|
Найінформативніша серед усіх сенсорних систем – зорова. Електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль від 400 до 700 нанометрів становить лише 1/70 усього діапазону електромагнітних випромінювань, але його сприйняття забезпечує майже 90 % усієї сенсорної інформації про навколишній світ. Промені, довжина хвилі яких коротша за 400 нм, називають ультрафіолетовими, а з довжиною хвилі понад 750 нм – інфрачервоними (такі хвилі людина не сприймає). 1 Нанометр (скорочено – нм) дорівнює одній мільярдній частці метра. Людина може бачити оточуючі предмети, бо вони відбивають світло. Уважають, що одну паличку може збудити один квант світла. |
Зір — це сенсорне відчуття (сукупність процесів у зоровій сенсорній системі), що дозволяє людині сприймати навколишній світ у вигляді зображень.
Поле зору – усе те, що людина здатна бачити при нерухомому положенні голови й очей.
Видимий спектр – світлові хвилі довжиною від 380 до 720 нанометрів, яке здатне сприймати людське око.
Сенсорний стимул для рецепторів зорового аналізатора: видимий спектр електромагнітного випромінювання Сонця та інших джерел.
Умова сприйняття сенсорного стимулу: промені світла досягають фоторецепторів ока.
Умова формування зорового образу предмета: промені від кожної точки його поверхні, потрапляючи на сітківку, створюють на ній чітке його зображення.
ВІДДІЛИ СЕНСОРНОГО АНАЛІЗАТОРА:
| Відділ | Характеристика |
| Периферичний |
Парний орган зору — око, на сітківці якого містяться фоторецептори – палички та колбочки. Фоторецептори містять зорові пігменти й перетворюють світло в нервові імпульси. |
| Провідниковий | Проведення імпульсів здійснюють правий і лівий зорові нерви, волокна яких перехрещуються перед входом у мозок |
| Центральний |
Обробка зорової інформації: а) у підкіркових центрах таламусу проміжного мозку та зорових горбах середнього мозку; б) зоровій зоні потиличної частки кори півкуль |
Основна функція зорового аналізатора – пізнавальна – сприйняття світла, кольору, величини, форми, розташування й відстані між предметами, напряму та швидкості їх руху, забезпечує майже всі види трудової діяльності людини.
ПІГМЕНТИ ФОТОРЕЦЕПТОРІВ.
Зорові пігменти — високомолекулярні сполуки, що складаються з окисненого вітаміну А — ретиналю (з латин, сітківка) та білка опсину.
Зоровий пігмент паличок – родопсин.
Родопсин = ретиналь + паличковий білок опсин
Зоровий пігмент колбочок – йодопсин.
Йодопсин = ретиналь + колбочковий білок опсин
Зорові пігменти паличок і колбочок дуже схожі, але мають різну чутливість до дії певної довжини світлових хвиль, завдяки різниці у складі білка опсину.
Коли світло потрапляє на фоторецептор, відбувається послідовність молекулярних реакцій у клітині і формується електричний сигнал.
|
Під дією світла зорові пігменти миттєво розпадаються («вицвітають») і переходять в активну форму: ретиналь відщеплюється від опсину, у такий спосіб збуджують фоторецептори, що супроводжується виникненням електричного потенціалу. Виникає нервовий імпульс.
У темряві зорові пігменти відновлюються завдяки сполученню вітаміну А з опсином і перебувають в неактивній формі. |
ХАРАКТЕРИСТИКА ФОТОРЕЦЕПТОРІВ.
Фоторецептори – палички й колблчки – розміщені на сітківці очного яблука, вони мають зорові пігменти.
| Ознаки | Палички | Колбочки |
| Кількість у одному оці | Приблизно 130 млн | Приблизно 7 млн |
| Пігменти | Родопсин | Йодопсин |
| Найменше світло для збудження | Слабке | Яскраве |
| Зумовлюють зір | Безколірний і сутінковий зір | Кольоровий денний зір |
| Розподіл у сітківці | Кількість зростає в напрямку від центра до периферії | Кількість зростає від периферії до центру жовтої плями |
Палички.
У паличках міститься зоровий пігмент пурпурного кольору — родопсин.
Палички сприймають весь спектр видимого світла й добре працюють в умовах сутінкового освітлення, бо збуджуються за найменшого освітлення.
Проте кольори палички не розрізняють. Виникає чорно-біле відчуття, за якого розрізняється лише форма і розмір предмета.
Забезпечують сутінкове та нічне бачення.
Колбочки.
Колбочки містять зоровий пігмент фіолетового кольору йодопсин, що забезпечує колірний зір.
Вони мають у сто разів меншу світлочутливість до світла, ніж палички, тому не працюють у темряві.
Колбочки забезпечують розпізнавання кольорів за гарного освітлення.
Забезпечують колірне денне бачення.
Розрізняють три типи колбочок:
• «червоні» колбочки найкраще поглинають світлове випромінювання з довжиною хвиль у діапазонах 470-680 нм, з'являється відчуття жовтого й червоного кольорів;
• «зелені» колбочки найкраще поглинають світлове випромінювання з довжиною хвиль у діапазонах 470-650 нм, з'являється відчуття зеленого;
• «сині» колбочки найкраще поглинають світлове випромінювання з довжиною хвиль у діапазонах 380-560 нм, з'являється відчуття фіолетово-блакитного.