СТРЕС — це неспецифічна реакція організму у відповідь на будь — які зовнішні чи внутрішні фактори впливу, або стресори.
Значення стресу: мобілізує внутрішні ресурси організму і це сприяє пристосуванню до мінливих умов середовища.
Стрес є частиною повсякденного життя для людей, які зайняті напруженою працею, виконання якої повинне мобілізувати максимум знань та умінь людини.
Приклади стресорів: смертельно небезпечні загрози (наближення торнадо, очікування землетрусу тощо), участь людини у змаганні, нагородження премією у присутності багатьох людей та інші речі.
Небезпеку становить тривалий стрес або комбінації кількох стресорів, які роблять неможливим пристосування до конкретної ситуації, бо виникають однотипні біохімічні зміни, спрямовані на подолання їхнього впливу (фізичні фактори — температурні перепади, механічний вплив на організм, психічні фактори — загроза життю, емоційний конфлікт, бурхлива радість.
Стадії реакції нервової та ендокринної систем людини на дію стресорів. | |
1) стадія тривоги |
• активація кори півкуль через отриману інформацію; • збудження гіпоталамуса з виробленням речовин, що впливають на гіпофіз; • гіпофіз впливає на наднирники, які виробляють адреналін, що прискорює дихання, підвищує артеріальний тиск. |
2) стадія опору |
Організм мобілізує ресурси для подолання стресової ситуації: • якщо у людини є джерело інфекції або травмована ділянка тіла, туди посилено надходять антитіла; • при психічних стресах симпатичний відділ автономної нервової системи готує організм до боротьби або втечі; • якщо опір виявляється успішним, організм повертається до нормального стану. |
3) стадія виснаження |
Якщо опір не подоланий, то ресурси організму можуть виснажитися і захворювання буде розвиватися: • у випадку психологічного стресу виникає нервовий зрив, іноді психічне захворювання; • людина вдається до пиятики, влаштовує публічні емоційні дії або починає вживати наркотики; • якщо людина має врівноважену психіку, є тренованою та спокійною, вона може подолати наслідки дії стресорів і перейти до нормального життя. |
Самопочуття людини та її поведінка визначаються роботою внутрішніх органів.
● Коли внутрішні органи злагоджено працюють, людина не відчуває їх, вона сповнена сили, бадьорості й здоров'я.
● Коли виникають захворювання, хворі органи сповіщають центральні відділи нервової системи про збої чи порушення в їх роботі: людина відчуває біль у серці, легенях, шлунку тощо.
Нейротоксини — група отрут, що блокує функціонування нейронів.
Тварини, що виробляють нейротоксини.
Причини захворювань нервової системи:
● вірусні інфекції (вірус кіру, вірус кліщового енцефаліту, вірус поліомієліту, сказу);
● бактерії (менінгококи, стрептококи);
● одноклітинні твариноподібні організми (токсоплазми);
● паразитичні черви й продукти їхньої життєдіяльності (аскарида людська, ехінокок);
● отруєння шкідливими хімічними речовинами (отрути, спирти, солі важких металів, сірководень, пестициди, барбітурати);
● отруєння нейротоксинами;
● радіоактивне випромінювання й поява пухлин мозку;
● механічні травми, при яких уражаються нервові центри чи нервові шляхи;
● спадкові зміни — мутації (зміни генів, хромосом або їх кількості);
● судинні порушення, що розвиваються внаслідок атеросклерозу та гіпертонії;
● порушення обміну речовин (особливо негативно позначається нестача кисню через звуження судин чи їх закупорку, глюкози, вітамінів групи В) та інше;
● удар електричним струмом;
● стресова ситуація;
● шкідливі звички;
● порушена постава, у результаті чого виникають механічні впливи на нерви й судини, які живлять мозок.
ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ ХВОРОБ — це травми (удари та поранення), ураження електричним струмом, надмірне перегрівання або переохолодження організму, інфекції та отрути, а також перевтома й шкідливі звички.
Шкідливі звички (систему куріння, уживання алкоголю, наркозалежність) особливо небезпечні в підлітковому віці, коли нервова система й весь організм інтенсивно ростуть і розвиваються, потребуючи багато кисню та поживних речовин.
Вплив нікотину: спричиняє кисневе голодування головного мозку, внаслідок чого він надто збуджується і швидко виснажується, звужуються і стають ламкими судини мозку, це спричиняє крововиливи у мозок, паралічі.
Вплив алкоголю: призводить до виснаження всіх нервових клітин, порушує процеси збудження і гальмування в нервовій системі, внаслідок чого знижуються різні види чутливості, уповільнюються рефлекси, порушується координація.
Вплив наркотиків: на фоні наркотичного сп'яніння спочатку зумовлюють розлад психічних функцій (забуття тощо), згодом — до порушення регуляції усіх процесів життєдіяльності й погіршення загального фізичного стану.
ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ ХВОРОБ — це розлади кровопостачання ділянки нервової системи та пов'язані з ними кисневе й білкове «голодування», дефіцит вітамінів, запальні процеси тощо
Причини недостатнього кровопостачання головного мозку: перевтома, різкий біль під час травми, сильні хвилювання. Цей стан може спричинити зомління — короткочасну непритомність.
Причини кисневого й білкового «голодування»: малорухливий спосіб життя, порушення режиму праці й відпочинку, недостатнє перебування на свіжому повітрі, отруєння. Цей стан часто супроводжується головним болем.