Гострота слуху — мінімальна інтенсивність звуку, яку здатне сприймати людське вухо.
В одних людей вона знижена або нормальна, в інших — підвищена.
Бувають люди з абсолютним слухом — вони здатні визначати на слух висоту заданого тону.
Людям з музичним слухом властиве відчуття ритму, вони вміють точно повторити заданий тон, музичну фразу.
Передача звукової хвилі вухом.
У процесі сприйняття звуків поєднуються фізика звукових хвиль і біологічні функції багатьох частин людського вуха
Звукова хвиля долає слуховий прохід зовнішнього вуха, потім після барабанної перетинки підсилюється системою слухових кісточок і досягає перетинки овального вікна середнього вуха, далі зумовлює рух рідини внутрішнього вуха і досягає кортієвого органа, у якому формується нервовий імпульс до нервової системи.
СЛУХ - вид чуття або сукупність процесів у слуховому аналізаторі, що здійснюють сприйняття звукової інформації.
Процеси слухового аналізатора: механічне звукопроведення (зовнішнє та середнє вухо), рецепторне звукосприймання (внутрішнє вухо), нервове проведення збудження та кіркове формування слухових відчуттів.
Етап 1. Механічне звукопроведення.
Процес сприйняття звуку зовнішнім вухом.
Коли хвиля надходить до слухового проходу зовнішнього вуха починається процес сприйняття звуку. Звукова хвиля, потрапляючи за допомогою вушної раковини у зовнішній слуховий прохід, підсилюються в 2-2,5 рази, далі вона прямує до барабанної перетинки середнього вуха.
Процес підсилення та передачі звуку середнім вухом.
Коли звукова хвиля, досягає барабанної перетинки, звукові коливання повітря передаються механічними коливаннями перетинки. Коливання барабанної перетинки спричиняють рух слухових кісточок, які штовхають мембрану овального вікна, і вона починає коливатися, за площею ця мембрана значно менша, ніж барабанна перетинка, тому вона коливається з більшою силою.
Підсилені коливання мембрани овального вікна передаються до внутрішнього вуха.
Отже, звукова хвиля в середньому вусі перетворюється на механічну.
Етап 2. Рецепторне звукосприймання.
Процес передачі звуку та перетворення хвилі тиску на електричний сигнал (рецепторне звукосприймання) внутрішнім вухом.
Рух мембрани овального вікна заставляє коливатися рідину внутрішнього вуха верхнього каналу до верхівки завитки.
Коливання переходять у нижній канал і поширюються у зворотному напрямку, до круглого вікна, де вони зупиняються натиском на мембрану круглого вікна.
За цей коливання перилімфи через вестибулярну мембрану передаються ендолімфі, а кортіїв орган сприймає ці коливання: коливання рідини примушує рухатись базальну мембрану, що зумовлює згинання волосків волоскових клітин до нерухомої покривної мембрани, так механічний рух волосків перетворюється на електричний сигнал.
Отже, механічні коливання в кортіївому органі внутрішнього вуха перетворюється в електричний імпульс.
Етап 3. Нервове проведення збудження.
Імпульс волокнами слухового нерва та провідними шляхами головного мозку прямує до слухової зони кори головного мозку, де відбувається остаточний аналіз інформації — і відчувається звук.
Етап 4. Кіркове формування слухових відчуттів.
Нервові імпульси по чутливих нейронах слухових нервів надходять до численних ядер стовбура головного мозку, де відбувається первинна обробка сигналів, далі — до таламуса, а з нього — до скроневої ділянки кори (слухової зони).
Тут за участі асоціативних зон кори відбувається розпізнання слухових стимулів, а в нас виникають звукові відчуття.
Кісткова провідність - передавання коливань звуків із зовнішнього середовища до рідини внутрішнього вуха кістками черепа.
Звукові коливання до слухових рецепторів можуть передаватися також через кістки черепа. Цей шлях сприйняття звуків малоефективний. У повсякденному житті кісткова провідність має значення лише для відчуття власного голосу. Також так сприймаються звуки людиною у воді або в людей, що використовують слухові апарати.