РОТОВА ПОРОЖНИНА.

Будова. Ротову порожнину обмежують губи, щоки, піднебіння, дно роту.

Складові органи:

• зуби подрібнюють їжу (різці, ікла, малі кутні, великі кутні);

• язик допомагає формувати харчову грудку;

• слинні залози виділяють слину (дріб­ні слинні залози - губні, щічні, піднебінні, великі слинні залози – привушні, підщелепні, під'язикові) залози.

Час перебування їжі в ротовій порожнині: 15 – 30 с.

Процеси.

1. Фізична обробка їжі (зуби, язик)

2. Хімічне розщеплення вуглеводів (амілази слини)

3. Переміщення їжі (язик, муцин слини)

4. Знезараження їжі (лізоцим слини)

5. Всмоктування компонентів їжі (язик, слизова оболонка)

Функціонування. Їжа подрібнюється зубами та змочується слиною, відбувається аналіз її смако­вих якостей (смачна, несмачна, солодка, гірка, со­лона тощо), знезара­жування бактерицидними речовинами слини, первинне ферментативне розкладання вуглеводів, формування харчової грудки,

Травна рідина: 1,5 л слини включає слиз (муцин), ферменти (лізоцим, амілаза, мальтаза) та воду. Слиз муцин зволожує їжу для утворення харчової  грудки.

Ферменти. Лізоцим знезаражує мікроорганізми, загоює рани слизової оболонки рота. Амілаза розщеплює крохмаль на дисахариди. Мальтаза бере участь в останній фазі розщеплення крохмалю частково до глюкози.

Середовище: слаболужне.

Регуляція.

Нервова регуляція виділення слини на безумовний подразник знаходження їжі в ротовій порожнині, на умовний подразник (запах, вигляд тощо). Їжа в ротовій порожнині по­дразнює рецептори, які збуджують залози шлунка та тонкого кишечнику й підшлункову залозу.

Гуморальна регуляція виділення слини за допомогою гормонів.

Усмоктується не­значна кількість простих вуглеводів.

Значення: формування харчової грудки, початкове розщеплення вуглеводів.

ГЛОТКА.

Будова. Носова, ротова й гортанна частини. Стінки зі слизової, м'я­зової та сполучнотканинної оболонок. Біля входу - кільце.

Функціонування. Ковтання харчової грудки.

Регуляція. Нервова регуляція безумовного рефлексу ковтання.

Значення: заковтування харчової грудки.

СТРАВОХІД.

Будова. М'язова оболонка з двох шарів - поздовжнього та колового, підслизова утворює складки.

Функціонування. Перистальтика стравоходу забезпечує рух харчової грудки, скороченням сфінктера вона потрапляє до шлунку.

Усмоктується не­значна кількість простих вуглеводів.

Регуляція. Нервова регуляція скорочень м’язів стінки стравоходу.  

Значення: просування харчової грудки до шлунку.

ШЛУНОК.

Будова. Вхідна частина шлунку, склепіння шлунку, тіло шлунку, вихідна частина. М'язова оболонка з трьох шарів м'язів: поздовж­ній, коловий і косий. Підслизова основа утворює складки, внутрішня слизова оболонка містить шлункові залози.

Процеси.

1. Фізична обробка їжі (денатурація та набрякання їжі)

2. Хімічне розщеплення білків (пепсин)

3. Переміщення їжі (м'язова оболонка, м'язи-затискачі)

4. Знезараження їжі (НСІ шлункового соку, лімфовузлики)

5. Всмоктування компонентів хімуса (слизова оболонка)

Функціонування. Травлення в шлунку може відбуватися лише при температурі тіла 36-37 С і за наявності хлоридної (соляної) кислоти. Депонуються (нагромаджуються) харчові грудки, м’язовий шар перемішує їх, залози виділяють шлунковий сік (3 л за добу) та ферменти пепсин і ренін. Відбувається початкове розщеплення білків. Харчові грудки перетворюються  на хімус (напіврідка маса), час від часу хімус автоматично виштовхується в кишечник через отвір, оточений сфінктером.

Травна рідина: шлунковий сік має хлоридну кислоту (HCl), ферменти (пепсин, ренін), слиз та воду. Соляна кислота знешкоджує бактерії, утворює кисле середовище, сприяє набряканню білків для кращого розщеплення. Слиз перешкоджає дії соляної кислоти й пепсину на стінку кишечника.

Середовище: кисле.

Ферменти. Пепсин та ренін сприяють початковому  розщепленню білків на амінокислоти. Секреторні клітини продукують його в неактив­ній формі, активує їх соляна кислота.

Регуляція.

Нервова регуляція скорочень  м’язів стінки шлунка.

Нервова регуляція безумовного рефлексу виділення шлункового соку на подразнення рецепторів ротової порожнини. Нервова регуляція умовного рефлексу обумовлюють сигнали запаху їжі, її вигляд тощо, коли шлунок готується до пере­травлювання їжі ще до її надходження.

Гормональна регуляція виділення шлункового соку: гормон гастрин збільшує  секрецію ферменту пепсину і соляної кислоти.

Усмоктуються в невеликій кількості вода, глюкоза та гліцерол, амінокислоти.

Значення: початкове розщеплення білків та формування хімусу.

ТОНКИЙ КИШЕЧНИК.

Будова. Три відділи: дванадцятипала, порожниста та клубова кишки. Протока жовчного міхура та підшлункової залози відкриваються в дванадцятипалу кишку. М'язова оболонка з двох шарів м'язів, слизова містить кишкові залози й ворсинки.

Процеси.

1. Фізична обробка хімуса (емульгація їжі за допомогою жовчі)

2. Хімічна обробка хімуса (трипсин, ліпази, амілази)

3. Переміщення хімуса (перистальтичні, маятникоподібні рухи)

4. Знезараження хімуса (жовч, лімфатичні вузлики)

5. Всмоктування компонентів хімуса (ворсинки)

Дванадцятипала кишка.

Функціонування. На хімус діють ферменти залоз тонкого кишечнику, ферменти підшлункової залози, жовч із жовчного міхура, яку виробляє печінка.

У дванадцятипалу кишку відкривають протоки підшлункова залоза, жовчний міхур, також залози має стінка тонкого кишечника.

Травна рідина. Жовч печінки з жовчного міхура  «розбиває» нероз­чинні у воді краплі жиру на дрібніші крапельки, щоб жири стали доступнішими для дії ліпаз та краще розщеплювалися (емульгація). Кишковий сік виробляють залози стінок. З підшлункової залози поступає підшлунковий сік, який містить йони гідро­генкарбонату (нейтралізують соляну кислоту, роблять лужним середовище) та ферменти трипсин, хімотрипсин, лі­паза.

Середовище: лужне.

Ферменти.  Трипсин та хімотрипсин остаточно  розщеплюють білки на амінокислоти. Амілаза, мальтаза, лактаза, сахараза остаточно розщеплюють вуглеводи до моносахаридів. Ліпаза остаточно розщеплює жири на гліцерин та жирні кислоти.

Регуляція.

Нервова регуляція скорочень  м’язів стінки кишечника.

Нервова регуляція виділення соківнервовою системою відбувається під час подразнення рецепторів ротової порожнини, глотки та шлунка їжею. Умовно-рефлекторне жовчовиділення посилюють жирна їжа, мед, молоко, яєчний жовток, навіть розмови про їжу, понижують - нервове напруження.

Гуморальна регуляція - гормони секретин і холецистокинін дванадцятипалої кишки діють на підшлункову залозу для виділення травного соку; секретин активує вироблення жовчі; холецистоки­нін примушує скорочуватися стінки жовчного міхура й у дванадцятипалу кишку викидається порція жовчі.

Усмоктуються інтенсивно амінокислоти та глюкоза ворсинками тонкого кишечника та рухаються тільки в одному напрямку до капілярів, потрапляючи в кров. Усмоктуються гліцерин та жирні кислоти в лімфу. 

Значення: інтенсивне засвоєння найпростіших органічних речовин.

Порожниста та клубова кишки.

Функціонування. Остаточне розщеплення на прості речовини та всмоктування їх.

Травна рідина. Кишковий сік.

Середовище: лужне.

Регуляція. Нервова регуляція скорочень  м’язів стінки кишечника. Нервова регуляція виділення соківнервовою системою відбувається під час подразнення рецепторів ротової порожнини, глотки та шлунка їжею.

Усмоктуються інтенсивно найпростіші органічні речовини.

Значення: засвоєння найпростіших органічних речовин.

ТОВСТИЙ КИШЕЧНИК.

Будова. Три відділи: сліпа кишка з апендиксом, ободова кишка (висхідна ободова, поперекова ободова, низхідна ободова) і пряма кишка. М'язова оболонка з двох шарів м'язів. Наявні мутуалістичні мікроорганізми.

Процеси.

1. Фізична обробка їжі (формування калових мас)

2. Хімічна обробка їжі (симбіотичне травлення)

3. Переміщення їжі (перистальтичні рухи, сфінктери)

4. Знезараження їжі (кишковий сік, лімфовузли)

5. Зворотне всмоктування води (слизова оболонка)

Сліпа, ободова, сигмоподібна кишки.

Функціонування. Накопичуються речовини, що не засвоїлися раніше. Частково  перетравлюється целюлоза рослинної їжі мікроорганізмами, які там живуть.

Травна рідина. Травний сік залоз стінок товстої кишки майже не містить ферментів, а виділяє слиз, який робить неперетравлені рештки подібними до мастила.

Середовище: лужне.

Ферменти. Травний сік майже не містить ферментів.

Регуляція. Нервова регуляція скорочень  м’язів стінки кишки.

Усмоктування інтенсивне води, мінеральних солей, вітамінів.

Функція — усмоктування води, мінеральних речовин, вітамінів, часткове перетравлення целюлози, формування калових мас.

Пряма кишка.

Процес. Випорожнення неперетравлених решток.

Регуляція. Рефлекторне випорожнення прямої кишки.

Функція — виведення калових мас.