Інші завдання дивись тут...

Цитологія - наука, яка вивчає клітини,

Клітина - основна структурна і функціональна одиниця живого (всі живі організми побудовані лише з клітин та всі явища й процеси забезпечення існування живих істот відбуваються тільки в клітині). Клітина одноклітинної істоти є одночасно й самостійним організмом, адже вона виконує всі ті самі функції, що й багатоклітинний організм. У багатоклітинних істот організм функціонує завдяки взаємодії клітин між собою. 

 

БУДОВА КЛІТИНИ РОСЛИНИ.

Рослинна клітина складається з целюлозної оболонки, клітинної мембрани, цитоплазми з клітинними включеннями, ядра, пластид, вакуолів з клітинним соком, мітохондрій, рибосом, ендоплазматичної сітки з діктіосомами.

Органели - це постійні структури клітини, які виконують відповідні функції (ядро, рибосоми, мітохондрії, пластиди, вакуолі, ендоплазматична сітка тощо).

 

КЛІТИННА ОБОЛОНКА – зовнішня оболонка рослинної клітини.

Будова клітинної оболонки: 

До складу щільної і пружної оболонки входять волоконця вуглеводу целюлози, зібрані в пучки,  оболонка у 20-1000 разів товща за клітинну мембрану, і тому добре помітна в світловий оптичний мікроскоп.

Значення клітинної оболонки: підтримує форму клітини.

 

КЛІТИННА МЕМБРАНА – постійна структура, що оточує будь-яку клітину, дуже тонка і непомітна у світловий мікроскоп.

 

Будова клітинної мембрани:

Складові  Значення
Плівка жирових молекул, складається зі зовнішнього і внутрішнього  шару ліпідів, або жирів Жироподібні молекули роблять мембрану непроникною, адже жири не розчиняються у воді.
У жири занурено молекули білків, які розташовані у вигляді мозаїки: одні знаходяться на внутрішній поверхні мембрани, інші - на зовнішній, а деякі молекули білків перетинають обидва шари молекул ліпідів білки визначають, які речовини пропустити всередину, а які — випустити назовні.

Функції клітинної мембрани:

•  оточує та відмежовує клітину від зовнішнього середовища; 

• захищає внутрішній вміст від несприятливих зовнішніх впливів, від проникнення хвороботворних мікроорганізмів, вірусів;

• у багатоклітинних організмах в мембранах є ділянки, що забезпечують зв'язок між клітинами, через ці ділянки проходять так звані цитоплазматичні містки.

• забезпечує транспорт різних речовин крізь неї ( розпізнає та за допомогою дифузії пропускає в клітину сировину для її роботи, забезпечуючи процес живлення клітини, та видаляє з клітини непотрібні речовини).

ВІДМІННОСТІ МІЖ КЛІТИННОЮ ОБОЛОНКОЮ ТА КЛІТИННОЮ МЕМБРАНОЮ:

Клітинна оболонка Клітинна мембрана
Клітинну оболонку мають клітини рослин Клітинну мембрану мають усі клітини
Каркас утворює складний вуглевод – целюлоза Утворена плівкою жироподібних молекул
Міцна й пружна Дуже тонка
Не пропускає у клітину молекули органічних речовин Забезпечує крізь неї транспорт молекул органічних речовин

 

ЦИТОПЛАЗМА (від грец. цитос, або цито - клітина і плазма - оформлене) – внутрішнє середовище у клітині, яке перебуває в постійному русі.

За хімічним складом цитоплазма - це розчин неорганічних (вода, гази, мінеральні солі) та простих органічних речовин (білки, вуглеводи, жири).

 

Будова цитоплазми.

Складові Значення
Скелет цитоплазми – це система мікроскопічних тоненьких білкових волокон: трубочок і ниток, його видно лише за допомогою електронного мікроскопа Допомагає клітині зберігати форму, закріплює у певному положенні органели
Розчини речовин, які постійно рухаються Постійний рух цитоплазми: речовини рухаються всередині самої клітини, а також з клітини в клітину

Функції цитоплазми. 

• як внутрішнє середовище клітини об'єднує в одне ціле всі клітинні структури і забезпечує їхню взаємодію;

• відбувається транспорт різних речовин, обмін, при якому розпадаються одні речовини і створюються інші.

ВКЛЮЧЕННЯ В ЦИТОПЛАЗМІ.

• Відкладені про запас білки, вуглеводи і ліпіди, які відкладаються у великій кількості і використовуються клітиною не відразу, наприклад, білкові зерна в клітинах насіння пшениці, зерна крохмалю в клітинах бульб картоплі, краплини ліпідів у клітинах насіння соняшнику;

• Утворюють непостійні структури клітини (то з'являються, то зникають у процесі життєдіяльності клітини) 

• Накопичуються в розчиненому або твердому стані (можуть мати вигляд зерен, краплин). 

 

ЯДРО — це органела , яка відмежована від цитоплазми ядерною оболонкою і містить молекули ДНК, його можна роздивитись в світловий мікроскоп.

 

Будова ядра. 

Складові Характеристика
ядерна оболонка має пори, через які здійснюється транспорт різних речовин із цитоплазми всередину і навпаки - з ядра в цитоплазму
ядерний сік - внутрішнє середовище з розчинами, структурами з білків та ДНК (щільні тільця – ядерця, що містять білки та ДНК, які під час поділу клітини ущільнюються та утворюють хромосоми)

ядерця утворюють складові рибосом, які згодом через ядерну оболонку виходять у цитоплазму і залишають ядро;

ДНК містять спадкову інформацію

Функції ядра:

• центр керування процесами життєдіяльності клітини, зокрема, регулює процеси утворення білків;

• зберігає спадкову інформацію щодо будови та функцій як самої клітини, так і всього організму завдяки молекулам ДНК.

Молекула ДНК — це довга молекула, що є носієм інформації про виробництво всіх необхідних клітині білків. При кожному поділі дочірні клітини у спадок отримують копію ДНК материнської клітини, 

Ген - ділянка ДНК, яка містить інформацію про один білок, має назву ген. 

 

КЛІТИННИЙ ЦЕНТР - дві центріолі з центросферою.

Містить білки, ліпіди, вуглеводи, ДНК і РНК. 

Значення: бере участь у поділі клітини.

 

МІТОХОНДРІЯ (від грец. мітос - нитка і хондріон - зернятко) – це органели, які забезпечують клітину енергією, що витрачається на ріст клітини, утворення складних речовин з більш простих, транспорт речовин по клітині тощо (їх ще називають енергетичними станціями клітини). 

Кількість мітохондрій у клітині може бути від 1 до 100 000 і більше, помітні лише під електронним мікроскопом.

 

Значення мітохондрій:  виробляють енергію для забезпечення клітинних процесів.

Процес дихання в мітохондрії: глюкоза взаємодіє з киснем з утворенням води та вуглекислого газу (цей процес називають внутрішнім диханням),  частина енергії, що виділяється при цьому, акумулюється в особливих  молекулах АТФ, залишок хімічної енергії розсіюється у вигляді тепла.

 

ПЛАСТИДИ.

Пластиди – органели рослинних клітин: лейкопласти, хлоропласти, хромопласти.

Лейкопласти (від грец. левкос - білий і пластос - виліплений) – безбарвні пластиди, що запасають вуглеводи, білки, олії.

Хромопласти (від грец. хрома - фарба і пластос - виліплений) забарвлені в різні кольори, крім зеленого: жовтий, червоний, фіолетовий тощо, ці пластиди надають різного забарвлення пелюсткам квіток, плодам, осінньому листю тощо.

Хлоропласти (від грец. хлорос - зелений і пластос - виліплений) — великі органели рослинних клітин, які містять хлорофіл, що забарвлює рослини у зелений колір, у яких відбуваються процеси фотосинтезу, добре помітні в світловий мікроскоп. 

Процес фотосинтезу у хлоропластах: на світлі з води та вуглекислого газу утворюються молекули вуглеводів та кисень. 

При фотосинтезі в хлоропласт надходять вуглекислий газ і вода, хлорофіл уловлює сонячне світло та перетворює його в хімічну енергію, завдяки якій з вуглекислого газу та води утворюється глюкоза. 

При цьому вивільняється кисень, який виводиться в атмосферу. 

Глюкоза може бути використана для утворення складних вуглеводів (наприклад, запасна речовина крохмаль); перетворення на інші прості органічні речовини, з яких згодом утворюються білки, жири, ДНК тощо; виробництва необхідної клітині енергії у мітохондріях.

 

 

 

Будова хлоропластів. 

Складові Значення
Мембрана оточує органелу
Мембранні структури з хлорофілом - органічна речовина зеленого кольору хлорофіл в процесі фотосинтезу уловлює сонячне світло та перетворює його в хімічну енергію, завдяки якій з вуглекислого газу та води утворюється глюкоза. 

ПЕРЕТВОРЕННЯ ПЛАСТИД.

Хромопласти на пластиди інших типів не перетворюються. 

Лейкопласти за певних умов здатні перетворюватися на хлоропласти (це спостерігається у бульбах картоплі, які тривалий час перебували на світлі) або хромопласти.

Під час старіння листків, стебел, дозрівання плодів у хлоропластах може руйнуватися хлорофіл, і вони перетворюються на хромопласти.

 

ПОРІВНЯННЯ МІТОХОНДРІЙ ТА ХЛОРОПЛАСТІВ.

Мітохондрія Хлоропласт
Відмінності
Бере участь у процесі дихання: глюкоза взаємодіє з киснем, розкладається на воду і вуглекислий газ, при цьому виробляє хімічну енергію Бере участь у процесі фотосинтезу
Процес дихання безперервний Процес фотосинтезу відбувається на світлі
Органела, що забезпечує клітину енергією в процесі дихання Органела, що в процесі фотосинтезу  забезпечує клітину киснем для виробництва енергії у мітохондріях
Помітна лише під електронним мікроскопом Добре помітні в оптичний мікроскоп
Наявна в кожній клітині Наявна в рослинній клітині
Подібності

Органели клітини. Беруть участь у процесах клітини.

 

ВАКУОЛЯ (від лат. вакуум - порожнина) — одна з найбільших органел рослинної клітини, добре помітна в оптичний мікроскоп. У рослинній клітині сік міститься у вакуолі. 

 

Будова вакуолі: відмежована від рідини цитоплазми мембраною, наповнена прозорим або забарвленим клітинним соком - водним розчином органічних і неорганічних речовин. Утворюються із пухирців, які відокремлюються від ендоплазматичної сітки, дрібні пухирці можуть зливатися в більші.

Значення вакуолей: 

• забезпечують збереження форми клітини (від тиску клітинна мембрана не розривається, бо над нею є міцна клітинна оболонка);

• надає пружності рослинній клітині (коли при посухах запас води втрачається, відбувається в'янення рослин); 

• запасаються прості цукри та органічні кислоти — лимонна, яблучна, щавельна (фрукти та овочі мають кисло-солодкий смак); 

• у клітинному соку можуть міститися речовини, забарвлені в різні кольори - червоні, сині, жовті (вони зумовлюють забарвлення квіток, плодів);

• частково виконує функції клітинного смітника (накопичує непотрібні клітині речовини).

 

ЕНДОПЛАЗМАТИЧНА СІТКА – розгалужена сукупність з'єднаних між собою тонких каналів та трубочок руху різних органічних речовин, які помітні під електронним мікроскопом.

 

Значення ендоплазматичної сітки:

• зв’язує між собою основні органели клітини;

• шорсткі (грануляні) зовнішні стінки (мембрани) каналів ендоплазматичної сітки є місцем прикріплення рибосом, які синтезують білки;

• на мембранах гладенької ендоплазматичної сітки відбувається синтез ліпідів та вуглеводів;

• місце розміщення диктіосом – органел, які отримують речовини від ендоплазматичної сітки, сортують, готують до відправлення та «пакують» у маленькі мембранні пухирці, які відправляються до інших частин клітини, або до клітинної мембрани, звідки виводяться назовні (помітні під оптичним мікроскопом, але їх будову можна вивчити лише з допомогою електронного мікроскопа);

• забезпечує транспорт речовин у клітині.

 

РИБОСОМИ — дрібні кулясті органели на канальцях ендоплазматичної сітки, у яких відбувається синтез білків, помітні лише під електронним мікроскопом.

 

Значення рибосом: забезпечують синтез білків.

Синтез — це процес з'єднання простих розрізнених частин у складне ціле.

Синтез білків — це процес, при якому прості речовини (амінокислоти), з'єднуючись одна з одною у певній послідовності, утворюють складну сполуку — білок.

 

ДИКТІОСОМИ - органели, які отримують речовини від ендоплазматичної сітки, сортують, готують до відправлення та «пакують» у маленькі мембранні пухирці, які відправляються до інших частин клітини, або доклітинної мембрани, звідки виводяться назовні.

Помітні під оптичним мікроскопом, але їх будову можна вивчити лише з допомогою електронного мікроскопа.

Інші завдання дивись тут...