ПЕЧІНКА – це найбільша залоза в організмі людини, що виробляє жовч, яка збирається та концентрується в жовчному міхурі.
Печінка є багатофункціональним органом, пов'язаним з системою кровообігу, захисними, ендокринними і видільними процесами, бере безпосередню участь у обміні білків, жирів і вуглеводів, відіграє важливу роль у підтриманні гомеостазу. Як залоза зовнішньої секреції печінка виробляє жовч, забезпечує травні процеси і всмоктування поживних речовин.
ЗОВНІШНЯ БУДОВА ПЕЧІНКИ.
Розташована з правого боку в черевній порожнині під діафрагмою. Поділяється на дві нерівні частини: права частина більша, ліва частина менша. У печінку заглиблений жовчний міхур, у якому збирається жовч. Печінка має клиноподібну форму, червоно-коричневий колір, її маса – 1,5 – 2 кг (складає 2 – 4 % маси тіла).
ВНУТРІШНЯ БУДОВА ПЕЧІНКИ.
Печінка оточена шаром сполучної тканини, цей каркас утримує гепатоцити.
Складається з клітин гепатоцитів (мають форму багатокутників), зібраних у дольки діаметром 0,5 – 2 мм. Гепатоцити є секреторними клітинами, що продукують жовч.
Морфофункціональною одиницею печінки є печінкові ацинуси — це ділянки паренхіми печінки з секреторними клітинами, межі яких формують центральні вени, а по центру проходять судини і жовчні ходи.
Печінка являє собою складну трубчасту залозу, яка містить сітку жовчних капілярів і протоків, усі печінкові протоки зливаються і біля воріт печінки утворюють загальну жовчовивідну протоку, яка відкривається в дванадцятипалу кишку. . По ходу протоки є кілька сфінктерів, які регулюють надходження жовчі як до міхура, так і до дванадцятипалої кишки.
Печінка пронизана лімфатичними і кровоносними судинами та нервами. Печінкова артерія постачає до капілярів печінки кров, насичену киснем.
Ворітною веною до печінки потрапляє кров, насичена токсичними речовинами, бактеріями тощо, які всмокталися в системі кровообігу кишечнику, де відбуваються процеси бродіння, іноді й гниття, які супроводжують травлення.
ЖОВЧ – це зеленкувато – жовта, гіркувата на смак в'язка рідина лужної реакції, яку виробляють гепатоцити печінки.
Жовч печінка продукує безперервно, поза періодом травлення жовч депонується в жовчному міхурі. Надходження жовчі до дванадцятипалої кишки починається за 5 – 10 хв після вживання їжі та триває 6 – 8 годин. Об'єм жовчі коливається в залежності від маси тіла, режиму харчування.
За добу в людини виділяється 500 – 700 мл жовчі.
Склад жовчі:
• вода;
• мінеральні солі (хлориди Натрію і Калію, фосфати, Кальцій, Ферум, Магній, сліди Купруму);
• слиз муцин;
• жовчні кислоти;
• холестерин (синтезується 1 г на добу для виведення з організму);
• жовчні пігменти (білірубін, що утворюється з гемоглобіну при руйнуванні еритроцитів, надає забарвлення);
• ферменти жовчі — амілаза, фосфатаза, протеази і ін., проте їх роль у перетравленні продуктів харчування є незначною;
• неорганічні компоненти, продукти обміну.
Значення жовчі:
• жири розпадаються на мікроскопічні краплинки (емульгація жирів) для кращого розщеплення ферментами;
• сприяє виділенню соку з підшлункової залози, активує дію деяких ферментів підшлункової залози (наприклад, трипсину, ліпази);
• підсилює перистальтику кишечнику;
• завдяки своїм бактерицидним властивостям жовч гальмує гнильні процеси в кишечнику й знешкоджуються бактерії;
• допомагає всмоктуванню жиророзчинних вітамінів (A, D, Е, К).
Регуляція виділення жовчі.
Безумовна рефлекторна регуляція виділення жовчі нервовою системою відбувається під час подразнення рецепторів ротової порожнини, глотки та шлунка їжею.
Посилюють виділення жовчі жирна їжа, мед, молоко, яєчний жовток, навіть розмови про їжу (умовно – рефлекторне жовчовиділення). Нервове напруження негативно впливає на жовчоутворення і жовчовиділення.
Регуляція виділення жовчі гуморальною системою: в ендокринних клітинах дванадцятипалої кишки продукуються гормони секретин, який стимулює виділення жовчі.
Функції печінки.
|
Секреторна |
Гепатоцити виробляють жовч, що накопичується в жовчному міхурі. |
|
Бар'єрна |
Кров, що відтікає від кишечнику і шлунка по кровоносних судинах, через ворітну вену надходить до печінки, де з цієї крові відбираються речовини, потрібні організмові. У гепатоцитах шкідливі речовини зазвичай знешкоджуються (детоксикація) і їх продукти розщеплення разом із жовчю виводяться в кишечник (протягом однієї години вся кров людини кілька разів проходить через капіляри печінки, очищаючись від отруйних речовин). У печінці також розщеплюються продукти розпаду зруйнованих клітин крові еритроцитів, утворюючи жовчні пігменти. |
|
Метаболічна в обміні речовин «хімічна лабораторія» |
Корисні речовин гепатоцитів беруть участь у метаболізмі, утворюючи речовини, необхідні для всього організму людини (глюкоза перетворюється на запасний вуглевод глікоген, синтезується більшість білків крові тощо). Утворюється деяка кількість вітаміну K, накопичується вітамін А. |
|
Кровотворна «диспетчер організму» |
У печінці утворюється білок гемоглобін, що транспортує кисень, і речовини, які беруть участь у зсіданні крові чи запобігають її зсіданню Накопичує Ферум, який використовується для синтезу білку гемоглобіну. Печінка є накопичувачем крові, бо може міститися до 60 % усього її об'єму в організмі. |
|
Запасаюча «продуктовим складом» |
Глюкоза, що всмоктується з кишечнику в кров, перетворюється в печінці на глікоген (синтезується уночі). За потреби глікоген може розщеплюватись до глюкози, яка надходить у кров і транспортується до тканин і органів. Орган підтримки рівня глюкози в гомеостазі організму. |
|
Захисна |
синтезуються майже усі захисні білки плазми кров |
|
Видільна |
Утилізація еритроцитів, що загинули, отруйний амоніак перетворюється в нешкідливу сечовину та ін |
ЖОВЧНИЙ МІХУР – порожнистий орган, який заглиблений у печінку та загальною жовчною протокою сполучений з дванадцятипалою кишкою.
За відсутності травлення жовч збирається та концентрується в жовчному міхурі, а під час вживання їжі по жовчній протоці з міхура надходить до дванадцятипалої кишки. В жовчному міхурі колір жовчі є темним.
Будова жовчного міхура.
Має добре розвинену складчасту слизову з ворсинками, що активно всмоктує рідку частину жовчі.
По ходу протоки є кілька сфінктері, які регулюють надходження жовчі як до міхура, так і до дванадцятипалої кишки.
Регуляція надходження жовчі з жовчного міхура в дванадцятипалу кишку.
Рефлекторна регуляція нервовою системою відбувається під час подразнення рецепторів ротової порожнини, глотки та шлунка їжею.
Регуляція надходження жовчі гуморальною системою: в ендокринних клітинах дванадцятипалої кишки продукується гормон холецистокинін, який примушує скорочуватися стінки жовчного міхура й у дванадцятипалу кишку викидається порція жовчі.