КВІТКА – видозмінений вкорочений та обмежений в рості пагін, пристосований для утворення статевих клітин та здійснення статевого процесу, який завершується утворенням плоду з насінинами.
Квітка — це орган насінного розмноження квіткових рослин.
БУДОВА КВІТКИ.
Органи квітки: це квітконіжка з квітколожем (осьова частина), оцвітина (покривна частина), тичинки та маточки.
Частини квітки (чашолистики, пелюстки, тичинки і маточки) можуть прикріплюватися до квітколожа по спіралі або по колах, причому в кожному колі звичайно буває 3,4,6 членів), ці особливості будови квітки є сталими ознаками і відіграють роль у класифікації покритонасінних.
Квітконіжка — це стеблова частина квітки, якою вона прикріплюється до стебла пагона (частина стебла, що несе квітку).
Сидячі квітки – квітки без квітконіжок (подорожник, кукурудза, соняшник, конюшина).
Квітконіжка переходить у квітколоже – верхня вкорочена стеблова розширена частина квітконіжки. До нього послідовно прикріплюються: листки оцвітини, тичинки і маточки.
Оцвітина – сукупність видозмінених листочків чашечки і віночка, які оточують тичинки й маточки.
Види оцвітини:
• проста оцвітина утворена тільки пелюстками, усі її листочки подібні за формою та забарвленням (конвалія, тюльпан);
• подвійна оцвітина складається з чашечки і віночка (шипшина, петунія, капуста, левкой);
• відсутня оцвітина, тоді такі рослини називають голими, вони притаманні рослинам, які запилюються вітром (ясен, інжир, верба).
Види простої оцвітини:
• чашоподібна, коли листочки забарвлені в зелений колір, чим нагадують чашолистки (кропива, будяк);
• віночкоподібна з яскраво забарвленими пелюстками (тюльпан, лілія, конвалія).
Чашечка утворюється видозміненими листками - чашолистиками, переважно зеленого кольору.
Види чашечки:
• вільнолиста утворена вільними чашолистиками (капуста, левкой);
• зрослолиста чашечка утворена чашолистиками, які зростаються (шипшина, петунія).
Значення чашечки:
• захищає квітку від несприятливих умов у фазі пуп'янка (бутона);
• у деяких рослин видозміна чашечки сприяє поширенню плодів (череда, кульбаба, лобода тощо).
Віночок - найпомітніша частина квітки, який утворений з пелюсток - видозмінених листочків, забарвлених у різні кольори.
Види віночка:
• вільнопелюстковим з вільними пелюстками (шипшина);
• зрослопелюстковим з пелюстками, що зростаються (картопля, помідори).
Значення віночка:
• приваблює запилювачів;
• захищає тичинки і маточки.
Квітки за симетрією будови:
|
Назва |
Характеристика |
Приклади рослин |
|
актиноморфні (від грец. актіс - зірка і морфе - форма), або правильні |
можна провести дві і більше осей симетрії, при цьому кожного разу квітка буде розділятися на дві рівні половини |
жовтець, шипшина, льон, лілія, яблуня, вишня |
|
зигоморфні (від грец. дзигон - пара і морфе), або неправильні |
щоб розділити її на дві рівні половини, можна провести тільки одну вісь симетрії |
горох, люпин, квасоля, соя, біла акація |
|
Асиметричні |
жодною віссю не можна розділити на дві рівні половини |
гладіолус, канна, кінський каштан |
Головні частини квітки - тичинки й маточки.
Двостатева квітка має одночасно і тичинки, і маточки (яблуня, первоцвіт).
Одностатева квітка має тільки тичинки або тільки маточки, при цьому одностатеві квітки, які мають лише тичинки, називаються тичинковими, а тільки маточки – маточковими.
Рослини за розміщенням одностатевих квіток:
• однодомні рослини мають тичинкові та маточкові квітки на одній особині (огірки, кукурудза, дуб);
• дводомні рослини мають тичинкові та маточкові квітки на різних особинах (верба, тополя, обліпиха, коноплі).
Нестатева, або стерильна, квітка не має ні тичинок, ні маточок, її яскраве забарвлення приваблює комах-запилювачів до поряд статевих квіток.
ТИЧИНКИ.
Сукупність тичинок називається андроцеєм (від грец. андрос - чоловік і ойкос - дім).
Розміщення тичинок по внутрішньому краю оцвітини.
Кількість тичинок у квітці буває від однієї (у канни) до кількох сотень (у мімози).
Тичинки у квітці можуть бути вільними або зростатися.
Будова тичинки.
Типова тичинка має тичинкову нитку (нижня частина) і пиляк (верхня частина).
Довжина тичинкових ниток буває різною.
Пиляк – це верхня розширена частина тичинки, що складається з двох половинок, що з'єднані між собою за допомогою в'язальця.
У пиляку розташовані пилкові гнізда (зазвичай чотири).
У пилкових гніздах формуються пилкові зерна (чоловічі гаметофіти). Сукупність пилкових зерен має назву пилок.
Пилкові зерна містять чоловічі статеві клітини - спермії, що забезпечують процеси запліднення.
МАТОЧКА.
Маточка утворюється з одного, двох чи більшої кількості плодолистків – зрослих листочків.
Сукупність плодолистиків у квітці називається гінецеєм (від грец. гіне - жінка і ойкос - дім).
Якщо маточка утворюється з одного плодолистка, гінецей називається апокарпним (від грец. апо - заперечення і карпелум - плодолисток), якщо з двох і більше - ценокарпним (від грец. койнос - спільний і карпелум).
Кількість маточок у різних видів рослин буває від однієї складної (яблуня) до кількох десятків простих (суниця, жовтець).
Будова маточки.
|
Назва |
Розміщення |
Значення |
|
приймочка |
Верхня частина маточки |
вловлює пилок |
|
стовпчик |
Середня видовжена частина ( у деяких рослин буває декілька стовпчиків або може не бути жодного) |
з'єднує між собою приймочку і зав'язь |
|
зав'язь |
нижня розширена частина з насінними зачатками |
у насінному зачатку утворюється зародковий мішок |
У квіткових насінні зачатки заховані в зав'язі, яка становить собою темну вологу камеру зі сприятливими для формування насінних зачатків умовами.
Будова насінного зачатку: кожен насінний зачаток являє собою невеличке тільце на ніжці, оточене одним або двома покривами з отвором – пилковходом, крізь який в багатьох рослин проростає пилкова трубка. У насінному зачатку утворюється зародковий мішок.
Значення зав'язі: добре захищає насінні зачатки від сухості повітряного середовища, до якої насінні зачатки надчутливі.
Зав'язь за розташуванням стосовно покриву квітки:
• верхня – чашолистки, пелюстки, тичинки розміщуються над зав'яззю (помідор, горох, слива, вишня, суниці);
• напівнижня – чашолистки, пелюстки, тичинки зростаються зі стінками у нижній частині зав'язі (бузина).
• нижня – чашолистки, пелюстки, тичинки розміщуються над зав'яззю і зростаються з нею (яблуня, огірок, петрушка, смородина).
ПОЗНАЧЕННЯ БУДОВИ КВІТКИ ФОРМУЛОЮ.
Окремі види частин квітки позначають літерами. Умовні позначення: О — проста оцвітина; Ч — чашечка; В — віночок; Т — тичинки; П — плодолистки (видозмінені листки, які утворюють маточку).
Кількість листків оцвітини, чашолистків, пелюсток, тичинок і плодолистків записують цифрами праворуч від відповідної літери. Для великої або невизначеної кількості використовують позначку безкінечності — ∞.
Якщо частини квітки розташовані колами, то вказують їхнє число у кожному колі з використанням знака «+».
Зростання частин квітки позначають дужками — «()».
Положення зав'язі позначають рискою «—» під числом плодолистків (зав'язь верхня) або над ним (зав'язь нижня).
Приклади формул: квітці тюльпана відповідає формула О(3+3)Т(3+3)П(3) та квітці шипшини Ч(5)В(5)Т(∞)П(∞)
У науковій літературі частини квітки у формулах позначають латинськими літерами, а перед формулами особливими позначеннями вказують різноманітні загальні ознаки квіток.