ВІДДІЛ ЦІАНОБАКТЕРІЇ (від грец. кіанос - блакитний, лазуровий та бактеріон)..
Ціанобактерії мають ще застарілу назву Синьо-зелені водорості, яка не завжди відповідає забарвленню тих організмів, які об'єднує.
Налічує близько 1500 видів.
Поширення ціанобактерій: у найрізноманітніших умовах, на корі дерев, каменях, у снігу, гарячих гейзерах, де температура сягає 80-93°С, першими оселяються на згарищах, асфальті, залізобетонних огорожах, у відпрацьованих атомних реакторах тощо.
Ціанобактерії, що мешкають на території України: мікроцистіс (одноклітинна форма), апабена (нитчаста форма), посток (колоніальна форма) та деякі інші, що мешкають у прісних водоймах.
Забарвлення ціанобактерій різноманітне, переважно синьо-зелене.
За кількістю клітин ціанобактерії: одноклітинні та багатоклітинні (колоніальні, нитчасті).
Будова клітини ціанобактерії
• Ззовні знаходиться міцна клітинна оболонка з муреїну, вона ослизнена, часто навколо клітин утворюється слизова капсула.
• Клітина вкрита клітинною мембраною.
• Має цитоплазму з органелами рибосомами.
• Клітина не має ядра, у ній є лише ядерна речовина, але відсутня ядерна мембрана. Молекула ДНК (носія спадкової інформації) розташовується безпосередньо в цитоплазмі.
• У клітинах знаходяться сплощені мембранні мішечки, у які вбудовані молекули хлорофілу. Мішечки роблять всю клітину ціанопрокаріот схожою на окрему органелу рослинної клітини — хлоропласт.
• Ціанобактерії джгутиків не мають, тому активно рухатися не можуть.
Розмноження ціанобактерій:
• вегетативне (одноклітинні форми поділом клітини; колоніальні форми поділом клітини або вегетативними частинами колоній; нитчасті форми вегетативно розривають нитки по особливих клітинах - гетероцистах (від грец. гетерос - інший і цистіс - пухир);
• нестатевими спорами.
Спосіб живлення ціанобактерій: автотрофи, що в процесі фотосинтезу виділяють кисень.
Приклад симбіозу з ціанобактеріями: прісноводна амеба пеломікса у цитоплазмі тримає одноклітинних ціанопрокаріотів (вони отримують від амеби вуглекислий газ та захист, натомість ціанопрокаріот «віддає» хазяїну частину своїх продуктів фотосинтезу)
Значення ціанобактерій:
• збагачення води та повітря киснем;
• використання ціанобактерій під час "цвітіння води" подальшим їх використанням як корму для худоби, як добрива, а також для виготовлення паперу, картону, лаків, фарб тощо;
• із ціанобактерії спіруліни одержують харчовий білок, який використовують як додаток до їжі;
• колонії ностока є їстівними, їх споживають у їжу жителі Південно-Східної Азії, Китаю, Японії;
• деякі види здатні до синтезу вітаміну В2;
• входять до складу лишайників.