Інші завдання дивись тут...

ВІДДІЛ БАКТЕРІЇ (від грец. бактеріон - паличка)

Налічує понад 3000 видів одноклітинних або рідше нитчастих організмів. 

Поширення бактерій: скрізь - у ґрунті, воді, повітрі, на поверхні або всередині інших організмів (людини, тварин, рослин, грибів).

Особливо багато бактерій у поверхневих шарах ґрунту (в 1г чорнозему може бути 5-6 млрд. бактеріальних клітин, в піщаному ґрунті - до 1 млрд.); в брудних, запилених приміщеннях, що погано провітрюються, на забруднених поверхнях. 

Напровесні та на початку осені кількість бактерій у повітрі завжди збільшується, бактерій стає значно менше в суху і сонячну погоду влітку та сухого морозного дня взимку.

За один вдих людина вдихає з повітрям приблизно від 1-2 клітин у добре провітреному приміщенні, до 150-500 клітин у приміщенні зі спертим та затхлим повітрям.

У тілі здорової людини живе від 300 до 1000 видів бактерій, загальна маса яких складає близько 1 кг, а чисельність клітин — близько 10 квадрильйонів, що в десять разів більше за кількість клітин тіла дорослої людини. За чисельністю переважають саме корисні бактерії — їх частка становить до 70-80%, решта припадає на умовно-небезпечні бактерії.

Бактерії відсутні хіба що в деяких лабораторіях, де за допомогою спеціальних засобів забезпечується режим стерильності.

 

Форма клітин бактерій:

Куляста

• стафілококи (грец. стсіфіле - виноградне гроно і кокус) мають вигляд грона;

• стрептококи (від грец. стрепта- ланцюжок і кокус) мають вигляд ланцюжка; 

• монококи (від грец. монос - один і кокус - кулька);

• диплококи (від грец. диплос - подвійний і кокус);

• тетракоки (від грец. тетра - чотири і кокус);

• сарцини;

• мікрококи

Паличкоподібна • бацили (від лат. бацилус - паличка) - циліндричні або паличкоподібні бактерії
Спіральна

• спірили (від лат. спірила - вигнута) у вигляді спіралі у 2-3 оберти;

• спірохети (від лат. спіра - вигин і грец. хета - щетинка) у вигляді спіралі, закручені більше, ніж у 3 оберти

Вигнута • вібріони (від лат. вібраре - коливатися) мають вигляд коми

 

 

Будова клітини бактерії.

• Розмір зазвичай становить від 0,6 до 2 мкм, що у 10-100 разів менше, ніж середні розміри клітини рослин чи тварин.

• Ззовні може знаходитись міцна клітинна оболонка з муреїну. Часто навколо клітин утворюється слизова капсула.

• Клітина вкрита клітинною мембраною. 

• Має цитоплазму з органелами рибосомами. 

• Клітина не має ядра, у ній є лише ядерна речовина, але відсутня ядерна мембрана. Молекула ДНК (носія спадкової інформації) розташовується безпосередньо в цитоплазмі. 

• Більшість має органели руху - джгутики від одного до багатьох. Вони розміщуються на одному чи на обох кінцях клітини, вкривають всю поверхню клітини. 

• Пурпурні та зелені бактерії мають мембранні утвори з хлорофілом, здійснюють фотосинтез, проте не виділяють кисень, більшість бактерій - гетеротрофи, вони не мають хлорофілу. 

 

Розмноження бактерій:

• поділ клітини навпіл (відбувається кожні 20-30 хвилин, за сприятливих умов одна бактерія за добу може утворити сотні мільярдів клітин);

• спорами. 

 

Несприятливі умови (нестача їжі, вологи, погодні умови тощо) можуть переносити

• у стані спор, які слугують лише для переживання несприятливих умов і розповсюдження;

• у стані цист (від грец. цистіс - пухир), у якому настає анабіоз (тимчасово сповільнюються процеси життєдіяльності), клітина оточена щільною оболонкою і зберігає життєздатність протягом багатьох років, витримує дуже високі (до 250°С) і низькі (до -180°С) температури. 

Максимальний період життя бактерії: клітина бактерії живе від поділу до поділу: за сприятливих умов — лише кілька десятків хвилин, але у стані анабіозу чи цисти можуть перебувати необмежено довго (за сприятливих умов циста скидає оболонку і починає ділитися).

 

Дихають бактерії всією поверхнею клітини. 

За відношенням до кисню поділяються на

• аеробні (від грец. аер - повітря), які обов'язково потребують кисню повітря, мешкають у ґрунтах та в поверхневих шарах води, особливо — забрудненої;

• анаеробні (грец. частка ан - заперечення), одержують його з різних сполук під час їх розщеплення в процесі бродіння, мешкають у глибині застійних водойм, травних системах.

 

Спосіб живлення бактерій.

Поживні речовини бактерії всмоктують всією поверхнею клітини. 

• гетеротрофне грибне  (споживають

готові органічні речовини, частково

переробляють їх в речовини власних клітин, а частково розкладають на неорганічні речовини, отримуючи при цьому енергію)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• сапротрофи - бактерії, які живляться відмерлими рештками (гнильні бактерії);

• паразити - бактерії, які живляться речовинами живих організмів (хвороботворні бактерії).

• симбіонти - бактерії, що живуть у симбіозі з іншими організмами (бульбочкові бактерії).

• хижаки - бактерії, які захоплюють дрібні живі організми (хижі бактерії).

• автотрофне (органічні речовини виробляють самі, здійснюючи фотосинтез, але при цьому ніколи не виділяють у повітря вільного кисню) зелені, пурпурні бактерії

Приклади симбіозу з бактеріями:

• симбіоз молочнокислих бактерій з людиною (організм надає бактеріям їжу, а вони допомагають організму у травленні та боротьбі з хвороботворними бактеріями;

• бульбочкові бактерії у коренях гороху, квасолі, конюшини, утворюючи на них потовщення - бульбочки (бактерії забезпечують рослини Нітрогеном , а рослини в процесі фотосинтезу дають бактеріям органічні речовини)

• оцтовокислі бактерії і гриби дріжджі;

• черв олавіус і автотрофні бактерії  в його тілі

У кишечнику людини живе кишкова паличка (сприяє процесам травлення, утворює деякі вітаміни та перешкоджає діяльності хвороботворних мікроорганізмів)

 

Корисні бактерії.

Джерело надходження корисних бактерій для людини — це молочнокислі продукти, різноманітні соління, квашені та мочені овочі та фрукти.

Бактерії Значення
Біфідобактерії Покращують травлення, забезпечують організм деякими необхідними речовинами, пригнічують розвиток умовно-небезпечних бактерій, «навчають» організм людини боротися з хвороботворними мікроорганізмами
Молочнокислі бактерії (лактобацила кислотолюбна, сирна паличка, болгарська паличка)

Виготовляють молочнокислі продукти та соління.

Покращують травлення, забезпечують організм деякими необхідними речовинами, пригнічують розвиток умовно-небезпечних бактерій, «навчають» організм людини боротися з хвороботворними мікроорганізмами.

Бульбочкові бактерії Вбирають Нітроген з повітря, повертаючи його в ґрунт, природне азотне добриво
Оцтовокислі бактерії Виробляють оцет, квашену капусту
Пробіотики Захищають організм від шкідливих, перешкоджають розвитку хвороботворних, додаються до продуктів харчування з метою лікування або профілактики захворювань
Сапротрофні бактерії

Спричиняють гниття відмерлих організмів, очищуючи планету від решток, утворена органічна речовина забезпечує існування тварин та грибів.

Відіграли провідну роль в утворенні корисних копалин — самородної сірки, болотної залізної руди, нафти та газу

 

Шкідливі бактерії.

Бактерії Шкода
бактерії-паразити, що є збудниками хвороб

Викликають хвороби людини (туберкульозу, тифу, скарлатини, ангіни, холери, правця, дизентерії, чуми  тощо), тварин та рослин (гниль капусти, гниль цибулі, картоплі, плямистість плодів, коренів, парша картоплі, плямистість листків).

Вченими лише менше 100 видів визнані збудниками небезпечних хвороб людини.

Бактерія гниття клостридій Розвиваючись на м'ясі, рибі, різних консервах зі здутими кришками, виділяє надзвичайно токсичну отруту - ботулотоксин, що є причиною ботулізму - отруєння, яке звичайно призводить до смерті (смертельна доза цього токсину становить менш ніж 0,1 мг)
хижі бактерії захоплюють дрібні живі організми

Бактеріальні хвороби та їх збудники:

Бактеріальна хвороба Бактерія-збудник Шлях інфекції
Орнітоз Хламідія папуг Птахи-переносники (голуби, папуги)
Чума  Чумна  паличка Дикі тварини-переносники, в першу чергу — миші, щурі, ховрахи, бабаки, комахи-переносники (блохи)
Висипний тиф
Ріккетсія тифозна Комахи-переносники (воші)
Холера
(холерний вібріон) Сира вода з відкритих водойм, озера та ставки з водою непрозорою або неприємною на запах
Бутулізм
Бактерія гниття клостридій Зіпсуті (здуті) консерви, м'ясо
Сибірська виразка
Бацила сибірської виразки  
Туберкульоз
Туберкульозна паличка Коха  
Дифтерія
Дифтерійна паличка  
Черевний тиф та сальмонельоз
Сальмонела Сирі яйця, погано оброблені продукти
Проказа
Мікробактерія прокази  
Виразка шлунку
Зелікобактер  
Розлад шлунку
Кишкова паличка  

За ступенем небезпечності для людини бактерії:

• особливо небезпечні: бактерія чумної палички (збудник чуми), холерний вібріон (збудник холери), ріккетсія тифозна (збудник тифу), бацила сибірської виразки (сибірської виразки), хламідія папуг (орнітозу);

• небезпечні: туберкульозна паличка (збудник туберкульозу), дифтерійна паличка (збудник дифтерії), зелікобактер (збудник виразки шлунка), сальмонели (збудник черевного тифу та сальмонельозу), мікобактерія прокази (збудник прокази);

• умовно – небезпечні : кишкова паличка, економічно шкідливими є бактерії, які псують харчові продукти, спричинюють гниття виробів з деревини та тканин, викликають біологічне руйнування промислових матеріалів та виробів, а також є збудниками хвороб сільськогосподарських рослин та тварин;

• безпечні (кисломолочні бактерії).

Причини перетворення умовно-небезпечні бактерії на збудників хвороб для людини (різноманітні запалення, розлад шлунка, головний біль, слабкість):

• раптове надходження в організм великої кількості таких бактерій із зовнішнього середовища при порушенні правил особистої гігієни, споживанні зіпсованих продуктів, брудної води;

• послаблення організму при незбалансованому харчуванні, нестачі вітамінів, чистого повітря, відсутності фізичних навантажень, малорухливому способі  життя, недосипаннях, нервовому перевантаженні;

• тимчасове зменшення кількості тих мікроорганізмів, що пригнічують розвиток умовно-небезпечних бактерій, наприклад, коли людина під час лікування приймає антибіотики.

Засоби профілактики бактеріальних захворювань

Засоби Приклади
Боротьба з переносниками інфекції Не брати до рук диких тварин, уникати укусів кровосисних комах чи кліщів. Дезинфекція насаджень.
Підвищення санітарної культури населення

Дотримання правил гігієни. Купання у дозволених водоймах. Стерилізація та пастеризація продуктів для тривалого зберігання. Правильне зберігання продуктів харчування, вживання до закінчення терміну придатності.

Підвищення опірності організму

Правила харчування: збалансоване харчування, багато вітамінів.

Здоровий спосіб життя. Після лікування антибіотиками поповнювати запас корисних бактерій 

Планові обстеження Проба Манту та флюрографія для виявлення туберкульозу
Вакцинація Профілактичні щеплення людей проти дифтерії, правця, туберкульозу
Своєчасне виявлення та лікування хворих Захист подиху марлевими пов'язками. Карантин хворих. Найчастіше використовують антибіотики - складні хімічні речовини, які виділяються мікроорганізмами і здатні стримувати розвиток інших мікроорганізмів. 

 Інші завдання дивись тут...