Листок, зовнішня та внутрішня будова, продих, жилка, процеси в листку, листкорозміщення, видозміни листка, листопад

ЛИСТОК – бічний орган пагона, має обмежений ріст, на пагоні розташовується так, щоб якнайкраще вловлювати світло.

ЗОВНІШНЯ БУДОВА ЛИСТКА.

Будова листка зумовлюється його функціями.

Назва частини	Характеристика	Функції
Основа листка (або вузол)	Вигляд невеличкого горбочка у місці кріплення листка (яблуня), або розгорнута основа-піхва в сидячих листків (злаки, кріп).	З’єднує інші частини зі стеблом. Піхва захищає пазуху листка із пазушною брунькою.
Прилистки	Пара листоподібних придатків (листочки, брунькові луски, колючки тощо) на основі листка деяких рослин.	Захисна функція.
Черешок	Звужена, інколи циліндрична, пружна частина. Черешкові листки мають черешки (яблуня, малина, суниця), у сидячих листках черешки не розвиваються (льон, гвоздика, медунка).	Орієнтує розташування пластинки щодо світла
Пластинка	Зазвичай плоска форма, наявні продихи.	Плоска форма забезпечує плещу для освітлення. Через продихи здійснюється газообмін та випаровування. Волоски й восковий наліт захищають від надмірного випаровування та несприятливих умов довкілля.

Схема будови листка.

ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЛИСТКА.

Листок зверху та знизу вкритий покривною тканиною - шкіркою, або епідермою (від грец. епі - зверху і дерма - шкіра) – захисною шкіркою з продихами, які здатні регулювати інтенсивність газообміну та випаровування води.

Під шкіркою розміщена основна фотосинтезуюча тканина, що включає стовпчасту та губчасту тканини.

Крізь неї проходять провідні пучки – жилки, що надають листку міцності, забезпечують надходження до листка води та неорганічних сполук і відтікання з нього новоутворених органічних речовин - вуглеводів.

Листок складається з покривної тканини (шкірки), основної тканини та провідних пучків (жилок).

Назва складової частини	Характеристика	Функції
Шкірка	Одношарова покривна тканина вкриває ззовні листок, більшість клітини безбарвні та прозорі без хлоропластів, щільно прилягають, їхні клітинні оболонки зі сторони середовища потовщені (крім пар зелених клітин, що утворюють продихи). Безбарвні клітини можуть утворювати вирости. Стінки клітин шкірки зі сторони продихів тонші, кутикула вужча, а зі сторони без продихів стінки та кутикула потовщені.	Захищає від висихання, механічних ушкоджень (забезпечує взаємодію з довкіллям). Безбарвні клітини пропускають світло.
Кутикула	Тоненька прозора плівка воскоподібних речовин вкриває ззовні тонкий шар шкірки.	Захищає від висихання, механічних ушкоджень.
Продихи	Утворюють дві попарно замикаючі клітини шкірки з хлоропластами, вони бобоподібної форми з потовщеними стінками. Щілиноподібний отвір між замикаючими клітинами утворює продихову щілину.	В хлоропластах на світлі здійснюється фотосинтез. Продихова щілина регулює інтенсивність газообміну та випаровування.
Стовпчаста тканина	Під шкіркою ближче до верхньої поверхні листка розміщені видовжені клітини, які нагадують стовпчики. Вони щільно прилягають одна до одної, утворюють шар або 2-3 шари, майже без міжклітинників, містять більше хлоропластів. У світлолюбних рослин більший шар стовпчастої тканини, ніж у тіньолюбних.	Відбувається найінтенсивніше фотосинтез
Губчаста тканина	Нижче стовпчастої тканини розташовані овальні клітини, між якими є великі міжклітинники, кількість хлоропластів менша. Міжклітинники заповнені повітрям і водяною парою та сполучені з продихами.	Фотосинтез здійснюється не так активно. Запасаються різні речовини (крохмаль). Міжклітинники сполучені з продихами і забезпечують газообмін у листку та випаровування.
Жилки	Потовщення листкової пластинки, у якому проходить один або декілька провідних пучків, основу яких складають провідні тканини – деревина зі судинами (розміщена з верхньої сторони листка) та луб із ситоподібними трубками (розміщений з нижньої сторони листка). Розміщені в основній тканині. Провідні пучки підсилені тяжами механічної тканини, більш розвинута зі сторони лубу.	Судини забезпечують постачання клітин листка водою та неорганічними речовинами. По ситоподібних трубках з листка до всіх інших органів відтікають органічні речовини - крохмаль, утворений під час фотосинтезу. Волокна механічної тканини з потовщеними оболонками слугують скелетом листка, додають міцності та гнучкості.

ПРОДИХ — це пара витягнутих бобоподібних клітин, між якими є отвір — продихова щілина, яка з одного боку відкривається у зовнішнє середовище, а з іншого — у великий міжклітинний простір основної тканини листка.

Клітини продихів зелені, бо мають хлоропласти.

Залежно від вологості та освітлення клітини продихів змінюють свою форму, регулюючи випаровування води та газообмін:

• При достатньому освітленні та вологості вміст води та кисню в міжклітинниках збільшується, вуглекислого газу зменшується, тому розходяться замикаючі клітини і продихова щілина розширюється, тоді через неї з міжклітинників назовні випаровується вода (листок при цьому охолоджується) та виділяється кисень (утворюється в процесі фотосинтезу), у міжклітинники з повітрям надходить вуглекислий газ.

• у темряві та за нестачі вологи замикаючі клітини випрямляються, продихова щілина звужується і закривається, тому виділення кисню припиняється (не відбувається фотосинтез), випаровування води та надходження вуглекислого газу в листок зменшується. Дихання продовжується, тому в міжклітинниках збільшується вуглекислий газ і зменшується кисень. Через не повністю закриті продихові щілини вуглекислий газ потрапляє назовні, а надходить повітря, збагачене киснем.

У приміщенні з рослинами вдень у повітрі збільшується кількість кисню, а вночі – вуглекислого газу.

Розміщення продихів на різних рослинах.

У більшості рослин продихи містяться на нижньому боці листка і сонячні промені на них не потрапляють, що сприяє збереженню води в рослині. Плаваючі листки водних рослин (латаття) мають продихи лише на верхній частині листкової пластинки. Рослини пустелі з потовщеними листками мають продихи на обох боках, використовують світло пряме зверху та інтенсивне відбите від землі знизу.

ЖИЛКА – це потовщення листкової пластинки, у якому проходить один або декілька провідних пучків.

Функція жилок: транспортування речовин, опорний каркас листкової пластинки.

Жилкування – спосіб розташування жилок на листковій пластинці.

Листки за типом жилкування.

Назва жилкування	Рослини (характеристика)	Зображення
Пірчасте	яблуня, виноград, горох, дуб (утворює сітку завдяки багаторазовому галуженню)
Пальчасте	клен
Паралельне	кукурудза, пшениця, жито, цибуля (жилки розміщені паралельно одна одній)
Дугове	конвалія, подорожник (жилки утворюють дуги)
Вилчасте	деякі папороті, гінкго (відгалуження жилок не з'єднуються перетинками і досягають краю листкової пластинки)

ПРОЦЕСИ В ЛИСТКУ: фотосинтез, випаровування, дихання (у рослин дихання зворотний процес до фотосинтезу).

Значення фотосинтезу в листку: утворення органічних речовин (крохмалю) з виділенням кисню.

Органічні речовини, утворені на світлі основною фотосинтезуючою тканиною, потрапляють в міжклітинники, з них до ситоподібних трубок лубу жилок для низхідного руху до стебла та кореня, де накопичуються у вигляді поживних речовин, використовуються в процесі дихання, перетворюються на складні органічні речовини, з яких будуються клітини організму.

Значення випаровування: забезпечує висхідний потік розчинених мінеральних речовин від кореня до надземної частини, захищає листок від перегрівання.

Значення дихання: організм отримує енергію.

Листкорозміщення – певний порядок розташування листків на стеблі пагона.

Типи листкорозміщення.

Назва листкорозміщення	Характеристика	Приклади рослин	Зображення
Почергове (спіральне)	у вузлах є лише по одному листку послідовно розташовані на стеблі по спіралі	Яблуня, шипшина, пшениця, осока та більшість рослин
Супротивне	у кожному вузлі сидять один проти одного два листки	Бузок, клен, м’ята, шавлія, калина, бузок, вербозілля лучне
Кільчасте (мутовчасте)	у кожному вузлі сидять один проти одного три і більше листків	Вороняче око, вербозілля звичайне, олеандр, вороняче око, елодея
Навхрест-супротивне	пари листків сусідніх вузлів перехрещуються під прямим кутом	м'ята, шавлія

Листки за кількістю листкових пластинок.

Назва листка (рослини)	Характеристика	Зображення.
Простий листок (липа, дуб, клен)	листки мають тільки одну листкову пластинку, яка може бути цілісною або розчленованою, такі листки опадають разом з черешком
Складний листок (акація, каштан, суниця)	листки мають спільний черешок, до якого прикріплюються прості листочки, у такому листку кожний простий листочок опадає окремо

Листки за формою.

Листки за способом розчленування: лопатеві, роздільні і розсічені, трійчасті, пальчасті і перисті.

Серед складних листків бувають трійчасті, пальчасті і перисті.

Листкова мозаїка – розміщення листків на рослині для найменшого затінення їх.

Функції листків.

Основні

• забезпечується фотосинтез;

• забезпечує газообмін, випаровування та їх швидкість;

• транспортуються речовини;

• орган вегетативного розмноження.

Додаткові

• запасається вода та поживні речовини;

• захист від поїдання;

• додаткова опора;

• захист інших частин пагона (луски);

• додаткове забезпечення мінеральними речовинами (азотом)

ВИДОЗМІНИ ЛИСТКІВ

Видозміна	Функція	Рослини	Зображення
Надземні видозміни пагона
М’ясисті листки	Накопичують воду рослини посушливих місцевостей	Алое, молодило
Захисні колючки	Кактус, біла акація, барбарис	Захищають від поїдання, зменшують випаровування води в посушливих місцевостях
Вусики	Горох	Додаткова опора
Пастки	Росичка, венерина мухоловка, пухирник	При нестачі азоту пристосування на полювання комах
Підземні видозміни пагона
Соковиті луски	Цибуля	Запасання поживних речовин
Зовнішні сухі луски	Цибуля, пирій	Захист від ушкоджень внутрішніх частин, бруньок

Рослини за тривалістю життя листків.

Листопадні (листки живуть протягом одного року)

Листки більшості квіткових рослин живуть лише протягом теплих місяців року.

В однорічних видів відмирають разом з іншими надземними частинами рослини.

У багаторічних дерев'янистих рослин всі листки опадають певної пори.

Листопадні рослини: береза, клен, липа, яблуня, горобина і безліч інших.

Вічнозелені (листки живуть декілька років та замінюються поступово)

Вічнозелені рослини: брусниця, лавровишня, верес, сосна, ялина, багно тощо.

У вічнозелених хвойних рослин дрібні листки не випаровують багато води.

Листопад – природне явище масового опадання листків у рослин на період несприятливих умов.

Значення листопаду для листопадної рослини:

Захищає рослину від надмірних витрат води	Широкі листки випаровують багато вологи, а коренева система за низьких температур не зможе забезпечити рослину водою.
Дає змогу позбутися шкідливих продуктів обміну речовин	Хлорофіл руйнується, а низхідний відплив органічних речовин з листка в стебло та корінь збіднює в ньому вміст потрібних рослині речовин, а натомість накопичує різні шкідливі речовини.

Чинники листопаду: коротшає день (менше світла), знижується температура повітря.

Ближче до осені в листках руйнується нестійкий хлорофіл. Забарвлення листю дають інші пігменти, тому осіння зміна забарвлення листків – одна з перших ознак осені (жовтіють берези, ясени та липи, рожевіють листки калини та брусниці, червоніє листя дикого винограду та клена). Посилюється низхідний відплив органічних речовин з листка в стебло та корінь, тож у ньому накопичуються різні шкідливі речовини.

Восени клітини шару основної тканини в черешку поблизу стебла починають посилено ділитися, утворюючи впоперек черешка гладенькі та округлі клітини з великими міжклітинниками, клітини легко відокремлюються одна від одної при найменшому подиху вітру чи краплі дощу, листок опадає.

Опале листя розкладають ґрунтові бактерії, гриби, тварини, а мінеральні солі, що утворилися внаслідок цього розкладу, знову використовують рослини.

Інші завдання дивись тут...