Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

СЛИННІ ЗАЛОЗИ – дрібні або великі травні залози, які утворюють слину.

Пари великих слинних залоз: привушні, підщелепні і під'язикові, вони  функціонують тоді, коли в ротову порожнину потрапляє їжа.

Дрібні слинні залози: губні, щічні, піднебінні і язикові, які містяться на поверхні язика, у слизовій оболонці піднебіння, ясен і щік. 

 

СЛИНА – секрет слинних залоз у вигляді безбарвного розчину неорганічних й органічних сполук (безбарвна слизувато-клейка слаболужна рідина з рН=7,5). 

За добу всі слинні залози разом виділяють у ротову порожнину 0,5 – 2 л слини.

Виділення зменшується в стресових ситуаціях; при переляку і майже припиняється під час сну; посилене виділення слини відбувається при дії нюхових і смакових чинників, під час жування; для рідкої їжі виділяється менше слини; для сухої їжі кількість слини збільшується і вона стає рідшою; посилене виділення слини в разі споживання дуже кислих фруктів розбавляє (зменшує концентрацію) кислоту, яка могла б зруйнувати ніжні клітини слизової оболонки.

Три види секрету слини: 

1) серозний, що містить багато ферментів (привушна, язикові залози); 

2) слизовий (язикові, під'язикова, піднебінні); 

3) змішаний (щічні, язикові, губні, піднебінні, піднижньощелепна).

 

Склад слини: 

Вода

близько 98,5 %

Ферменти  (амілаза, мальтаза)

Амілаза почина­є розщеплення крохмалю на дисахариди.

Мальтаза бере участь в останній фазі розщеплення крохмалю до моносахаридів.  

Цим ферментам властива висока активність, проте в порожнині рота під їхньою дією не відбувається повного розщеплення крохмалю, бо їжа тут перебуває мало часу (15-18 с).

 

захисні білки (лізоцим та глобулін)

Лізоцим та глобулін знезаражує мікроорганізми, сприяє загоєнню ран слизової оболонки рота.

складні вуглеводи (слиз муцин)

Муцин надає слині в'язкості для утворення харчової грудки, що  забезпечує краще її проковтування.

 

іони солей

 

Значення слини:

• ферменти амілази (амілаза, мальтоза, птіалін) розщеплюють крохмаль їжі до глюкози, яка й визначає солодкий смак їжі;

• слиз муцин забезпечує формування харчові грудочки й полегшується ковтання;

• слина відіграє важливу роль при розмові: її наявність забезпечує вільні рухи язика й губ;

• лізоцим та глобуліни знешкоджують шкідливі мікроорганізми;

• завдяки органічним сполукам слина утворює на поверхні зубів плівку, що перешкоджає дії кислот на емаль.

 

РЕГУЛЯЦІЯ СЛИНОВИДІЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ. 

Безумовний рефлекс слиновиділення нервової системи.

Слиновиділення спричиняє знаходження їжі в ротовій порожнині, воно посилюється мимовільно. У тканинах містяться закінчення нейронів, які  розпізнають дотик, температуру, хімічний склад їжі. Виникають нервові імпульси, вони прямують по нейронах у довгастий мозок до центру слиновиділення, звідти по відцентрових нейронах команди передаються в слинні залози, стимулюючи або пригнічуючи виділення слини.

Посилене виділення слини в разі споживання дуже кислих фруктів розбавляє (зменшує концентрацію) кислоту, яка могла б зруйнувати ніжні клітини слизової оболонки.

Умовний рефлекс слиновиділення нервової системи.

«Течуть слинки» від запаху смачної їжі, яку готують (подразник – запах, що зазвичай передував або збігався в часі з прийомом їжі), вигляд їжі, дзвін посуду тощо, пропадає апетит від поганого вигляду їжі, умов тощо. Рецептори ока (носа), подразником для яких є вигляд (запах) їжі посилають імпульс до зорового (нюхового) центру головного мозку, далі до центру слиновиділення в довгастому мозку та до кори головного мозку, звідти по відцентрових нейронах команди передаються в слинні залози, що у відповідь стимулюють або пригнічують виділення слини.

Гуморальною системою регулюється  виділення слини, яка безперервно в  невеликій кількості надходить у ротову порожнину. 

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...