ПАГІН – надземний орган, який складається зі стебла, бруньок і листків.
Виник як пристосування до життя у повітряному середовищі суші.
Будова пагона.
|
Назва частини |
Характеристика |
Функції |
|
Стебло |
Осьова частина пагона |
Транспортування речовин, утримування листків, забезпечує зв'язок між усіма частинами |
|
Листки |
Бокові органи пагона (бічна частина пагона) |
Фотосинтез, газообмін і випаровування, або транспірація (від лат. транс - через і спіро - дихаю, видихаю). |
|
Бруньки |
Зачаткові пагони. Вкриті ззовні ущільненими лусками – видозміненими листками |
Ріст (за рахунок верхівкової бруньки) та галуження (за рахунок бічних бруньок) пагона для збільшення поверхні фотосинтезу.. |
Вузол - це місце з'єднання листків і стебла.
Міжвузля - відстань між сусідніми вузлами.
Листкова пазуха (пазуха листка) – це уявний гострий кут між стеблом і листком.
Видовжений пагін має стебло з довгим міжвузлям, призначене для швидкого винесення листків до світла, а вкорочений пагін має стебло з коротким міжвузлям для більш щільного розміщення листків.
БРУНЬКА - це зачаток пагона з дуже вкороченим міжвузлям.
Конус наростання – верхівка пагона, утворена верхівковою твірною тканиною.
Верхівкова брунька – це брунька на верхівці стебла, за рахунок неї пагін росте у висоту.
Сплячі бруньки – це бічні або додаткові бруньки, що розвиваються протягом декількох років, пробуджуючись після ушкодження верхівкової бруньки (на липі, березі – це великі напівсферичні нарости-капи).
| Верхівкова брунька виділяє певні фітогормони, які ситоподібними трубками прямують вниз по стеблу і стримують ріст розташованих нижче бруньок, серед яких і сплячі, а при пошкодженні конуса наростання верхівкової бруньки не виділяється стримуючий фітогормони. |
Додаткові бруньки – це бруньки, які закладаються поза листковими пазухами (тобто на стеблах, коренях, листках) і служать для вегетативного розмноження ( на коренях у вишні, сливи).
Зимові (зимуючі) бруньки – це бруньки в рослин помірного клімату, які зимують в стані спокою та додатково захищені у цей період твердими та щільно розміщеними бруньковими лусками з потужним шаром воскоподібної речовини, волосками або плівкою клейких виділень (тополя, береза).
Листкові рубці – рубці під пазушними бруньками після опадання листків.
Бічна, або пазушна, брунька – це бруньки в листкових пазухах, за рахунок яких пагін галузиться.
Вегетативні пагони несуть листки й бруньки, генеративні пагони несуть квітки, плоди й насіння.
Вегетативна брунька – брунька, на зачатковому стеблі якої розміщуються зачаткові листки, з неї можуть утворюватися нові листки.
Генеративна, або репродуктивна, брунька – брунька, на зачатковому стеблі якої розміщені зачаткові квітки або суцвіття, з неї розвивається квітка або суцвіття, які здійснюють функцію розмноження (зазвичай на вигляд бруньки більші, ширші та більш заокруглені на верхівці).
Змішані бруньки – бруньки, які мають водночас зачатки квіток і листків.
Розвиток пагона із бруньки.
Зовнішні зміни бруньки: набрякає, а згодом з неї з'являється молоде стебло із зеленими листками.
Внутрішні зміни бруньки: клітини твірної тканини конуса наростання починають ділитися, завдяки чому міжвузля видовжуються, покривні луски розсуваються та відхиляються від стебельця, розвивається новий пагін, а покривні луски згодом відпадають.
В однорічних видів усі бруньки розвиваються впродовж теплої пори року; у багаторічних рослин холодного чи помірного клімату навесні виростають нові бічні пагони зі зимових бруньок; сплячі бруньки відновлюють ріст у разі ушкодження верхівкової бруньки.
Типи пагонів за напрямком росту та розміщенням в просторі.
|
Назва типу пагона |
Характеристика |
Зображення |
Приклади рослин |
|
Прямостоячі |
Ростуть вертикально вверх (добре розвинута механічна тканина) |
|
Ялина, медунка |
|
Висхідні |
Тягнуться вгору |
|
|
|
Горизонтальні |
Ростуть у горизонтальній площині |
|
Бічні пагони ялини |
|
Виткі (в'юнкі) |
Закручуються довкола опори |
|
Квасоля, хміль, березка польова |
|
Чіпкі |
Чіпляються за опору |
|
Плющ (додатковими коренями), горох, виноград, переступень білий, горошок мишачий (вусиками) |
|
Сланкі |
Лежать на ґрунті |
|
|
|
Повзучі |
Лежать на ґрунті та вкорінюються додатковими коренями |
|
Суниця, полуниця, гусячі лапки, молодило повзуче, конюшина |
Функції пагона:
|
Основні функції |
• ріст та галуження надземної частини рослини; • транспорт речовин; • з’єднує в одне ціле рослину; • орган вегетативного розмноження. |
|
Додаткові функції |
• додаткове запасання поживних речовин; • захист від поїдання тваринами; • додаткова опора; • додаткове поширення на території. |
ВИДОЗМІНИ ПАГОНА – пристосування до умов існування.
Типовий пагін – це надземний орган, тому підземні пагони завжди видозмінені. Стебло, листки і бруньки видозміненого пагона розміщені так, як і на звичайному.
|
Назва видозміни |
Характеристика |
Приклади рослин |
Зображення |
|
Колючки |
Видозмінені листки або цілі пагони |
Дика груша, слива, терен, глід, гледичія, обліпиха, аґрус, троянда, листкова видозміна у барбарису, білої акації, кактуса. |
|
|
Вусики |
Видозмінені цілі пагони або листки обкручуються навколо опори |
Виноград, диня, огірок, гарбуз, листкова видозміна у гороху |
|
|
Вуса |
Повзучі стебла з видовженим міжвузлям – вусами. |
Суниця, полуниця, гусячі лапки, перстач |
|
|
Надземна стеблова бульба |
Потовщені, здуті, м'ясисті стебла. |
Капуста-кольрабі |
|
|
Кореневище |
Підземний пагін росте верхівковою брунькою. Можуть відходити додаткові корені. Широке стебло, листки зазвичай перетворені на захисні луски. |
Пирій, конвалія, валеріана, анемона дібровна, фізаліс, півники |
|
|
Цибулина |
Підземний пагін з укороченим стеблом (денцем), листки видозмінені на соковиті луски. |
Цибуля, часник, городня, лілії, тюльпани, нарциси |
|
|
Підземні стеблові бульби |
Обмежений верхівковий ріст. Потовщене підземне стебло з дрібними лускоподібними або недорозвинутими листками, в пазухах має бруньки (вічка). |
Картопля, земляна бульба (топінамбур), цикламен |
|
|
Бульбоцибулина |
Вкорочений підземний пагін з обмеженим наростанням. М’ясисте стебло та листки видозмінені на сухі луски. |
Гладіолус |
|
|
Пастки-листки |
У комахоїдних тварин при нестачі азоту в мінеральному живленні |
Росичка, венерина мухоловка, непентеса, пухирник |
|
Ознаки видозміненого пагона:
а) вісь підземного пагона завжди поділена на вузли і міжвузля;
б) він має лускоподібні листки, а якщо вони швидко відмирають, то залишають після себе листкові рубці;
в) стебло підземного пагона несе пазушні бруньки;
г) верхівкова твірна тканина — це верхівкова брунька, яка ніколи не прикрита чохликом.
|
Кореневище |
Зовні дуже схоже на корінь. Проте у нього відсутній кореневий чохлик і кореневі волоски. Наявні вузли, міжвузля, пазушні бруньки, видозмінені листки – луски. З бруньок розвиваються підземні і надземні пагони. Кореневища із сильно видовженими міжвузлями сприяють швидкому поширенню рослини на нових ділянках ґрунту, з короткими міжвузлями виконують виключно запасаючу функцію.
|
|
Підземні стеблові бульби |
Нагадують бульбокорені. Проте утворюються внаслідок розростання стебла; листки при цьому не розвиваються (брівки, луски), але в їхніх пазухах утворюються пазушні бруньки (вічка).
|
|
Цибулина |
Стебло укорочене, недорозвинуте, плоске і називається денцем, від нього відходять униз корені і вверх листки, змінені на соковиті луски для запасання поживних речовин.
|
|
Вуса |
Вуса вкорінюються у вузлах і дають початок новим рослинам.
|
Значення видозмін пагона.
• Людина вживає у їжу бульби картоплі, топінамбура, кольрабі, цибулини часнику, цибулі городньої.
• Патоку та крохмаль добувають із бульб картоплі.
• Цибуля та часник виробляють багато фітонцидів, тому їх застосовують для профілактики застудних захворювань, отримують вітаміни. Фітонциди – речовини, що виробляють рослини, які здатні захищати їх від хвороботворних мікроорганізмів.
• З кореневищ валеріани та конвалії виготовляють заспокійливі лікарські засоби.