ПРОЦЕСИ ЗБУДЖЕННЯ ТА ГАЛЬМУВАННЯ.
Нервовий імпульс — це окрема хвиля збудження, що виникає в нейронах.
Збудження — активний нервовий процес, властивістю якого є здатність поширюватися нервовими волокнами у вигляді нервових імпульсів.
Гальмування — активний нервовий процес, який призводить до зменшення чи припинення збудження в певній ділянці нервової тканини, відбувається всередині або між клітинами й не поширюється по нервових шляхах. У стані гальмування нейрони відновлюють свої ресурси.
Рефлекторна діяльність нервової системи — це результат взаємодії двох протилежних процесів — збудження та гальмування (нервовий імпульс, що передається по аксону від одного нейрона до іншого, може викликати у ньому або збудження, або гальмування).
|
Якщо нейрон збуджується, то в ньому виникає свій нервовий імпульс (збудження характеризується підвищенням специфічної діяльності органів у відповідь на зовнішні та внутрішні подразнення). Коли нервовий імпульс, досягнувши сусіднього нейрона, не лише не збуджує його, а й пригнічує розвиток збудження у ньому, тоді виникає гальмування (послаблення чи припинення рефлекторної відповіді на подразнення внаслідок зменшення сили та швидкості проведення нервових імпульсів). |
Отже, нервова регуляція людини здійснюється нервовими імпульсами через нервові шляхи за допомогою збудження та гальмування.
ПЕРЕДАЧА ІМПУЛЬСІВ.
Імпульси по дендритах й аксонах поширюються лише в одному напрямку.
Імпульс передається через спеціальні структури мембран (синапси).
Синапс (від грец. sunapsis — з'єднання) — це місця, у яких нервовий імпульс передається з одного нейрона на інший.
Вони розміщуються переважно на кінчиках дендритів і аксонів, а також на тілі нейрона.
Збудження в синапсі передається за допомогою хімічних речовин медіаторів.
|
Синаптичну структуру можна побачити тільки під електронним мікроскопом (збільшення в мільйон разів). «Типовий» нейрон може мати від 1 до 10 тис. синапсів, а деякі — близько 200 тис. Імпульси передаються по всій нервовій системі зі швидкістю до 120 м/с за допомогою нейромедіаторів. Якщо кількість нервових клітин протягом життя не збільшується, то нові синапси утворюються постійно в процесі навчання й запам'ятовування. Під впливом різних травмуючих факторів (нестача кисню, перенапруження, дія токсинів — нікотину, алкоголю, наркотиків тощо) відбувається руйнування синапсів, а нейрони, що втратили контакти з іншими клітинами, уже не виконують свої функції. |
БУДОВА СИНАПСУ.
Клітина, яка надсилає сигнал, утворює спеціальну, розташовану до синапсу, пресинаптичну мембрану. У передсинаптичній мембрані нейронів синтезуються особливі хімічні речовини медіатори, які накопичуються в їхніх синаптичних міхурцях.
Клітина-мішень, яка приймає сигнал, утворює після синапсу постсинаптичну мембрану.
Між цими мембранами розміщується синаптична щілина – синапс – щілиноподібний контакт аксона однієї нервової клітини з будь — якою ділянкою іншої нервової клітини або м'язовою чи секреторною клітиною (місце передачі сигналу від однієї клітини до іншої).
Передача сигналу.
Коли нервовий імпульс доходить до синапсу, міхурці лопають, медіаторні молекули потрапляють в синаптичну щілину. Медіатори приєднуються до білків — рецепторів нейрона — мішені, післясинаптична мембрана його дендрита приймає інформацію й перетворює її в імпульс і передає далі аналогічно вже наступному нейрону.
Типи синапсів.
| Хімічні |
● Синаптична щілина відносно широка. ● Процес передачі сигнала від клітини до клітини повільніший. ● Хімічні сигнали посилають сусіднім клітинам на дуже короткі відстані. ● Клітина може отримувати декілька сигналів від сусідніх клітин, причому одні з них можуть стимулювати виділення нейромедіатора, другі — пригнічувати, а треті — стимулювати виділення ферментів, які руйнують нейромедіатор, тоді від співвідношення різних сигналів залежить чи пройде сигнал далі. ● Таких синапсів у людини найбільше, що дозволяє дуже тонко регулювати передачу сигналу (наприклад при переході вулиці нейрон, який подає сигнал на м'язи ніг, дає або не дає нервовий імпульс для початку руху від сумарної дії сигналів зорової зони, що розпізнає червоний колір заборони переходу, слухової зони про сигнали автомобілів та голоси людей, пам'яті найкращого маршруту переходу). |
| Електричні |
● Синаптична щілина вузька. ● Сигнал від клітини до клітини передається дуже швидко, майже не затримуючись, особливо при мієліновій оболонці аксона, бо проходять по відростках нейронів від аксона через тіло до дендритів. ● Електричні сигнали можуть поширюватися дуже далеко. |
РЕФЛЕКТОРНА ДУГА – спеціальна структура об'єднання різних типів нейронів для здійснення рефлексу.
Лежить в основі будь — якого рефлексу.
Рефлекторна дуга – це шлях, який проходить нервовий імпульс під час здійснення рефлексу (ланцюг нейронів, що здійснює рефлекс).
Основна умова нормального прояву рефлексу — неушкодженість усіх лапок рефлекторної дуга.
Нервова регуляція включається швидко і діє недовго.
|
1) Рефлекторна дуга починається рецептором, який сприймає подразнення й перетворює його на нервові імпульси. Порог подразника – найменша силу дії подразника, яка здатна викликати збудження (нервовий імпульс). 2) Завдяки відросткам нейронів рефлекторні дуги мають різноманітні зв'язки з різними відділами нервової системи. 3) Відповідь на сигнал чітко локалізована, тому на подразнення реагує певний орган. |
ДВОНЕЙРОННА РЕФЛЕКТОРНА ДУГА – найпростіша рефлекторна дуга, що складається з двох нейронів — чутливого і рухового, де імпульс від чутливого нейрона передається на руховий нейрон.
| Чутливий, або рецепторний, нейрон |
Ним починається кожна дуга Сприймає подразнення від рецептора і перетворює його енергію на нервовий імпульс у вигляді електричного або хімічного сигналу (нервовий імпульс – сигнал, який передається або по нервових волокнах, або за допомогою спеціальних хімічних речовин). Аксоном чутливий нейрон передає сигнал від рецептора у ЦНС. |
| Руховий нейрон, або нейрон — ефектор | З ЦНС відповідь — команда поступає на дендрит рухового нейрона, через тіло цього нейрона по аксону вона надходить до органа, який здійснює певну дію. |
РЕФЛЕКТОРНА ДУГА З ТРЬОХ НЕЙРОНІВ складає більшість рефлекторних дуг в організмі людини.
| Чутливий нейрон, або рецепторний нейрон |
Ним починається кожна дуга Сприймає подразнення від рецептора і перетворює його енергію на нервовий імпульс у вигляді електричного або хімічного сигналу (нервовий імпульс – сигнал, який передається або по нервових волокнах, або за допомогою спеціальних хімічних речовин). Аксоном чутливий нейрон передає сигнал від рецептора у ЦНС. |
| Вставний нейрон |
Розміщується між чутливим і руховим нейронами. Імпульс з чутливого на руховий нейрон передається через вставний. |
| Руховий нейрон |
З ЦНС відповідь — команда поступає на дендрит рухового нейрона, через тіло цього нейрона по аксону вона надходить до органа, який здійснює певну дію. Ефекторні нейрони, аксони яких доставляють команди до скелетних м'язів, називають мотонейронами |
Етапи рефлекторної дуги з трьох нейронів:
1 — чутлива ланка (сприймає подразнення і перетворює в імпульси);
2 — рухова (доцентрова) ланка (передає збудження до центральної нервової системи);
3 — центральна ланка (у ній відбувається аналіз інформації за участю вставних нейронів);
4 — рухова (відцентрова) ланка (передає керівні імпульси до робочого органа);
5 — робоча ланка (за участю м'яза чи залози відбувається певна дія).
Приклади рефлекторних дуг.
Рефлекторна дуга колінного рефлексу (різке підняття ноги, якщо різко вдарити гумовим молоточком по сухожиллю нижче колінної чашечки).
Удар під колінною чашечкою —> чутливий нейрон —> руховий нейрон —> розслаблення м'яза — розгинача.
Удар під колінною чашечкою —> чутливий нейрон —> вставний нейрон головного мозку —> руховий нейрон —> усвідомлення події
Рефлекторна дуга відсмикування руки від колючого кактуса.
Гаряче —> чутливий нейрон шкіри —> руховий нейрон —> шкірно — м'язовий рефлекс.
Рефлекторна дуга на гучний звук.
Гучний звук —> чутливий нейрон вуха —> вставний нейрон головного мозку —> руховий нейрон —> м'язи руки для закриття вух.