СТОВБУР ГОЛОВНОГО МОЗКУ – довгастий мозок, міст, середній мозок.
Є продовженням спинного мозку.
|
Нейрони стовбура утворюють ядра, які формують найважливіші нервові центри життєзабезпечення: дихальний, серцево — судинний, травний, також центри регуляції м'язового тонусу, рефлексу утримання й відновлення пози, орієнтовного рефлексу на зорові й слухові подразники. Проявами роботи центрів стовбура мозку є рефлекси вдиху й видиху, серцеві, судинні, ковтальний, жувальний, чхальний. Від стовбура головного мозку відходять 12 пар черепно — мозкових нервів, найбільшим з яких є блукаючий нерв. |
|
Волокна нейронів ядер стовбура утворюють висхідні провідні шляхи (інформація прямує до нервових центрів, розташованих в інших відділах головного мозку) та низхідні (інформація прямує до спинного мозку). По висхідних шляхах, що йдуть зі спинного мозку й по чутливих нейронах черепно — мозкових нервів, центри стовбура головного мозку отримують інформацію про стан шкіри, опорно — рухової системи і внутрішніх органів, а також сигнали від органів слуху, рівноваги, смаку, від шкіри і м'язів голови. По низхідних шляхах від центрів стовбура одні команди, необхідні для керування рухами й роботою внутрішніх органів, доправляються до спинного мозку, а інші — по ефекторних волокнах черепно — мозкових нервів прямують до м'язів органів зору, язика, жувальних і мімічних м'язів, м'язів голови, шиї, слинних залоз, легенів, серця, печінки, шлунка тощо. |
|
Ретикулярна формація — мережа величезної кількості нейронів — сприймає й розподіляє інформацію та підтримує тонус усіх відділів ЦНС, нею визначається стан неспання, бадьорості, контроль стану м'язів, рівень уваги для підтримання інших ділянок мозку в активному стані, виконання умовних рефлексів, зокрема стереотипних рухів — побутових та професійних жестів та рухів кінцівками, головою, тулубом (наприклад, під час копання землі лопатою, вимішування тіста, розчісування волосся тощо), залежать рівень свідомості, емоцій. *** На дендрити нейронів фармації приходять збудження від усіх чутливих утворень. Надсилаючи нервові імпульси до всіх відділів ЦНС, нейрони сітчастого утворення забезпечують підтримання збудливості й тонусу всіх її відділів (аксони ретикулярної фармації утворюють дві гілки — одна спускається до нейронів спинного мозку, а інша — піднімається до нейронів проміжного мозку й кори великих півкуль). Завдяки відцентровим надходженням нейрони ретикулярної формації постійно перебувають у стані збудження. |
ДОВГАСТИЙ МОЗОК.
У ньому розміщується четвертий шлуночок мозку.
Розташування: продовження спинного мозку, еволюційно найдавніший відділ головного мозку. Знаходиться між мостом і спинним мозком (верхній відділ відмежований від моста борозною, нижньою межею є місце виходу першої пари шийних нервів на рівні потиличного отвору черепа). Зі спинного боку його вкриває мозочок.
Центри та нерви: дихальні центри, серцево — судинні центри (центр, що керує рухом крові по кровоносних судинах, центр серцебиття), центри регуляції секреторної діяльності травних залоз, жування, ковтання, блювання, кашель, чхання, слиновиділення, сльозовиділення, центр орієнтувального рефлексу(забезпечує поворот тіла в бік джерела різкого звуку) та інші життєво важливі функції. Функції цих центрів безумовних рефлексів контролюються вищими відділами головного мозку.
Будова. Сіра речовина міститься всередині й формує ядра черепно — мозкових нервів IX—XII пари, біла речовина вкриває сіру ззовні. Саме через довгастий мозок і міст проходять усі низхідні шляхи спинного мозку. Центральна частина довгастого мозку містить ретикулярну формацію.
Функції довгастого мозку:
• рефлекторна (сіра речовина містить нервові центри рефлексів — дихальний, серцево — судинний, жування, ковтання, моргання, ссання, потовиділення, захисних рефлексів: блювання, чхання, кашель тощо, тому регулює дихання, травлення й обмін речовин, рухові та захисні рефлекси тощо);
• провідникова (біла речовина формує висхідні та низхідні провідні шляхи, забезпечуючи зв'язок спинного й головного мозку).
Пошкодження дихального та судинорухового центрів довгастого мозку призводить до загибелі організму, тому його іноді ще називають «вузол життя».
МІСТ.
Назва пов'язана з тим, що ця структура складається переважно із провідних шляхів. З'являється цей утвір у ссавців для забезпечення кращого зв'язку кори півкуль із нижніми відділами ЦНС.
Розташування: продовження довгастого мозку, що з'єднує між собою довгастий і середній мозок. Передня поверхня моста прилягає до основи черепа, задня — прикрита мозочком.
Центри та нерви: у ядрах сірої речовини розташовані центри руху очних яблук, від нього також відходять слухові та лицьові нерви.
Будова: у білій речовині розташовані ядра сірої речовини, від яких беруть початок черепно — мозкові нерви V—VIII пари, трійчастий, відвідний, лицьовий і слуховий нерви.
Функція моста: провідникова (сполучає середній та довгастий мозок, тобто проходять шляхи нервових імпульсів від нижче розташованих відділів до вищих і в зворотному напрямку).
Пошкодження в ділянці моста можуть супроводжувати порушення узгодженості скорочень м'язів — згиначів і розгиначів, слуху та рівноваги.
СЕРЕДНІЙ МОЗОК.
Розташування: між мостом та проміжним мозком, сполучає довгастий і проміжний мозок.
Центри та нерви: первинні центри зору, слуху, м'язового тонусу забезпечують виникнення орієнтувальних рефлексів (поворот голови і концентрація уваги у відповідь на певне подразнення); один із основних центрів регуляції рухів та напруження скелетних м'язів, переважно тих, які протидіють силі гравітації (розгиначі ніг, м'язи спини), регулюють больову чутливість.
Будова: верхню частину складає сіра речовина, яка утворює чотиригорбкове тіло, причому верхня пара бугрів чотиригорбикового тіла одержує інформацію від зорового аналізатора та м'язів голови (забезпечують автоматичні орієнтувальні реакції – рухи очей, повороти голови – на світло), нижня пара бугрів чотиригорбикового тіла одержує імпульси від слухового аналізатора та м'язів голови (забезпечують автоматичні орієнтувальні реакції на звук). Нижня частина середнього мозку побудована з білої речовини, а сіра речовина утворює ядра III і IV пари черепно — мозкових нервів. Знаходяться так звані червоні ядра, що разом із сітчастим утвором забезпечують дотримання положення тіла у просторі, регулюють тонус м'язів (наприклад, вони спрацьовують при намаганні під впливом сильного вітру або потоку води зберегти рівновагу або таке положення, при якому зручно дихати і рухатися).
Функції середнього мозку:
• рефлекторна (розташовані центри рефлекторного регулювання м'язового тонусу, пози, випрямних рефлексів, центри сенсорних систем, тому відповідає за координацію рухів, погоджує рухові акти й адаптовує рухові реакції організму до умов навколишнього середовища);
• провідникова (проходять низхідні та висхідні нервові шляхи які передають мпульси до проміжного і великого мозку та від них).
Дають змогу організмові швидко реагувати на подразнення, які виникають зненацька, та орієнтуватися відповідно до ситуації.
Порушення середнього мозку проявляються втратою узгодженості рухів очей, роздвоєнням зображення, неможливістю налаштувати зір на бачення далеких чи близьких предметів.