Інші завдання дивись тут...

Нижчі спорові рослдини. Відділ Зелені водорості. 

БАГАТОКЛІТИННІ ЗЕЛЕНІ ВОДОРОСТІ.

Багатоклітинні водорості – це організми, які розташовуються на межі між одноклітинними та «справжніми» багатоклітинними рослинами, ведуть прикріплений малорухливий спосіб життя, у них спостерігається явище спеціалізації клітин.

Явище спеціалізації клітин: 

• типи клітин різняться за будовою і функціями;

• життєві функції виконують групи клітин, а не кожна клітина окремо; 

• клітини взаємодіють між собою.

ЕВДОРИНА.

Примітивна багатоклітинна зелена водорість. 

Клітини розташовані в п'ять рядів у грудочці слизу. 

Будова клітини евдорини.

Клітини мають по два джгутики, клітинну оболонку та мембрану, цитоплазму, дві скоротливі вакуолі, хлоропласти з вічком, одне ядро (нагадують хламідомонаду).

Контактують між собою клітини за допомогою власних оболонок. 

Розмноження евдорини: нестатеве (поділ клітин, проте дрібніші клітини на одному з полюсів організму не здатні до поділу).

ВОЛЬВОКС.

Примітивна багатоклітинна зелена водорість, колонія водоростей, що має форму кулі діаметром до З мм, може нараховувати до 50 тисяч клітин.

Будова клітини вольвокс.

Клітини мають по два джгутики, клітинну оболонку та мембрану, цитоплазму,  дві скоротливі вакуолі, хлоропласти з вічком, одне ядро (нагадують хламідомонаду). Оболонки сусідніх клітин зростаються між собою. 

Розмноження вольвоксу:  

• Нестатевий спосіб поділом великих клітин (через руйнування оболонки материнської клітини дочірні виходять назовні), дрібні клітини не діляться.

• Статевий спосіб (запліднення – одні великі клітини дають початок дрібним чоловічим статевим клітинам, інші великі клітини дають початок єдиній великій жіночій клітині – яйцеклітині, після злиття чоловічої і жіночої клітин запліднена яйцеклітина із часом дає початок новій особині).

СПІРОГІРА. 

Поширена в прісних водоймах. Її нитки довгі і часто, переплітаючись, утворюють значні скупчення – жабуриння. Талом нитчастий.

Будова клітини.

За формою багатоклітинна нитчаста водорість. 

Клітини здебільшого видовжені та розташовані в один ряд, покриті шаром слизу.

Кожна клітина має клітинну оболонку та мембрану. У клітині міститься спірально закручені стрічкоподібні хлоропласти (від 1 до 4), середину займає велика вакуоля з клітинним соком, ядро в центрі клітини підвішене на цитоплазматичних тяжах.

Розмноження спірогіри:  нестатеве (уривками нитки, статевих клітин не утворює, проте її клітини можуть обмінюватися спадковою інформацією через тимчасові цитоплазматичні містки).

УЛЬВА

Теплолюбна та світлолюбна рослина ульва мешкає в морській воді, здебільшого на відносно невеликих глибинах — до 5 м.

Значення ульви:

• слугує кормом для багатьох мешканців морів;

• збагачує моря киснем;

• водорість багата на вітаміни та  хімічні елементи, як Ферум, Манган, Йод;

• вживають в їжу в Японії та Кореї 

Зовнішній вигляд: нагадує яскраво-зелену пластинку з гофрованими краями, завдовжки до 18 см і більше, який може сягати 30-50 см завдовжки. Подібно до коренів рослини, на тілі є вирости – ризоїди для прикріплення до морського дна.

Талом пластинчастий.

Будова клітини ульви.

Клітини ульви зібрані у два шари. 

Кожна клітина має клітинну оболонку, клітинну мембрану, у цитоплазмі одне ядро та один пластинчастий хлоропласт.

Клітини спеціалізуються на певних функціях: одні забезпечують процеси фотосинтезу, інші - прикріплення до поверхонь чи розмноження.

УЛОТРИКС.

Багатоклітинна зелена водорість мешкає переважно в солоних водоймах, але трапляється й у прісних. 

Значення улотриксу:

• слугує кормом для багатьох мешканців водойм;

• збагачує водойми киснем.

Зовнішній вигляд: клітини розташовані в один ряд і утворюють нитку завдовжки до 10 см, безбарвною клітиною біля основи кріпиться до поверхонь. Нитчастий талом.

Будова клітини улотрикс.

Кожна клітина має клітинну оболонку та мембрану, містить ядро та один хлоропласт (у вигляді незамкненого кільця), вакуолю з клітинним соком. 

Розмноження улотрикса: нестатевий спосіб (уривками нитки або за участі чотириджгутикових спор) та статевий спосіб (за участі дводжгутикових статевих клітин).

ХАРА.

Багатоклітинна зелена водорість мешкає у прісній і солоній воді (на дні озер та приморських лиманів).

Значення хари:

• слугує кормом для багатьох мешканців водойм;

• збагачує водойми киснем.

Зовнішній вигляд хари: виглядає як невеличка «справжня» рослина. Її тіло складається з довгого ниткоподібного «стебельця», від якого на певній відстані один від одного кільцями відходять промені голкоподібних «листків». 

До поверхонь кріпиться за допомогою ризоїдів, які нагадують корені. 

Розмноження хари: статеве (формуються спеціальні структури, у яких утворюються статеві клітини).

Дослідження будови клітин під електронним мікроскопом та аналіз ДНК показали, що хара мала спільного пращура з організмами, які ми називаємо рослинами.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ БАГАТОКЛІТИННИХ ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ

Значення багатоклітинних зелених водоростей: 

• біомаса водойм – складова ланцюга живлення (одного гектара морського дна можна одержати 15 тонн зеленої маси);

• збагачують водойми киснем;

• ульва багата на вітаміни та  хімічні елементи, як Ферум, Манган, Йод, її вживають в їжу в Японії та Кореї.

Інші завдання дивись тут...