Пагін, частини пагона (стебло, листки, бруньки), будова, функції, розвиток пагона із бруньки, типи пагонів за напрямком росту та розміщенням в просторі

ПАГІН – надземний орган, який складається зі стебла, бруньок і листків.

Виник як пристосування до життя у повітряному середовищі суші.

Будова пагона.

Назва частини	Характеристика	Функції
Стебло	Осьова частина пагона	Транспортування речовин, утримування листків, забезпечує зв'язок між усіма частинами
Листки	Бокові органи пагона (бічна частина пагона)	Фотосинтез, газообмін і випаровування, або транспірація (від лат. транс - через і спіро - дихаю, видихаю).
Бруньки	Зачаткові пагони. Вкриті ззовні ущільненими лусками – видозміненими листками	Ріст (за рахунок верхівкової бруньки) та галуження (за рахунок бічних бруньок) пагона для збільшення поверхні фотосинтезу..

Вузол - це місце з'єднання листків і стебла.

Міжвузля - відстань між сусідніми вузлами.

Листкова пазуха (пазуха листка) – це уявний гострий кут між стеблом і листком.

Видовжений пагін має стебло з довгим міжвузлям, призначене для швидкого винесення листків до світла, а вкорочений пагін має стебло з коротким міжвузлям для більш щільного розміщення листків.

БРУНЬКА - це зачаток пагона з дуже вкороченим міжвузлям.

Конус наростання – верхівка пагона, утворена верхівковою твірною тканиною.

Верхівкова брунька – це брунька на верхівці стебла, за рахунок неї пагін росте у висоту.

Сплячі бруньки – це бічні або додаткові бруньки, що розвиваються протягом декількох років, пробуджуючись після ушкодження верхівкової бруньки (на липі, березі – це великі напівсферичні нарости-капи).

Верхівкова брунька виділяє певні фітогормони, які ситоподібними трубками прямують вниз по стеблу і стримують ріст розташованих нижче бруньок, серед яких і сплячі, а при пошкодженні конуса наростання верхівкової бруньки не виділяється стримуючий фітогормони.

Додаткові бруньки – це бруньки, які закладаються поза листковими пазухами (тобто на стеблах, коренях, листках) і служать для вегетативного розмноження ( на коренях у вишні, сливи).

Зимові (зимуючі) бруньки – це бруньки в рослин помірного клімату, які зимують в стані спокою та додатково захищені у цей період твердими та щільно розміщеними бруньковими лусками з потужним шаром воскоподібної речовини, волосками або плівкою клейких виділень (тополя, береза).

Листкові рубці – рубці під пазушними бруньками після опадання листків.

Бічна, або пазушна, брунька – це бруньки в листкових пазухах, за рахунок яких пагін галузиться.

Вегетативні пагони несуть листки й бруньки, генеративні пагони несуть квітки, плоди й насіння.

Вегетативна брунька – брунька, на зачатковому стеблі якої розміщуються зачаткові листки, з неї можуть утворюватися нові листки.

Генеративна, або репродуктивна, брунька – брунька, на зачатковому стеблі якої розміщені зачаткові квітки або суцвіття, з неї розвивається квітка або суцвіття, які здійснюють функцію розмноження (зазвичай на вигляд бруньки більші, ширші та більш заокруглені на верхівці).

Змішані бруньки – бруньки, які мають водночас зачатки квіток і листків.

Розвиток пагона із бруньки.

Зовнішні зміни бруньки: набрякає, а згодом з неї з'являється молоде стебло із зеленими листками.

Внутрішні зміни бруньки: клітини твірної тканини конуса наростання починають ділитися, завдяки чому міжвузля видовжуються, покривні луски розсуваються та відхиляються від стебельця, розвивається новий пагін, а покривні луски згодом відпадають.

В однорічних видів усі бруньки розвиваються впродовж теплої пори року; у багаторічних рослин холодного чи помірного клімату навесні виростають нові бічні пагони зі зимових бруньок; сплячі бруньки відновлюють ріст у разі ушкодження верхівкової бруньки.

Типи пагонів за напрямком росту та розміщенням в просторі.

Назва типу пагона	Характеристика	Зображення	Приклади рослин
Прямостоячі	Ростуть вертикально вверх (добре розвинута механічна тканина)		Ялина, медунка
Висхідні	Тягнуться вгору
Горизонтальні	Ростуть у горизонтальній площині		Бічні пагони ялини
Виткі (в'юнкі)	Закручуються довкола опори		Квасоля, хміль, березка польова
Чіпкі	Чіпляються за опору		Плющ (додатковими коренями), горох, виноград, переступень білий, горошок мишачий (вусиками)
Сланкі	Лежать на ґрунті
Повзучі	Лежать на ґрунті та вкорінюються додатковими коренями		Суниця, полуниця, гусячі лапки, молодило повзуче, конюшина

Функції пагона:

Основні функції

• ріст та галуження надземної частини рослини;

• транспорт речовин;

• з’єднує в одне ціле рослину;

• орган вегетативного розмноження.

Додаткові функції

• додаткове запасання поживних речовин;

• захист від поїдання тваринами;

• додаткова опора;

• додаткове поширення на території.

ВИДОЗМІНИ ПАГОНА – пристосування до умов існування.

Типовий пагін – це надземний орган, тому підземні пагони завжди видозмінені. Стебло, листки і бруньки видозміненого пагона розміщені так, як і на звичайному.

Назва видозміни	Характеристика	Приклади рослин	Зображення
Надземні видозміни пагона
Колючки	Видозмінені листки або цілі пагони	Дика груша, слива, терен, глід, гледичія, обліпиха, аґрус, троянда, листкова видозміна у барбарису, білої акації, кактуса.
Вусики	Видозмінені цілі пагони або листки обкручуються навколо опори	Виноград, диня, огірок, гарбуз, листкова видозміна у гороху
Вуса	Повзучі стебла з видовженим міжвузлям – вусами.	Суниця, полуниця, гусячі лапки, перстач
Пастки-листки	У комахоїдних тварин при нестачі азоту в мінеральному живленні	Росичка, венерина мухоловка, непентеса, пухирник
Надземна стеблова бульба	Потовщені, здуті, м'ясисті стебла.	Капуста-кольрабі
Підземні видозміни пагона
Кореневище	Підземний пагін росте верхівковою брунькою. Можуть відходити додаткові корені. Широке стебло, листки зазвичай перетворені на захисні луски.	Пирій, конвалія, валеріана, анемона дібровна, фізаліс, півники
Цибулина	Підземний пагін з укороченим стеблом (денцем), листки видозмінені на соковиті луски.	Цибуля, часник, городня, лілії, тюльпани, нарциси
Підземні стеблові бульби	Обмежений верхівковий ріст. Потовщене підземне стебло з дрібними лускоподібними або недорозвинутими листками, в пазухах має бруньки (вічка).	Картопля, земляна бульба (топінамбур), цикламен
Бульбоцибулина	Вкорочений підземний пагін з обмеженим наростанням. М’ясисте стебло та листки видозмінені на сухі луски.	Гладіолус

Ознаки видозміненого пагона:

а) вісь підземного пагона завжди поділена на вузли і міжвузля;

б) він має лускоподібні листки, а якщо вони швидко відмирають, то залишають після себе листкові рубці;

в) стебло підземного пагона несе пазушні бруньки;

г) верхівкова твірна тканина — це верхівкова брунька, яка ніколи не прикрита чохликом.

Кореневище	Зовні дуже схоже на корінь. Проте у нього відсутній кореневий чохлик і кореневі волоски. Наявні вузли, міжвузля, пазушні бруньки, видозмінені листки – луски. З бруньок розвиваються підземні і надземні пагони. Кореневища із сильно видовженими міжвузлями сприяють швидкому поширенню рослини на нових ділянках ґрунту, з короткими міжвузлями виконують виключно запасаючу функцію.
Підземні стеблові бульби	Нагадують бульбокорені. Проте утворюються внаслідок розростання стебла; листки при цьому не розвиваються (брівки, луски), але в їхніх пазухах утворюються пазушні бруньки (вічка).
Цибулина	Стебло укорочене, недорозвинуте, плоске і називається денцем, від нього відходять униз корені і вверх листки, змінені на соковиті луски для запасання поживних речовин.
Вуса	Вуса вкорінюються у вузлах і дають початок новим рослинам.

Значення видозмін пагона.

• Людина вживає у їжу бульби картоплі, топінамбура, кольрабі, цибулини часнику, цибулі городньої.

• Патоку та крохмаль добувають із бульб картоплі.

• Цибуля та часник виробляють багато фітонцидів, тому їх застосовують для профілактики застудних захворювань, отримують вітаміни. Фітонциди – речовини, що виробляють рослини, які здатні захищати їх від хвороботворних мікроорганізмів.

• З кореневищ валеріани та конвалії виготовляють заспокійливі лікарські засоби.

Інші завдання дивись тут...