Інші завдання дивись тут...

АВТОНОМНА, АБО ВЕГЕТАТИВНА, НЕРВОВА СИСТЕМА — частина нервової системи людини, яка керує роботою внутрішніх органів, впливає на обмін речовин і ріст (регулює діяльність внутрішніх органів, залоз, кровоносних і лімфатичних судин, непосмугованих і деяких посмугованих м'язів, обмін речовин, наприклад, процеси травлення, дихання, потовиділення тощо). 

Вегетативна нервова система регулює функції організму незалежно від свідомості (їх не можна довільно підсилювати або послаблювати), тому її ще називають автономною.

Спільна робота симпатичної й парасимпатичної нервових систем регулюється й контролюється корою головного мозку.

Вегетативні нервові волокна підходять і до скелетних м'язів, але під час їх збудження не відбувається скорочення цих м'язів, а тільки стимуляція роботи  скелетних м'язів.

Рухові нервові волокна вегетативної нервової системи тонкі, діаметр їх — 2 — 7 мкм; збудження до органів — виконавців несуть зі швидкістю 10 м/с, що в 10 разів менше за швидкість у соматичних волокнах.

 

Ознаки автономної нервової системи (симпатичного і парасимпатичного відділів).

● Нервові волокна, що несуть збудження до органів — виконавців, складаються з двох послідовно з'єднаних нейронів, причому тіло першого нейрона перебуває у ЦНС, а другого — поза її межами в ганглію АНС (пресинаптичний нейрон знаходиться в ЦНС, а постсинаптичний нейрон іннервації внутрішнього органа знаходиться в ганглію АНС). 

● Автономна нервова система не має власних чутливих нервів, подразнення до її центрів передаються по нервах, спільних для неї й соматичної нервової системи. 

● Подразнення передаються до її центрів по чутливих нервах , а збудження до органів несуть рухові нерви 

● Швидкість передачі збудження в 10 разів менша, ніж у соматичній. У соматичній нервовій системі нервові волокна від центральної нервової системи доходять до органа, який вони іннервують, не перериваючись. Нервові волокна не мають мієлінової оболонки, тому в них менший діаметр і невисока швидкість проведення імпульсів — 3 — 10 м/с.

● Вегетативна нервова система іннервує весь організм людини (передає нервові імпульси від внутрішніх органів до центральної нервової системи й від неї — до органів).

 

ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА ВЕГЕТАТИВНОЇ СИСТЕМИ — центри, розміщені в ЦНС.

Центри симпатичного відділу містяться в бічних рогах спинного мозку від 7 шийного до 3 поперекового сегментів, що відповідають відділам хребта людини.

Центри парасимпатичного відділу розташовані в середньому та довгастому відділах головного мозку, а також у бічних рогах спинного мозку крижового сегменту спинного мозку.

Вищий центр контролю вегетативної нервової системи — гіпоталамус (ділянка проміжного мозку, що контролює також роботу ендокринної системи).

ПЕРИФЕРІЙНА ЧАСТИНА ВЕГЕТАТИВНОЇ СИСТЕМИ — нерви, ганглії, нервові закінчення.

 

РЕФЛЕКТОРНА ДУГА ВЕГЕТАТИВНОЇ СИСТЕМИ.

1) Вегетативна нервова система сприймає подразнення, які передаються до її центрів по чутливих нервах, які є спільними для вегетативної та соматичної нервової системи.

2) Центри (ядра) вегетативної нервової системи розміщені в різних відділах центральної нервової системи.

3) Відростки нейронів вегетативних центрів виходять із спинного мозку у складі передніх корінців спинномозкових нервів, а з головного мозку — у складі черепно — мозкових нервів. Вони прямують до гангліїв периферичної частини симпатичного відділу. 

4) Відростки нейронів гангліїв ідуть до внутрішніх органів двома рівнями. 

 

Шлях з центру АНС до внутрішнього органа має два рівні:

● тіло нейрона першого рівня міститься в центрі (сірій речовині) АНС, а його аксон спрямований до гангліїв, утворених тілами нейронів другого рівня;

● у ганглії аксон нейрона першого рівня багато разів розгалужується, і його закінчення контактують із десятками, а то й сотнями нейронів другого рівня;

● їхні аксони виходять із гангліїв і, гілкуючись, іннервують безліч клітин— мішеней. 

Завдяки такій будові провідного шляху команди, отримані першим ефекторним (руховим) нейроном, передаються одночасно багатьом клітинам виконавчого органа, що дає їм змогу працювати синхронно.

 

Хімічна сигналізація в АНС та її основні нейропередавачі.

1) Перші (пресинаптичні) нейрони знаходяться в ЦНС. Вони використовують однаковий нейропередавач для збудження постсинаптичних нейронів — це ацетилхолін. Перші (пресинаптичні) нейрони передають команди на другі (постсинаптичні) нейрони в гангліях АНС.

2) Другі нейрони симпатичної системи синтезують і вивільнють в синапсах з клітинами — мішенями (м'язовими, секреторними тощо) теж ацетилхолін.

Другі нейрони парасимпатичної системи синтезують і вивільнють в синапсах з клітинами — мішенями (м'язовими, секреторними тощо) норадреналін.

Клітини для кожного з цих нейропередавачів мають свої специфічні рецептори, так розпізнається нейромедіатор.

3) Саме різниця в хімічний структурі нейропередавачів дозволяє робочим клітинам розрізнити, з якої частини АНС — симпатичної чи парасимпатичної, прийшла команда. 

 

ОСНОВНА ФУНКЦІЯ АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ — забезпечувати сталість внутрішнього середовища організму. 

Функціональний вплив на органи полягає в тому, що він або стимулює, або гальмує їх функцію. 

Трофічний вплив на органи полягає в зміні інтенсивності обміну речовин у робочих органах, чим визначається рівень їхньої функції.

Інші завдання дивись тут...