м'язів, називається теорією ковзання. |
У клітинах м'язів паралельно до осі м'яза розташовуються мікроскопічні тонкі нитки з білка актину й товсті нитки з білка міозину. Нитки актину кріпляться до внутрішньоклітинних мембран, між ними розташовані міозинові нитки з рухомими елементами – голівками. У розслабленому стані нитки перекривають одна одну лише частково. Ділянка між двома внутрішньоклітинними мембранами називається сакромером.
СКОРОЧЕННЯ м'яза.
● Скорочення м'язів починається у місцях нервово-м'язових з'єднань зі збудження м'язових волокон нервовими імпульсами, які надходить з нервової системи до кожної клітини скелетного м'яза по довгих відростках нейронів — аксонах.
● При збудженні м'язового волокна за допомогою поперечних містків у присутності йонів Са2+ актинові скорочувальні волоконця починають переміщуватися вздовж товстих міозинових у сакромері, бо молекули міозину рухомими голівками чіпляються до ниток актину, підтягуючи їх одна до одної, при цьому самі молекули не змінюють своєї довжини.
● Загальна довжина м'язового волокна при цьому зменшується, тому довжина всього м'яза стає меншою — м'яз скорочується.
Скорочення забезпечують: нервові збудження, іони Кальцію (раптове збільшення їхньої концентрації активує взаємодію між актином та міозином) та енергія АТФ, яку виробляють мітохондрії при окисненні глюкози.
РОЗСЛАБЛЕННЯ м'яза.
Після скорочення обов'язково настає розслаблення м'яза, бо після припинення сигналів від нервової системи голівки ниток міозину відчіпляються від ниток актину і актинові нитки повертаються на свої місця: скорочувальні волоконця ковзають у зворотному напрямі, при цьому довжина м'яза збільшується і він розслабляється.
|
З фізичної точки зору в м'язі силі зближенням актииових ниток у саркомерах завжди протидіє сила пружності еластичних складових м'яза (оболонки, еластичних білків тощо). Чим більше скорочується м'язове волокно, тим більшою стає сила пружності, спрямована протилежно. Доки існує рівновага між силами у волокнах довжина м'яза не змінюється. Коли сила скорочення переважає силу пружності, м'язові волокна скорочуються, спричиняючи рух. |
ФУНКЦІЇ СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗІВ:
• рухова (забезпечують пересування в просторі під час ходьби, бігу тощо, приводять у рух окремі частини тіла);
• опорна (підтримують рівновагу тіла та певне положення);
• депонувальна, або запасаюча (місце нагромадження глікогену);
• чутлива (специфічні рецептори м'язового чуття дають змогу контролювати положення тіла);
• теплоутворення (вироблення тепла в результаті м'язового скорочення);
• захисна (захищають внутрішні органи).
РІСТ М'ЯЗІВ.
До 13 – 14 років маса м'язів збільшується повільно.
У 14 – 16 років інтенсивність росту найбільша (тоді рухи підлітків здаються невпевненими та незграбними, бо нервова система не встигає налаштовуватися на нові пропорції частин тіла, які змінюються занадто швидко для неї), тому це найкращий період для початку занять силовими видами спорту (заняття силовими вправами слід розпочинати не раніше 14 – 15 років).
Після 16 років відповідні навантаження можуть стимулювати розвиток м'язів і збільшувати їхній розмір.
РЕГУЛЯЦІЯ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Регуляція нервовою системою.
Прості рухові рефлекси (згинання ноги в коліннному суглобі тощо) регулюють нервові центри спинного мозку.
Складні рухи (гра на піаніно, написання тексту тощо) контролюються нервовими центрами спинного мозку та нервовими центрами півкуль головного мозку.
Регуляція гуморальна.
Гормон адреналін підвищує тонус м'язів. Деякі біологічно активні речовини можуть зупинити роботу м'язів (отрути деяких змій, павуків тощо).
ОСНОВНІ ГРУПИ М'ЯЗІВ.
Назви м'язів походять від:
• їх розташування в тілі (міжреберний, підколінний);
• форми м'яза (дельтоподібний, ромбоподібний);
• розташування відносно вертикальної осі тіла (косий і прямий м'язи живота).
Форма і велична м'язів залежать від функцій, які вони виконують в організмі.
За формою м'язи поділяють на такі види:
• веретеноподібні (біцепс);
• квадратні (квадратний м'яз стегна);
• трикутні (дельтоподібний м'яз);
• стрічкоподібні (прямий м'яз черева);
• колові, або сфінктери (оточують отвори в тілі людини і відповідають за їх розкриття й закриття: коловий м'яз рота, коловий м'язи очей, сфінктер товстого кишечнику тощо).
За розміром розрізняють:
• довгі м'язи мають веретеноподібну форму (розміщені на кінцівках: біцепс, трицепс, чотириголовий, кравецький і литковий м'язи);
• короткі м'язи (розміщені на ділянках незначних рухів: міжреберні м'язи між ребрами);
• широкі м'язи мають форму пластів різної товщини, сухожилки яких теж являють собою широкі пластинки (містяться на тулубі, у стінках порожнин тіла: широкий м'яз спини, м'язи живота, грудей);
• колові, або сфінктери (оточують отвори в тілі людини і відповідають за їх розкриття й закриття: коловий м'яз рота, коловий м'язи очей, сфінктер товстого кишечнику тощо).
За положенням м'язових пучків відносно сухожиль розрізняють:
• паралельний м'яз, у якого м'язові пучки розташовані паралельно повздовжній осі м'яза (наприклад, веретеноподібної форми біцепс, пласкої форми кравецький м'яз стегна);
• пір'ястий м'яз, у якого пучки приєднуються до сухожилля під кутом, як опахала до стрижня у пташиному пері (нариклад, литковий м'яз);
• круговий м'яз, у якому пучки утворюють кільця (наприклад, круговий м'яз рота, ока).
За функціями поділяють на:
• згиначі, які згинають частину тіла (біцепс);
• розгиначі, які розгинають частину тіла (трицепс);
• відвідні, які відводять кінцівку від тіла (середній сідничний м'яз, деякі м'язи кисті та стопи);
• привідні, які приводять кінцівку до тіла (великий привідний м'яз);
• м'язи-обертачі, які забезпечують обертання кінцівки навколо її осі (кравецький м'яз), вони поділяються на обертачі шиї, грудної клітки та поперека (при односторонньому скороченні вони повертають певну ділянку хребта у протилежний бік).
За розташуванням у тілі людини розрізняють:
• поверхневі (трапецієподібний м'яз, найширший м'яз спини) та глибокі;
• зовнішні та внутрішні м'язи.
За кількістю головок (місць прикріплення до кісток або інших органів):
• прості м'язи прикріплюються одною головкою;
• двоголові м'язи, або біцепси (з латин, двоголовий) - двома;
• триголові, або трицепси (з латин. триголовий) - трьома;
• чотириголові - чотирма.
М'язи скорочуються узгоджено, утворюючи функціональні робочі групи, в яких виділяють:
• основні, які забезпечують власне цей рух;
• допоміжні.
Наприклад, головними дихальними м'язами є діафрагма, зовнішні та внутрішні міжреберні м'язи, допоміжні дихальні м'язи — певні м'язи грудей, живота, спини та шиї.
М'язи, які виконують спільну роботу, забезпечуючи один і той самий рух у певному суглобі, називають синергістами, а м'язи протилежної групи - антагоністами.
|
М'яз діє на кістки, з'єднані суглобом, подібно до важеля. А в складних рухах водночас беруть участь і антагоністи, і синергісти. М'язи-антагоністи (з грецьк. супротивник) працюють у протилежних напрямах для виконання рухів: згиначі та розгиначі. Кожен окремий м'яз може активно лише скорочуватися, але м'яз не вміє активно подовжуватися, тому більшість рухів потребує праці м'язів-антагоністів, що переміщують кістку в тому чи іншому напрямку. Щоб виконувати протилежно спрямовані рухи, скелетні м'язи розміщені так, що дії одного м'яза протиставлені діям іншого: скорочуючись, м'яз-згинач спричиняє рух певної частини тіла, а коли починає працювати протидіючий їй м'яз-розгинач, вона повертається у вихідне положення. Якщо вони скорочуються одночасно, тоді утримують частину тіла в урівноваженому положенні. М'язи-синергісти (з грецьк. ті, що діють разом) працюють в одному напрямі для виконання різних точних рухів (наприклад, жувальні м'язи; біцепс і плечовий м'яз згинають кінцівку в ліктьовому суглобі; трицепс і ліктьовий м'яз розгинають кінцівку в ліктьовому суглобі). |
Суглоби і м'язи руки, які забезпечують їхні рухи.
| Суглоб | Згинач (розміщений спереду) | Розгинач (розміщений позаду) |
| Плечовий суглоб | Дельтоподібний м'яз поясу верхніх кінцівок. | Підлопатковий м'яз поясу верхніх кінцівок. |
| Ліктьовий суглоб | Двоголовий м'яз плеча (біцепс), плечовий м'яз | Триголовий м'яз плеча (трицепс), ліктьовий м'яз |
| Променевозап'ястковий суглоб | Передні м'язи передпліччя | Задні м'язи передпліччя |
Суглоби і м'язи ноги, які забезпечують їхні рухи.
| Суглоб | Згинач (розміщений спереду) | Розгинач (розміщений позаду) |
| Кульшовий суглоб | Кравецький м'яз | Великий сідничний м'яз |
| Колінний суглоб | Кравецький м'яз | Чотириголовий м'яз стегна |
| Гомілковостопний суглоб | Великогомілковий м'яз | Триголовий литковий м'яз |
ГРУПИ СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗІВ - м'язи голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок.
М'ЯЗИ ГОЛОВИ.
| Назва | Розміщення | Функція |
| Жувальні (скроневий, власне жувальний, медіальний крилоподібний, латеральний клиноподібний) | Починаються від нижнього краю дуги потиличної кістки і прикріплюються до нижньої щелепи |
Забезпечують рухи нижньої щелепи під час жування, ковтання їжі та мовлення. Переміщують нижню щелепу вперед і назад, у боки сприяючи зубами пережовуванню їжі, одні зі сильних м'язів організму |
| Мімічні (круговий м'яз очей, рота, м'яз сміху, лобний, щічний, надчерепний, інші лобові м'язи) | Прикріплюються одним кінцем до кісток черепа, а іншим — до певної ділянки шкіри обличчя або слизової оболонки, крім колового м'яза рота, ока, м'яза сміху, які до кісток не прикріплюються |
Формується певний вираз обличчя – міміку, беруть участь в утворенні мови. Скорочуючись, переміщують окремі ділянки шкіри, надаючи відповідний вираз обличчю, передають емоційний стан (сум, радість, гнів, скорботу, іронію, здивування й захоплення тощо), беруть участь у мовленні. У мімічних рухах обличчя беруть участь майже 100 м'язів, наприклад, м'язи іронії відтягують кутики рота вгору, а м'язи суму, навпаки — униз |
М'ЯЗИ ТУЛУБА – грудні м'язи, м'язи живота і м'язи спини.
М'язи шиї сприяють поворотам та нахилам голови.
| Назва | Розміщення | Функція |
| Парні грудинно-ключично-соскоподібні м'язи |
У шийному відділені хребта. М'язи шиї розташовані в кілька шарів. |
Підтримують голову у вертикальному положенні. Приводять у рух шию. Працюють як антагоністи при поверненні голови направо або наліво, і як синергісти при опусканні голови |
| Підпотиличні м'язи | Забезпечують рухомість голови | |
| Підязикові м'язи | Участь в опусканні нижньої щелепи |
Грудні м'язи виконують дихальні рухи та приводять у рух верхню кінцівку.
| Назва | Розміщення | Функція |
| Діафрагма та міжреберні м'язи |
Між ребрами розміщені міжреберні. Діафрагма у грудній клітці |
Беруть участь диханні, тому їх називають дихальними |
| Поверхневі великий і малий м'язи грудної клітки, передній зубчастий | Одним кінцем приєднані до грудної клітки, а другим - до кісток плечового пояса і верхніх кінцівок | Забезпечують рухомість плечового поясу та рухи верхніх кінцівок |
М'язи живота утворюють передню і бічні стінки черевної порожнини.
| Назва | Розміщення | Функція |
| Косі, прямий, квадратний | утворюють черевний прес |
Здійснюють захист органів черевної порожнини. Утворюють стінку черевної порожнини і завдяки своєму тонусу утримують внутрішні органи. Скорочення м'язів черевного преса сприяє рухові венозної крові у внутрішніх органах, здійсненню дихальних рухів, сприяння сечовипусканню, випорожненню, пологам. Прямі м'язи живота беруть участь у згинанні хребта вперед Косі м'язи живота забезпечують його повертання праворуч і ліворуч. |
М'язи спини розташовані вздовж хребта, утримуючи тіло у вертикальному положенні, забезпечують його рухи в боки, назад та приводять у рух верхню кінцівку.
| Назва | Розміщення | Функція |
| Глибокі м'язи спини (випрямний) | На спині вздовж хребта |
Утримують тіло у вертикальному положенні. Забезпечують рухи хребта назад і в боки |
| Поверхневі м'язи спини - трапецієподібний і широкий | На поверхні спини | Беруть участь у рухах плечового поясу, верхніх кінцівок і грудної клітки, частково, голови й шиї |
М'ЯЗИ ВЕРХНІХ КІНЦІВОК виконують основну роль у здійсненні багатьох рухів верхньої кінцівки.
| Назва | Розміщення | Функція |
| Дельтоподібний та підлопатковий м'язи поясу верхніх кінцівок | На кістках верхнього пояса | М'язи верхнього поясу надають руху верхній кінцівці в плечовому суглобі та лопатці |
| Двоголовий м'яз (біцепс) – згинач на передній поверхні плеча. Триголовий м'яз (трицепс) – розгинач на задній поверхні плеча | На кістках плеча спереду (згиначі) та ззаду (розгиначі) | Згинають і розгинають передпліччя в ліктьовому суглобі |
| Передні м'язи передпліччя (згиначі) та задні м'язи передпліччя (розгиначі) | На передній (згиначі)та задній поверхні (розгиначі) передпліччя | М'язи передньої поверхні передпліччя згинають, а задньої частини розгинають кисть та пальці |
| М'язи кисті (долонні, м'язи пальців) | Виконує складні операції кістками кисті рук |
М'ЯЗИ НИЖНІХ КІНЦІВОК виконують основну роль у пересуванні тіла.
| Назва | Розміщення | Функція |
| М'язи тазового поясу нижніх кінцівок (великий сідничний, середній і малий сідничний, грушоподібний, клубово-поперековий) |
М'язи поясу нижніх кінцівок випрямляють зігнутий вперед тулуб. Приводять у рух ноги в кульшових суглобах, відводять, розгинають і повертають стегно. Підтримують тіло у вертикальному положенні, фіксуючи тазостегнові суглоби. Сідничні м'язи відводять ногу назад. М'язи тазового поясу є сильнішими, але рухи — менш різноманітними. |
|
| Кравецький м'яз стегна | На стегні спереду найдовший м'яз людського тіла (до 50 см) |
Скелет нижніх кінцівок масивніший, ніж верхніх, їхні м'язи сильніші, але у них менша різноманітність рухів. Опора тіла. Забезпечує повороти гомілки досередини, а стегна — назовні Згинає ногу в кульшовому і колінному суглобах. Разом з іншими м'язами бере участь у розгинанні тулуба |
| Чотириголовий м'яз стегна - розгинач, двоголовий м'яз – згинач | На передній поверхні стегна розгинач та на задній поверхні стегна згинач | Чотириголовий м'яз стегна не дає колінному суглобові згинатися при стоянні, згинає ногу в тазостегновому суглобі й розгинає в колінному суглобі. Двоголовий м'яз при скороченні розгинає стегно або згинає гомілку в колінному суглобі |
| Триголовий литковий м'яз гомілки | На задній поверхні гомілки | Згинає і трохи повертає стопу назовні |
| Камбалоподібний м'яз гомілки | Рух стопи | |
| Передній великогомілковий м'яз | На передній частині гомілки | Підносить стопу |
| М'язи стопи (підошовні, згиначі й розгиначі пальців, відвідні та привідні м'язи пальців, міжкісткові) | Опора та рухи стопи та пальців ноги |
Особливості м'язової системи людини пов'язані з прямоходінням, працею та мовою:
• у зв'язку з прямоходінням дуже добре розвинуті м'язи нижніх кінцівок та м'язи спини, що утримують тіло у вертикальному положенні;
• членороздільна мова забезпечується голосовими й мімічними м'язами та розвинутими м'язами язика, здатними виконувати дуже складні рухи;
• рука як орган праці вимагає участі багатьох м'язів-згиначів і м'язів-розгиначів для забезпечення рухів кожного пальця та великої рухомості суглобів кисті.