ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА – велика травна залоза, протока якої відкривається в дванадцятипалу кишку.
Підшлункова залоза розташовується позаду шлунку біля задньої стінки живота між селезінкою і дванадцятипалою кишкою, її довжина 12 – 15 см.
Підшлункова залоза - залоза змішаної секреції (містить клітини двох типів):
• зовнішня секреція (виробляють підшлунковий сік);
• внутрішня секреція (виробляють гормони інсулін та глюкагон для регуляції рівня глюкози в крові).
Виділяючи підшлунковий сік, підшлункова залоза функціонує як травна залоза, а продукуючи інсулін — як залоза внутрішньої секреції.
Основна кількість підшлункового соку продукується під час споживання їжі та при травленні, у голодної людини сік виділяється в невеликій кількості під час періодичної діяльності залози.
Будова підшлункової залози.
Вкрита тонкою капсулою (каркасом), має долькову будову, кожна долька складається зі залозистих клітин.
У залозі розрізняють головку, тіло та хвіст.
Підшлунковий (панкреатиновий) сік - безбарвна, прозора рідина, яка має лужну реакцію рН = 7,1 - 8,5.
У нормі він стікає в дрібні протоки, що об'єднуються в головну протоку залози, яка відкривається в дванадцятипалу кишку разом із загальною протокою печінки.
Виділення соку починається за кілька хвилин після прийняття їжі й, залежно від її складу, триває 6 – 14 годин. Найбільше соку виділяється на хліб, потім на м'ясо й молоко.
За добу в людини утворюється майже 1,5 – 2,0 л підшлункового соку.
Компоненти підшлункового соку:
|
йони гідрогенкарбонату |
нейтралізують соляну кислоту хімуса, через що травний сік у кишечнику стає лужним, щоб працювали ферменти підшлункової залози |
|
Ферменти трипсин та хімотрипсин |
Розщеплення білків до амінокислот |
|
Фермент ліпаза |
Розщеплення жирів до гліцерину та жирних кислот |
|
Фермент амілаза |
Розщеплення вуглеводів до глюкози |
|
Слиз |
|
|
Вода |
|
Роль підшлункової залози у травленні.
• Кислий хімус стимулює виділення підшлунковою залозою травного соку, багатого на бікарбонат натрію (за хімічним складом — це звичайна харчова сода), який нейтралізує кислоту й створює лужне середовище.
• Підшлунковий сік багатий на травні ферменти, що перетравлюють усі органічні складові.
РЕГУЛЯЦІЯ ВИДІЛЕННЯ ПІДШЛУНКОВОГО СОКУ.
Регуляція виділення підшлункового соку нервовою системою.
Початок секреції викликає умовно-рефлекторний вплив вигляду і запаху їжі, який посилюється безумовно-рефлекторним збудженням під час подразнення рецепторів ротової порожнини, глотки та шлунка їжею. Рефлекторний центр цього процесу розміщений у довгастому відділі головного мозку.
Регуляція виділення підшлункового соку гуморальною системою.
Гуморальним стимулятором виділення щлункового соку є надходженням у дванадцятипалу кишку хлоридної кислоти шлункового соку з хімусом, тоді в ендокринних клітинах дванадцятипалої кишки продукуються гормони секретин та холецистокинін, які впливають на виділення підшлункового соку.